До святкування
65-річчя бібліотеки- філії ім.Т.Г.Шевченко в селищі Шабельківка.
Розпочинаємо
розповідати про бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка в селищі Шабельківка.
Мета: ознайомити та
поглибити знання читачів з історією виникнення бібліотек з початку 20-го
століття; виховувати у дітей почуття гордості за свою маленьку батьківщину- Шабельківку;
розвивати спостережливість, бережного відношення до книжок та стимулювати до
самостійної роботи в бібліотеці.
Люба земле, моя
Шабельківка рідна,
Ти стоїш на Донбасі з давніх років.
В ті далекі часи ти була дуже бідна,
І багато жило тут селян –
кріпаків
Через тебе пройшли історичні події,
Не минули тебе голод, холод, війна.
Роки йшли, і збулися прекрасні надії,
І тепер ти розквітла наче весна.
Любі
друзі! Відомо, що для кожної людини наймиліший той край, де
вона народилася, живе. І той чарівний край зветься Батьківщиною. Отже починаємо
нашу подорож до минулого нашого мальовничого селища Шабельківка, якому
виповнюється у цьому році 259-( У 2018 260)!
У нашому селищі є чудова бібліотека ,25 жовтня у бібліотеці свято їй виповнеться 65 років, але це не
означає, що вона така молода, давайте зазирнемо в минуле…
Бібліотека в
Шабельківці була створена на початку XX століття і по статусу вона була народною, але була і
бібліотека при Краматорському заводі металургійної спільноти.
Згідно звіту
Ізюмського повіту земської управи до 1 січня 1907 року народні бібліотеки були
відкриті у 41 населенні нашого повіту. Серед цих поселень згадувався і
Краматорськ Білянської волості. Краматорська бібліотека була відкрита при
допомозі Харківського комітету грамотності. В документах за 1906 рік ця
бібліотека була віднесена до розряду « НАРОДНОЇ», але потім її виключили,
оскільки вона виявилася бібліотекою приватною бо відкрита вона була лише для
робітників металургійного заводу. Окрім цих двох перших народних бібліотек у
Краматорську і Слов’янську в інших населених пунктах Ізюмського повіту теж знаходились
бібліотеки, які підчинялись земствам і фінансувались за їх рахунок, або
працювали на благодійних засадах. В звіті земської управи за 1906 рік назначувалось,
що більша частина бібліотек знаходиться при школах, деякі при сільських
правліннях і приватних будинках відведених даром. Завідуючими бібліотек, як
правило були вчителі початкових класів отримуючи за додаткову працю 20-30
рублів. Виключенням була бібліотека у Краматорську, в якій приймає участь
металургійний завод і завідуючому платиться заробітна плата 60 рублів. В деяких
населених пунктах бібліотеки не працювали, бо не було завідуючих. Згідно отриманим
фактам у 1906 році у Ізюмській волості налічувалося 28 бібліотек. Середня
читацька аудиторія складала 125 чоловік. Книжковий фонд у більшості бібліотек
досягав 700-10000 назв книжок, а в самих «бідних» бібліотеках 400.
До початку 1907
року бібліотеки у Шабельківці не значилось. За свідченням видатного краєзнавця
директора НВК №32 Віталія Андрійовича Бабкіна підтвердилось, що бібліотека в
селі Шабельківці Білянської волості була відкрита у 1909 році.
Першою завідуючою
Шабельківської народної бібліотеки була вчителька місцевої школи Феодосія
Антоновна Івченко. В Шабельківській земській початковій школі вона працювала з
4 листопада 1909 року. Завідуючою вона стала 1 вересня 1909. До кінця року
книжковий фонд налічував лише 308 книг, у бібліотеку записалось 58 читачів, яка
була при школі. Видача книжок відбувалася 203 рази за 37 прийомних днів. Наступного
року бібліотека працювала лише 54 дні.
В 1910 році фонд
бібліотеки збільшився на 128 книг і складав 436.Бібліотека не мала свого
приміщення та читального залу. Завідуюча отримувала зарплатню 36 рублів за рік.
Чому бібліотека
працювала так мало днів у році, це пояснюється Правилами народних бібліотек,
вибрані Харківським губернським земством. Згідно цьому документу бібліотеки
повинні були вести прийом читачів з 1 вересня по 1 травня, тобто весь
навчальний рік, у всі дні крім великих свят. При цьому доступ до книг міг бути
гарантований не менше 200 днів. Але в житті все було по іншому.
Ще у 1908 році
земська управа відзначила падіння книговидачі у зв’язку з тим, що чотири роки
не поповнювався бібліотечний фонд книгами, а всі книги вже були прочитані або
не мали попиту. Мала кількість книг мабуть була головною проблемою в
Шабельківській бібліотеці.
В 1913 році
бібліотека знаходилася «на квартирі у вчителя». За роботу бібліотекаря Феодосія
Антонівна отримувала 50 рублів.
До початку першої
світової війни бібліотека в селі Шабельківці залишалась єдиною народною
бібліотекою на всю Білянську волость. У 1913 році в у Білянській волості
нараховувалося 12 .204людини. На одну книжку приходилось по 43 людини. Цікаво,
яким цей показник є сьогодні у Краматорську?
У 1914 році
книжковий фонд бібліотеки складав вже 654 книги. Прийшовши до бібліотеки читачі
мали змогу ознайомитися з періодичними виданнями: для них була оформлена
підписка на газету «Южний край» та журнал «Хлібороб». Такий прогрес пояснювався
благодійним фондом з боку Миколаївської церкви села Шабельківка. У цьому ж році
завідуючою бібліотеки назначили Ксенію Олександрівну Кирилову. В неї була
середня єпархіальна освіта. Працювати вчителем земської школи вона почала 11
вересня 1914 року. При Ксенії Кирилівні бібліотека змінила адресу для неї
виділили приміщення в будівлі Кредитного Товариства.
Ксенія Кирилівна
була дочкою священика Миколаївської церкви села Шабельківка Олександра
Григоровича Кирилова. Народилася вона в селі Шабельківка у 1890 році.
У 1952 році в
селищі Шабельківка була відкрита бібліотека в приміщенні старої селищної Ради.
Перший завідуючий
бібліотекою був - Куценко Олексій Олексійович.
Куценко Олексій
Олексійович народився у 1917 році в с. Мар’їно Котеленського району, Полтавської області. Закінчив 7
класів місцевої школи. Працював у колгоспі.
У 1936 році поступив вчитись на робочий факультет. В 1937
році він навчався в Харківському Бібліотечному інституті. Диплом захищав коли
вже почалася війна.
Олексій отримав
призначення в Київський військовий округ. Ішла війна, інститут евакуювали.
Перші місяці війни він потрапив в оточення. Був в окупації. У лютому 1943 року
Радянська Армія визволяє цей район. Разом з 575 стрілецьким полком йому
пощастило визволяти рідне село. З листопада 1943 року був призначений в
саперний полк, який був на передовій. Під Харковом потрапив в оточення.
Вийшовши з нього продовжував далі воювати. На все життя запам’яталась Олексію
Олексієвичу битва на Курській Дузі під с.Томерівка. Приймав участь у форсуванні
Дніпра біля Букринського плацдарму, був нагороджений медаллю «За відвагу» за солдатську
доблесть та честь. Приймав участь Олексій Олексійович у визволенні Києва,
Житомира, Вінниці. Під Станиславом ( Івано – Франківська область) за успішну операцію
був нагороджений орденом Слави ІІІ ступені. Олексій Олексійович зустрів
перемогу у Празі.
Після війни довгий
час керував бібліотекою в селищі Шабельківка з (1952 -1977) роки.
Після завершення
будівництва нової школи 17.жовтня 1958 року бібліотека перемістилася в
приміщення старої школи, де вона зараз і працює.
Штат бібліотеки 3
спеціалісти та 2 технічних працівника:
1.Садова Світлана
Іванівна – завідуюча бібліотекою( стаж – 27 років);
2.Яковенко Ольга
Олександрівна – провідний бібліотекар (стаж-38 років)
3.Коваленко
Світлана Михайлівна – бібліотекар 1 категорії ( Стаж – 19 років)
( Бібліотечний фонд нараховує більш ніж 45000 екземплярів
книг.
Завдяки перемозі у
2010 році, у міжнародному конкурсі фонду IREX,отримала
комп’ютери і підключились до мережі Інтернет, щоб користувачі бібліотеки кожного
дня мали змогу приходити у бібліотеку за новими знаннями.
Про сучасну бібліотеку та наших читачів далі буде.
З повагою, Світлана
Садова – завідуюча бібліотеки ім.Т. Г. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська.
