Водні ресурси селища Шабельківки

 ХІV Всеукраїнська

краєзнавча конференція учнівської молоді

«Мій рідний край, моя земля очима сучасників»

Фурманюк Катерина, учень 9-А класу Краматорського НВК № 32 Краматорської міської ради Краматорського району Донецької області.

Керівник: Садова Світлана Іванівна, завідуюча бібліотеки-філії ім. Т. Г. Шевченка Краматорської міської ради.

 

 

Селище Шабельківка надзвичайно красиве та цікаве для дослідження з різних галузей науки.

Вивчення історії рідного краю розширює і збагачує знання про рідні місця, пробуджує інтерес і любов до рідного краю та його історії, допомагає повніше відчути й усвідомити зв’язок історії із життям. Завдяки краєзнавству активізуються, поглиблюються та локалізуються наявні знання з історії України, оскільки вони розглядаються через призму історії міста, селища, родини, персоналій. Дослідження історії малої батьківщини сприяє розвитку дбайливого ставлення, не тільки до пам’ятників культури та історії, а і до людей, що живуть поруч, а також до рідної землі.

Активізується відчуття гармонії, здійснюється ідентифікація, усвідомлення себе як частки  взаємовідносин із навколишнім світом.

Дана робота містить історичну характеристику водних ресурсів селища Шабельківки території Краматорського району Донецької області від періоду їх утворення та до сьогодення. Окрім того, проведено їх аналіз.

У маловодному і посушливому донецькому краї, відчуває великий дефіцит води, трепетно відносяться до природних джерел питної води. Вода багатьох джерел, особливо з давніх глибинних пластів землі, містить корисні елементи і має цілющі властивості. Живої природної воді віддають перевагу перед очищеної домашніми фільтрами водопровідною водою і наявної у продажу бутильованої, на жаль, за своєю якістю не завжди відповідає рекламі. Багато джерел Шабельківки мають цікаве історичне минуле і користуються заслуженою популярністю навіть за межами свого селища. Запастися живлющою вологою з них їдуть не тільки з ближніх, але і далеких місць. До речі, окремі природні джерела освячені церквою.

В нашому селищі небагато природних джерел різного гідрологічного типу, які дають населенню високоякісну питну воду. Тому для їх збереження необхідна не лише охорона, але і кваліфікована оцінка, яку виконують геологічна та екологічна служби.

Джерело - це природний, самочинний сконцентрований витік підземної води на поверхню землі; виникає під впливом сили тяжіння або гідростатичного тиску; д. може бути постійним або періодичним (напр., гейзери), прісним або мінералізованим, холодним, нормальним (звичайним) чи теплим (термальним). Джерела утворюються на дні ярів, балок , на схилах пагорбів, крутих берегів річок.

Деякі джерела представляють собою унікальні пам’ ятники природи.

Джерело «Шабельківське» у смт.Шабельківці: не чудодійне, але популярне.

На околицях селища Шабельківки знаходиться чи не єдине відкрите джерело, з якого досі беруть воду люди. Місце користується чималою популярністю, хоча й не має чудодійних властивостей, якими зазвичай славляться подібні об'єкти.

Знаходиться джерельце поблизу першого ставка Дістатися можна, пройшовши від центра селища вулицею Данила Мурашка до вулиці Мисливській до пішохідної греблі, що веде до джерела.

А ще на перехресті двох вулиць Данила Мурашка та вулиці Мисливської стоїть величезна Червона гора, прозвали її так за її колір – червоний, бо ця гора глиняна. Гора поросла лісом, цілющими травами та чагарниками. На горі росте багато рослин, які занесені до Червоної книги України. Учні НВК №32 разом з вчителями біології розробили маршрут екологічної стежки, де вивчають природу рідної місцевості. Біля підніжжя гори розлився невеликий ставочок у народі його називають «Ставок №1», з берегами порослими великими вербами, а з під гори у ставок тече струмок з холодною джерельною водою. По воду приходять та приїжджають місцеві жителі, смаком води не нахваляться.

Навколо Шабельківського джерела ростуть верби, тому воно досить непримітне.

Світленко Надія поділилася спогадами, що

її дід Короткий Володимир Федорович у 70- х роках переїхав жити до селища з Харківської обл. Він розчистив  джерело біля Червоної гори, щоб пити джерельну воду, бо інша вода йому була не до смаку.

Місцеві жителі розповідають:

“Я беру тут воду вже багато років. Не пити ж цю хлоровану з крана. А з джерела смачна, стоїть довго. Тут багато хто набирає, на вихідні люди машинами приїздлять, черга стоїть,- розповідає пенсіонерка Ольга, яка саме підійшла з “кравчучкою” та двома пластиковими пляшками, -Про жодні цілющі чи чудодійні властивості цієї води ніколи не чула.

Історичні дані: близько 1902 року поряд з селом Шабельківка Бельгійське анонімне товариство «Кринична на Дінці» налагодило випуск гончарних виробів. Про джерела біля Червоної гори є згадка в минулих століттях, коли панували поміщики Шабельські.

Великі верби, як дороговказ, то знайти облаштоване місце для тамування спраги було б складно. 

У 1997 році водобій розчистили та упорядкували силами місцевих жителів. Після робіт місце, де з землі виходить вода, стало більше схоже на криницю-колонку, з труби якої невпинно витікає струмінь.

Нагадаємо, в селищі, що поряд з Краматорськом,знаходяться два природніх ставка, які ідеально підходить для літнього відпочинку та  подорожей та мають чим здивувати мандрівників.

Шабельківські ставки

Вони всі штучно- природні: частина першого ставка з`явилася за словами місцевих жителів після війни, його викопали полонені німці. Про це свідчать спогади місцевого жителя Садового Тимофія Панкратовича(1902 року народження), який був свідком тих подій.

2-й ставок було викопано до 1917 року, коли жили поміщики Шабельські, а третій  в 40- х роках минулого століття- для меліоративних робіт в радгоспі ім. Н . Крупської. Але у всіх водойомів джерельна водичка.

Привертають людей ці місця і завдяки додатковим перевагам. На березі є зручні спуски до води. Обладнані пляжі. Саме тому Шабельківські ставки отримали таку популярність.

Відпочинок біля води неможливо уявити без вудок. Для багатьох людей це відмінний спосіб розслабитися і поповнити запаси їжі. Але перший ставок має своє обмеження риболовлі, є товариство рибалок.

Тут зарослі береги. Максимальна глибина – приблизно 3-4 метра. Майстри риболовлі рекомендують ловити рибу на світанку. Якщо видобуток так і не потрапить на гачок, ви зможете насолодитися дивно красивим сходом сонця.

Тут водиться короп, товстолобик, плотва. Отже, без видобутку ніхто додому не повернеться. Та ще й красиві пейзажі.

У селищі протікає річка Маячка-ліва притока Казеного Торця (басейн Сіверського Дінця). Живиться вона за рахунок атмосферних опадів.

Річка Маячка (притока Казенного Торця)

Мая́чка—річка в Україні, ліва притока Казенного Торця (басейн Сіверського Дінця). Довжина 39 км. Площа водозбірного басейну 297 км². Похил 1,6 тм/км. Долина коритоподібна.

Живиться за рахунок атмосферних опадів. Льодостав нестійкий (з грудня до початку березня). На Маячці створено низку штучних водоймищ, які використовують для рекреації, риборозведення та в господарських цілях. За 8 км від місця впадіння — Маячківське водосховище. У заплаві — лучно-солончакові ґрунти з фрагментами лучно-болотних. Має багато приток загальною довжиною бл. 10 км.

Бере початок поблизу села Андріївка. Тече територією Краматорської міської ради Донецької області. Впадає до Казенного Торця в Краматорську.

У Шабельківці в 50-60 роках влітку на річці – місце для купання (купальню) було не видно за великими вербами, але почути ще здалеку дитячий галасливий гомін, крик, плескіт води, шум, гам, вереск, так розважалися місцева дітвора на купальні аж до вечора, так і прозвали купальне місце «Шумило».

Маячківське водосховище

·        • Водосховище було збудовано у 1973 році, має об'єм води майже 7500000 кубічних метрів і знаходиться на балансі Донецького обласного управління водних ресурсів.

·         

·        • Його основне призначення – протипаводковий захист територій міста.

·        Водосховище знаходиться біля Краматорська. Водойма числиться на балансі Слов'янського "Межрайводхоза".
Можна половити рибу: плотва, окунь, амур, толстолоб, карась, карп

Клочківський колодязь.

·        У кінці вулиці, зараз називається на честь - Героя Радянського Союзу Віктора Івановича Мариніна, який загинув під час Другої світової війни, визволяючи нашу місцевість, похований у братській могилі
с.Сергіївки, стояв дерев’яний зруб - колодязь. Був він на всю вулицю один. Вода у селищі знаходиться на великій глибині і не у всіх частинах селища добра. Цей колодязь копали у складчину, тобто був він кожного мешканця вулиці, а викопаний був на проти будинку Петра, тому і назвали його «Петрів колодязь». Вода у колодязі була дуже смачна, біля колодязя завжди було людно, приходили по воду з усієї вулиці, то ж можна було і поділитися новинами, обсудити справи, а у вечорі біля колодязя збиралася гуляти молодь.

·        Висновки :

·        До речі, з комплексу заходів щодо відновлення та розвитку рекреаційних природних ресурсів Шабельківки дуже важливим є, на наш погляд, відшукання та відновлення численних джерел, які свого часу діяли, а тепер замулені, заросли водною рослинністю та не використовуються для питного водопостачання населення краю.

·        Таким чином, водні ресурси Шабельківки є найрізноманітнішими і потребують ретельного вивчення.

·        Наразі найбільш доцільно та правильно – відновлювати «вмираючі» річки та водоймища, очищаючи їх від замулення та забруднення та виконуючи комплекс заходів щодо захисту та відродження річок (водоохоронні зони, лісозахисні смуги тощо).

·        Викладене вище дозволяє нам стверджувати, що на жаль частина інформації про історію виникнення місцевих водойомів-«магнітів», мікро топонімів зникає з пам’яті місцевих жителів. Тому, наразі існує нагальна потреба у вивченні й дослідженні мікро топонімів, збиранні втрачених (забутих) географічних назв нашої місцевості, а також у виявленні та уточненні місцевих (народних) назв географічних об’єктів, з’ясуванні історії їх походження.

·        Враховуючи те, що головні річки області безпосередньо пов'язані з історією Донецького краю, культурно-історичними пам'ятками та подіями, що відбувалися тут у половецьку та скіфську епохи, необхідно ширше використовувати ці річки та водосховища на них для окремих видів туризму та рекреації.

·        Джерела та література

·        1. Білокузова Н.О. Науково-дослідницька робота «Топоніми Донецької області».

·        2.Купчинський О.А. Найдавніші слов'янські топоніми України, як джерело історико-географічних досліджень. – К.: Наукова думка. 1981. – 241с.

·        3. Коцаренко В. Ф. Краматорск: забытые страницы истории. – Краматорск, 1999. – 385 с.

·        4. Коцаренко В. Краматорская быль. – Краматорск: ЧП "Канцлер", 2002– 175

·        5. Семенов-Тяншанський В.П. Как отражается географический пейзаж в народных названиях населенных мест. – Землеведение, кн. 1-2, 1924.

·        6. Стецюк В. М. Сліди прадавнього населення України в топоніміці. – Львів: Ліга-прес, 2002. – с. 34. 4. Стрижак О.С. Про що розповідають географічні назви (сліди народів на карті УРСР). – К.: Наукова думка, 1962. – 127с.

·        7. Страницы истории города Краматорска: краеведческий сборник (посвящается 40-летию музея и 140-летию Краматорска). – Краматорск:

·        Тираж-51, 2008. – 352 с.

·        8. Спогади місцевих жителів Щабельківки: Садової С.І., Садового Т., Іванової І.І., Фендрікової Л.В., Іванової В.П., Скряги В.В.

·        9. Бовсуновская А.Я. География туризма: учеб. пособ. / А.Я. Бовсуновская. Донецк: ДИТБ, 2002. 411с.
10. Пельтихин А.С. Особенности рек Донбасса и рекреация / А.С. Пельтихин // Туризм - перспективная отрасль экономики Украины: сб. материалов науч.-практ. конф. Донецк, 1995. С.123-124.
11. Рекреационные зоны и туристско-экскурсионные маршруты Донецкой области «Мой Донбасс». Т.1; под ред. В.Ф. Горягина, С.С. Куруленко. Донецк: ДИТБ, 2001. 215 с.
12. Черных А.П. Водные ресурсы Донецкой области / А.П. Черных // Географические исследования в Донбассе. Донецк, Донецкий отдел Географического общества СССР, 1973. С.121-130.
13. Водний фонд Донецької області. Донецьк: Донецьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, 2006.
14. Живи, родник (практические советы) // Экологическое краеведение Донбасса. Вып. №14. Донецк: ОЦТК, 1998. 10 с.