Пам`яті Олекси Тихого Своєрідною складовою патріотичного виховання підростаючого покоління є краєзнавча робота бібліотеки, яка спрямована на донесення кожній віковій групі читачів в найдоступнішій формі відомостей про їх рідний край, його традиції, народні обряди, відомих людей, ознайомлення з краєзнавчою літературою . 27 січня одному з них – донеччанину Олексі Тихому – виповнилося би 97 років. Олекса Тихий народився 27 січня 1927р. в селі Їжівка Краматорського району Артемівської округи на Донеччині. З метою виховання в учнів почуття патріотизму, любові до рідного краю, вміння мати і відстоювати свою життєву позицію в бібліотеці ім.Т. Шевченка спільно з гуртківцями «Юні екскурсоводи» обласного центру туризму та краєзнавства вже традиційно щорічно проводяться Олексині онлайн-читання на честь нашого видатного земляка Тихого Олексія Івановича, як його називають Олекси Тихого. Цьогоріч такі читання пройшли на тему «Олекса Тихий як багатогранна особистість» Присутні ще раз зустрілися, щоб поговорити про цю людину під гаслом: «Я для того,щоб Донбас давав не тільки вугілля». Даний захід проводився з метою популяризації та дослідження життя і творчості видатного правозахисника і педагога-земляка – Олексія Івановича Тихого, з метою познайомити з людиною, ім`ям якого названо найдовшу вулицю України. Постать Олекси Тихого, видатного донеччанина, дисидента, співзасновника Української Гельсінської групи, подає приклад вірного служіння Україні, чесності, гідності, патріотизму, любові до свого народу та родини. Сподіваємось, що до популяризації ідей відомого земляка долучатиметься все більше української молоді. Присутні ознайомилися з його книгами( в бібліотеці їх всього дві), зачитали уривки з книжок.

 

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

 

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Остаточне розв’язання єврейського питання

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичи

На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.

Бабин Яр

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв. (Інтернет)

 

27 січня - День пам'яті жертв Голокосту в Україні

 Голокост - період в історії, протягом якого нацисти вбили мільйони євреїв та інших людей через те, ким вони були. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером.

Головною мішенню були саме євреї, серед них було найбільше число жертв. Майже сім із кожних 10 євреїв у Європі вбили через їхню ідентичність.

Нацисти також вбивали інші групи людей, зокрема ромів та людей з інвалідністю. Ще вони заарештовували та позбавляли прав геїв та своїх політичних опонентів. Багато з них померли через умови, в яких їх утримували.

Голокост - приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, як правило, тому, що вони належать до певної національності, раси чи релігії.

 

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України 2024

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України "Про День соборності України" від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі.

Український інститут національної пам’яті до Дня Соборності України підготував інформаційні матеріали, які містять такі розділи: вступ, гасло до відзначення Дня Соборності–2024, ключові повідомлення, історична довідка, цитати про Соборність, тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті.

Для завантаження: інформаційні та тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті

 

Робота гуртка « Юні екскурсоводи» у 2023 році

Плине час… Міняється життя, але почуття до прекрасного минулого залишається на віки… На базі Шабельківської бібліотеки – філії імені Т. Шевченко в селищі Шабельківка з 2016 року працює гурток «Юні екскурсоводи» під керівництвом Мірошниченко Людмили, Донецького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської та студентської молоді. Ці діти прийшли до гуртка ще у п’ятому класі.      

Гуртківці активно приймали участь у роботі гуртка: вітали воїнів ЗСУ розповсюджуючи листівки по місту, записали ролик «Вітаю захисників та захисниць зі святом», «Вітаю рідних вчителів із святом». «Бажаю плідної роботи, позашкіллю, керівникам гуртків», «До української писемності та мови», «Щедра коляда Краматорську землю обліта!».

Прийняли участь у обласному конкурсі малюнків «Війна очима дітей», який проводив Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської та студентської молоді. Багато заходів, які проводилися на базі бібліотеки було проведено завдяки цим активним гуртківцям: це – Гарбуз Аліна, Кушнір Ірина, Яресько Тетяна, Полуніна Дар’я, Сова Анна, Мироненко Анастасія, Андреєва Аліна, Бутко Софія, Хандій Максим.

          16 жовтня до 01 листопада  2023 року Комунальним закладом «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» проводився Міжрегіональний форум національно-патріотичних та освітніх проєктів, започаткованих краєзнавчими об’єднаннями та музеями закладів освіти. Гуртківці Гарбуз Аліна, Яресько Тетяна, Полуніна Дар’я, прийняли участь у форумі з роботою «Створення музейної експозиції» та отримали сертифікати.  

          У жовтні місяці, Кушнір Ірина  зайняла ІІІ місцем у Щорічній обласній пошуково-дослідницькій експедиції «Донбас екскурсійний» «Туристсько-краєзнавчі маршрути», з роботою « Наш земляк М.Ф.Чернявський».

           З 10-12 листопада у місті Миколаєві проходила 15 Всеукраїнська краєзнавча конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників». Під час захисту своє роботи «Народна ікона 19 століття, методи дослідження та збереження», Сова Анна отримала багато запитань від членів журі, на які відповідала дуже впевнено, без жодної заминки і отримала пропозицію працювати у Миколаївському краєзнавчому музеї. Анна після захисту своєї роботи, отримала Свідоцтво, що дає право на друк у збірці кращих пошуково-дослідницьких робіт.

25 листопада Сова Анна прийняла участь у конференції « Південно-Східна Україна: зі стародавності у 21 століття», 14 Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді з міжнародною участю, у секції «Історія та археологія», з роботою «Духовна спадщина, методи дослідження та збереження» і отримала 1 місце з 24 учасників. Журі секції без сумнівів надали Анюті перше місце. Хандій Максим також прийняв участь у цій конференції, секція «Туристсько-краєзнавчі маршрути», захищав свою роботу віртуальна екскурсія «Століттями освячена земля», про рідну Святогірщину.

Фурманюк Катерина, учениця 9 класу НВК32 Краматорської міської ради Донецької області, з роботою"Водні ресурси селища Шабельківки"(керівник- Світлана Садова ) представляли своє дослідження з екологічного краєзнавства. Результат- отримали збірку матеріалів конференції та сертифікат

Садова Світлана Іванівна,завідувачка бібліотеки – філії ім. Т. Г. Шевченка Краматорської міської ради та Фурманюк Катерина, учениця 9- го класу НВК №32 прийняли участь у V Всеукраїнській краєзнавчо-етнологічній конференції учнівської молоді, організованої Івано-Франківським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді

«Завжди в народі буде жити, що серце серцю передасть» з роботою «Проблема доцільності вивчення говірки рідного краю як компонента живої розмовної мови», яка визнана однією з найкращих.

 

6 грудня у місті Косів, Івано-Франківської області проходила V Всеукраїнська краєзнавчо-етнологічна конференція учнівської та студентської молоді, «Завжди в народі буде жити, що серце серцю передасть…», Тетяна Яресько прийняла участь у секції: «Український побут, народні ремесла, художні промисли» з роботою «Образ мірошника у повір’я та легендах», отримала сертифікат за участь

Гуртківці кожного року приймають участь у Всеукраїнських конференціях, пошукових експедиціях, ними розроблена не ода екскурсія по селищу Шабельківка. Зараз діти покинули свою школу і полинули у життя нового навчання, вступили до інших навчальних закладів  вищого рівня, деякі  навчаються у школі, але продовжують займатися науково-дослідницькою роботою рідного краю. Бажаємо їм успіхів у навчанні та наснаги у їх улюбленій справі.

 Керівники гуртка: Людмила Мірошниченко та Світлана Садова.