Бібліотека ім. Т. Г. Шевченка нагадує:
спалювання опалого листя заборонено законом
Абетка безпеки від бібліотеки
В багатьох осінь асоціюєтьсяз пожовклим , опалим листям, димом разведених вогнищ. Спалення осіннього листя вже стало «доброю»звичкою майже кожного українця.
Сьогодні в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська для учнів 5- А. класу НВК проведено абетку безпеки з екологічним флеш-мобом «Не спалюйте, не випалюйте!»Учні відповідали на такі серйозні питання : «Яким повітрям ми дихаємо та в якому стані знаходиться наша земля?
Піднімали прості на перший погляд питання про шкоду від спалювання опалого листя, сміття, деревини.
Ми живемо і навіть не підозрюємо , яку шкоду наносимо собі та природі , спалюючи листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Екологи запевняють: при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для нашого організму речовини...
А також підготовлено папку з матеріалами про екологію «Не спалюйте сухостій та опале листя!».
Екологічна довідка:
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко приділяють цьому належну увагу. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, 1 поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім вище згаданого, утворюються оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання, і канцерогенна сажа. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Треба зазначити, що найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз: В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Тож спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо знищується гумус, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, ці організми гинуть і від важких металів, що вивільняються при горінні. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво, і таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде в свою чергу до знищення диких рослин та тварин і є порушенням законодавства. Саме зі спалювання стерні починається більшість пожеж на прилеглих степових ділянках. Аналогічно існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів. В туманні дні дим від вогнищ може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Абетка безпеки від бібліотеки
В багатьох осінь асоціюєтьсяз пожовклим , опалим листям, димом разведених вогнищ. Спалення осіннього листя вже стало «доброю»звичкою майже кожного українця.
Сьогодні в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська для учнів 5- А. класу НВК проведено абетку безпеки з екологічним флеш-мобом «Не спалюйте, не випалюйте!»Учні відповідали на такі серйозні питання : «Яким повітрям ми дихаємо та в якому стані знаходиться наша земля?
Піднімали прості на перший погляд питання про шкоду від спалювання опалого листя, сміття, деревини.
Ми живемо і навіть не підозрюємо , яку шкоду наносимо собі та природі , спалюючи листя та сміття, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.
Екологи запевняють: при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для нашого організму речовини...
А також підготовлено папку з матеріалами про екологію «Не спалюйте сухостій та опале листя!».
Екологічна довідка:
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко приділяють цьому належну увагу. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, 1 поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім вище згаданого, утворюються оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання, і канцерогенна сажа. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Треба зазначити, що найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз: В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Тож спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо знищується гумус, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, ці організми гинуть і від важких металів, що вивільняються при горінні. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво, і таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде в свою чергу до знищення диких рослин та тварин і є порушенням законодавства. Саме зі спалювання стерні починається більшість пожеж на прилеглих степових ділянках. Аналогічно існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів. В туманні дні дим від вогнищ може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Для компостування листя складають до купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Шари листя (до 30 см шириною) перекладають шарами землі, щоби ґрунтоутворюючі бактерії могли швидше їх переробити. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Можна використовувати компост в якості прикореневої підкормки для дерев і кущів.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Для компостування листя складають до купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. Шари листя (до 30 см шириною) перекладають шарами землі, щоби ґрунтоутворюючі бактерії могли швидше їх переробити. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Можна використовувати компост в якості прикореневої підкормки для дерев і кущів.
