«Бібліотека  - діалог, культура, мир!»

«Бібліотека  - діалог, культура, мир!»

30 вересня 2015 року з 8 до 17 години, двері бібліотеки ім. Т. Шевченка  ЦСПБ м. Краматорська були відкриті для всіх мешканців та гостей селища Шабельківка від 2- х до 102 – х років.

Цьогорічні  заходи проходили під гаслом «Бібліотека  - діалог, культура, мир!»

Починаючи з акції «Доступ до інформації відкрито» бібліотекарі завітали у всі установи селища, запрошуючи мешканців до бібліотеки та розповідаючи про можливості сучасної книгозбірні.

А читачів 5 – х класу познайомили з історією бібліотеки та здійснили інтернет – мандрівку Країною «Бібліоленд».

Читачі 3 – х класів потрапили на театралізоване дійство «Казкове Бібліоцарство» та на рухливу гру – конкурс «»Читай ! Формат не має значення».

В читальному залі протягом дня працювала дивовижна виставка «З бібліотекою до джерел», де були представлені бібліотечні раритети.

Кожен,хто завітав цього дня на свято , переконалися , що бібліотека ім. Т. Шевченка – сучасний заклад  для сучасних людей з новими можливостями та унікальними послугами.

Інформація щодо проведення заходів  в бібліотеці ім. Т. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська Донецької області щодо відзначення Днів Європейської спадщини

У ТРЕТЮ СУБОТУ ТРАВНЯ, ПОЧИНАЮЧИ З 2003 РОКУ, В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ЄВРОПИ.

 День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

       В 2015 році День Європи припадає на 16 травня. Цей день жителі України відзначають як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Працівники бібліотеки для дорслих також долучилися до святкування цієї дати.

Зав. бібліотекою  запропонувала учням НВК "Школи " №32 здійснити уявну казкову мандрівку країнами Європи, європейськими парками та палацами . Ці заходи мали на меті поглибити знання учнів про країни світу, виховати повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, підкреслити приналежність нашої держави до європейської сім’ї. А на абонементі було оформлено для користувачів бібліотеки книжкову виставку «Література і культура країн Європи – скарбниця світової цивілізації».

Згідно спільного проекту з НВК для учнів 9 – 11- х класів «Комп`ютер та книга допомагає в навчанні» проведено в вересні захід -огляд «Художня культура в книжковому вимірі». Взагалі, за 2015 рік з цієї теми проведено 12 заходів.

Садова С. І. – завідуюча бібліотекою ім. Т. Шевченка

Інформація щодо проведення заходів  в бібліотеці ім.. Т. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська Донецької області з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму.

Так, у НВК  м. Краматорська пройшов  тематичний день інформування на тему “13 вересня 2015 року – Міжнародний день пам’яті жертв фашизму”; виставка тематичної літератури у  бібліотеці, присвячені боротьбі українського народу з фашизмом  “Ні – фашизму»

У публічній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка у вересні-жовтні 2015 року відбудуться книжкова виставка  - фото стенд «Їх подвиг вкарбувався у життя» до дня визволення м. Краматорська та патріотичних читань з використанням методичних матеріалів “Вшанування пам’яті жертв фашизму”, підготовлених за участю Українського інституту національної пам’яті “1939-1945 – ніколи знову”; відео перегляд « Партизанськими стежками»  до Дня партизанської слави ; виставка малюнків читачів бібліотеки “Хай мир панує в рідній Україні, і вся планета про війну забуде” ;  медіа-година до 71 річниці визволення України “Час минає, пам’ять залишається».

Довідка: Відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму започатковано у 1962 році у вересні (друга неділя). Це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами від хвороб та голоду.

Садова С. І. – завідуюча бібліотекою ім. Т. Г. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська.

Вшанування пам’яті жертв фашизму

У другу неділю вересня весь прогресивний світ традиційно вшановує Міжнародний день пам’яті жертв фашизму.

Відзначення Міжнародного дня пам'яті жертв фашизму започатковано у 1962 році саме у вересні (друга неділя), тому що на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення.

День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду

Враховуючи воєнно-політичну ситуацію,  коли Україна знову зазнає військового вторгнення і на Сході країни гинуть наші солдати, утвердження у суспільній свідомості ідеалів миру стає як ніколи актуальним.

В Адміністрації  Президента України прийнято рішення посилити увагу до вказаної події  та проводити просвітницьку і виховну роботу у закладах освіти та установах культури.

Українським інститутом національної пам’яті підготовані методичні матеріали на цю тему.

Методичні матеріали щодо вшанування пам'яті жертв фашизму (зокрема у зв’язку з Міжнародним днем пам'яті жертв фашизму, 13 вересня)

Рекомендована символіка вшанування пам’яті жертв фашизму

У 2015 році у Києві на офіційних заходах з нагоди річниці Перемоги над нацистською Німеччиною вперше було вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні - Червоний мак.

Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України.

Графічне втілення-алюзія (з одного боку - червоного маку, з іншого кривавого сліду від кулі) передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих.

Червоний мак — водночас є символом європейським та українським. Історично червоний мак є символом пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

В українській традиції, зокрема у народних піснях та переказах, маки є символом пам'яті за полеглими у бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров.

Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв фашизму.

Втрати України від фашизму

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни — як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення - вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти — складають понад 8 мільйонів осіб.

Внесок України у боротьбу проти фашизму

Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року — разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року.

Українці ж як народ зустріли війну одними з перших - 1 вересня 1939 року, - а завершили одними з останніх — 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни - Японії - від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.

Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак - у всій війні: саме тут діяло в різний час від 50 до 75% всіх дивізій вермахту і половина всіх радянських сил (4 фронти та 54 армії).

Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої світової війни: Вестерплятте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли фашизму.

Не менш як 100 тисяч українців в складі Війська Польського стали на боротьбу із нацизмом у вересні 1939 року і не менше 8 тисяч з них загинуло. Найбільше українських солдат (до 6 мільйонів) нараховувала Червона армія, близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та СІЛА.

Українська повстанська армія від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів з теренів України наприкінці 1944 року, брала активну участь у боротьбі проти німецької окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.

Отже у  роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

§125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників

Підсумок німецько-радянської війни

http://uk.wikipedia.org/wiki/Друга_світова_війна

Внаслідок німецько-радянської війни загинуло понад 30 мільйонів осіб. Це був найкривавіший театр воєнних дій під час Другої світової війни. В боях було задіяно найбільше наземних сил за всю історію воєн 20 століття. Конфлікт суповоджувався великими втратами як серед військового, так і цивільного населення. Характерною ознакою протистояння була ідеологічна боротьба — комунізму і націонал-соціалізму, яка сприяла жорстокості у війні. Під час конфлікту обидві сторони широко застосовували тактику «випаленої землі», масові розстріли, знищення населених пунктів тощо.

Жертвами цієї війни стали, за деякими оцінками, близько 27 млн громадян СРСР. (Офіційна кількість втрат з боку Німеччини — 13 млн осіб.) За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн. українців, у радянських партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб[45].

На території України німці спалили разом із мешканцями 250 сіл. У 230 концтаборах і гетто, а також в інших місцях масового знищення від рук нацистів загинуло 5,5 млн осіб. Близько 2,5 млн полягло на фронтах. З 2,8 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, близько 2,4 млн були з України. Втрати українського народу у війні становили 40-44 % від загальних втрат СРСР[46].

Актуалізація загрози фашизму у XXI столітті

Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до ліберальних цінностей, систематичне нехтування правами людини, однопартійна система, мілітаризм, культ війни та сили, тотальний контроль спецслужб, антисемітизм та ксенофобія, державна пропаганда в ЗМІ, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому.

Одним із виявів зазначених ознак у випадку є  агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині XX століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.