Правова допомога та соцзахист

Права бійців АТО та переселенці

Безплатний ремонт житла учасникам АТО

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та сім'ям загиблих учасників АТО передбачено пільгу на позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир. Право реалізується за місцем постійного проживання і реєстрації заявника та лише щодо житла, яке перебуває в приватній власності пільговика.

У будинках чи квартирах може проводитись ремонт/заміна:

1. Зношених елементів будинку: конструкцій даху; віконних рам, джверних коробок і полотен; підлоги.

2. Кухонних плит, печей і димоходів до них, заміна печей на котли для обігріву житлових приміщень.

3. Пошкодженого технічного обладнання, що використовується у системах водог7ону, каналізації, гарячого водопостачання, центрального (місцевого) опалення та інших внутрішньобудинкових (внутрішньоквартирних) мережах.

4. Сантехнічних приладів (ванн, умивальників, мийок).

5. Електромережі із заміною арматури (вимикачів, розеток тощо), не придатної до експлуатації.

6. Штукатурки, стін, стелі, перегородок тощо.

Закон не встановлює ліміт грошових коштів, які можуть витрачатися державою на ремонт, однак обмежує обсяг загальної площі в 21 кв. метр, на якому проведення робіт буде безплатним. Ремонтні роботи понад встановлені норми пільговик оплатить із власної кишені.

Отже, для реалізації свого права особі слід звернутися із заявою (зразок - на сайті - www.golos.com.ua, поруч із цією консультацією) до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем проживання. До заяви слід додати копію "Посвідчення інваліда війни", копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію довідки про склад сім'ї.

Зверніть увагу: безплатний капітальний ремонт може проводитися не частіше ніж раз на 10 років. Тож, якщо особа, яка має право на пільгу, проживає в будинку або квартирі, в яких планується ремонт менш як 10 років, то для підтвердження факту невикористання пільги протягом останніх 10 років він додатково подає відповідну довідку з попереднього місця проживання.

На підставі письмового звернення формується комісія, яка проводить обстедження будинку чи квартири та визначає обсяг робіт, який виконувавитиметься в кожному індивідуальному випадку.

Результатами проведеного огляду є дефектний акт, кошторисний розрахунок і визначена вартість капітального ремонту. Ці документи підлягають затвердженню органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. Щоб прийняти відповідне рішення у посадовців не так і багато часу - лише місяць з дня подання пільговиком заяви.

Головним аргументом, що може завадити проведенню безплатного  ремонту, є відсутність грошей. Фінансування проведення капітального ремонту здійснюється місцевим бюджетом, а тому, якщо витрати на проведення ремонту будуть закладені в кошторисі, розпорядник коштів укладе договір із організацією, яка і проведе ремонт вашого будинку чи квартири.

Голос України. - 2016. - №34. -  24 лютого. - с.12

 

Надання статусу інваліда війни особам з числа волонтерів і добровольців

За пунктом 14 ст. 7 Закону "Про статус інвалідів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення АТО (в тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення АТО (в тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, каліцтва, абор контузії, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015. № 685 (далі - Порядок № 685), підставами для встановлення статусу інваліда війни для названих осіб є:
довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;

довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО в разі відсутності зазначеної довідки.

Рішення про надання статусу інваліда війни ухвалюється органами соціального захисту населення в місячний строк  з дня поодання документів.

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу інваліда війниу разі:

наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО, забезпеченні її проведення;

виявлення факту підроблення документів про участь в АТО, забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;

подання особою заяви про позбавлення її статусу інваліда війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Посвідчення інваліда війни з написом "Посвідчення інваліда війни - інвалід" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.94 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218).

За статтею 7 Закону України до інвалідів війни належать також інваліди з числа, зокрема:

осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення у складі добровольчихформувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних сил України.

Праця і зарплата.- 2016. - 17 лютого. - № 7. - с.8

 

Пенсійне забезпечення інваліда військової служби 

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців визначені Законом країни "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 21 цього Закону передбачено, що пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах:

• інвалідам війни І групи - 100%, ІІ групи - 80%, ІІІ групи - 60% відповідних сум грошового забезпечення;
• іншим інвалідам І групи - 70%, ІІ групи - 60%, ІІІ групи - 40% відповідних сум грошового забезпечення.

Праця і зарплата. - 2016. - 3 лютого. - с. 24

 

Порядок виплати пенсії, призначеної за Законом України "Про державну службу", ветеранам військової служби 

 З 1 січня 2016 року Законом України від 24.12.2015 р. № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 37 Закону України "Про державну службу"(далі - Закон) щодо порядку виплати пенсій працюючими пенсіонерам.

Так, статтею 37 Закону передбачено, що з 1 січня до 31 грудня 2016 р. особам (крім інвалідів І та ІІ групи, інвалідв війни ІІІ групи, ветеранів військової та учасників бойових дій, осіб, на яких поширююється чинність п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

За наявності в особи посвідчення "Ветеран військової служби" та подання його копіїї до органу Пенсійного фонду України виплата пенсії провадитиметься в повному обсязі.

Категорію осіб, яких віднесено до ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Слід наголосити, що право на одержання пенсії в повному обсязі надається лише на підставі посвідчення "Ветеран військової служби", виданого в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.99 р. № 1601.

Отже, ветеранам військової служби, які одержуючи пенсію, призначено відповідно до ст. 37 Закону продовжують працювати на інших посадах/роботах, тобто не на спецпосадах, пенсія виплачуватиметься в розмірі 85% призначеної пенсії, але не менш як 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а саме: 1611 грн (1074 грн х 150%).

Праця зарплата. - 2016. - 3 лютого. - с. 2

 

Про підвищення зарплати працівникам, які беруть участь у АТО

За абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р. № 522 "Про особливості оплати праці працівнків, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції" працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час переббування в таких районах підвищується на 50% (за наявності підтвердних документів).

При цьому, враховуючи норми чинного законодавства щодо розмежування в Україні сфер державного і договірного регулювання оплати праці, Кабінет Міністрів України рекомендував керівникам інших суб'єктів господарювання передбачити в колективних договорах норму щодо виплати їхнім працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення АТО безпосередньо в районах її проведення.

Відповідно до ч. 6 і 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" до участі в АТО за рішенням керівництва АТО можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їхні посадові особи, а також громадяни за їхньої згоди.

Координує діяльність суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, Антитерористичний центр при Службі безпеки України далі - Антитерористичний центр).

Конкретні переліки посад (професій) працівників, яких за потреби можна задіяти в забезпеченні проведення  АТО, переліки робіт, до виконання яких залучаються такі працівники, та порядок залучення їх до участі в забезпеченні проведення АТО, визначаються Антитерористичним центром.
Таке залучення та перебування працівників (невійськовослужбовців) у зоні АТО провадиться на підставі відповідних рішень, наказів (клопотань) Антитерористичного центру.

Право на виплату передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 р. № 522, мають не всі працівники (невійськовослужбовці) установ, закладів, організацій, зокрема, тих, що розташовані в зоні проведення АТО, а лише ті, які на підставі окремих рішень (наказів, клопотань) Антитерористичного центру залучаються для забезпечення проведення АТО.

Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням(за наявності потрібних підтвердних документів), тощо визначений розділом II Інструкції.

Відповідно до ст. 121 КЗпП за відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) впродовж усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.

Нарахування працівникові підвищеної заробітної плати провадять на підставі підтвердних документів про фактичний час його перебування в цій зоні (звіт працівника про використання коштів, наданих на відрядження, оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат).

Як підтвердні документи можуть бути використані також списки, довідки, витяги з наказів, форма та порядок затвердження яких визнааються відповідальним уповноваженим органом, тощо.

Праця і зарплата. - 2015. - № 44. - 25 листопада. - с. 8

 

Права та пільги переселенців

Тимчасова окупація Кримського півострова та бойові дії на сході стали серйозним випробуванням для країни та спричинили вимушену внутрішню міграцію частини населення. З’явилось поняття внутрішньо переміщених осіб, а на законодавчому рівні триває постійний процес, спрямований на посилення захисту їх прав, свобод та гарантування пільг

«Голос України» вирішив систематизувати основні права, пільги та гарантії переселенців у соціальній, трудовій, житловій та інших сферах суспільного життя:

http://www.golos.com.ua/documents/10-u2.pdf

Голос України. - 2015. - 25 листопада. - с.10

 

Довідка про взяття на облік переселенцям видаватиметься безстроково

Які конкретні зміни відбудуться після набрання чинності законом щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Чи допоможе він переселенцям.

• Згідно із законом для того, щоб стати на облік внутрішньо переміщеним особам необов'язково мати  реєстрацію. Тепер це можна буди зробити за будь-якими документами, які посвідчують особу: водійські прав, свідоцтво про народження, трудова книжка, документ про право власності тощо. Тобто закон розщирює перелік документів, які підтверджують факт переміщення із зони АТО, Криму на територію України. Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву про отримання відповідної довідки, яка видаватиметься безстроково протягом 15 робочих днів.
• Закон полегшить життя переселенцям, оскільки тепер їм не треба буде проходити перереєстрацію кожні півроку. Також у цьому нормативному акті прописано простий порядок звільнення з попередньої роботи на тимчасово окупованих територіях, що спрощує процедуру працевлаштування та отримання статусу безробітного.

Крім того, розширено список установ, які мають право вносити переселенців в електронний реєстр як тимчасово переміщених осіб для отримання відповідної довідки. Це дасть змогу уникнути черг.

Голос України. - 2015. - 20 листопада. - с.3

 

Про оплату праці працівників, які беруть участь в АТО

За частиною 1 постанови КМУ від 22.07.205 р. № 522 "Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції" (далі - постанова № 522) працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50% (за наявності підтвердних документів).

Постановою № 522 не передбачено розроблення та затвердження відповідного порядку щодо її виконання.

Згідно з чинним законодавством координацію діяльності  суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України (далі АТЦ при СБУ).

Таким чином, конкретний перелік посад (професій) працівників підприємств, установ, організацій, закладів (крім працівників призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період), яких у той чи інший період потрібно задіяти в забезпеченні АТО, визначає АТЦ при СБУ.

Це, зокрема, можуть бути такі категорії працівників: лікарі-хірурги всіх найменувань, парамедики, лікарі-терапевти, санінструктори, психологи, середній медичний персонал, водії, механіки-водії, механіки, працівники центральних та міцевих органів виконавчої влади та інші категорії працівників.

Тобто право на підвищення заробітної плати на 50% за фактичний час перебування в районах проведення АТО відповідно до постанови № 522 мають тільки ті працівники, які на підставі відповідних рішень АТЦ при СБУ (погоджених в установленому порядку з суб'єктами, які залучаються до боротьби з тероризмом) та відповідного клопотання (рішення) штабу АТО, направляються для забезпечення проведення АТО. При цьому територіально зазначені підприємства, установи, заклади та організації можуть бути розташовані як у самій зоні проведення АТО, так і в інших регіонах України.

Ці працівники вважаються такими, що перебувають у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міфіну України від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті України 31.03.98 р. за № 218/2658 (далі - Інструкція).

Порядок оформлення відрядження, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням (за наявності потрібних підтвердних документів), тощо визначений нормами розділу ІІ Інструкції.

Праця і зарплат.- 2015. - № 42. - 11 листопада. - с.11

 

Питання соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей

Для реалізації ухваленого Верховною Радою України 7 травня 2015 р. Закону України  "Про внесення змін" до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо статусу  осіб, які захищали незалежність, суверенітет та теріторіальну цілісність України"(далі - Закон) Мінсоцполітики України розроблено Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 р. № 740 (далі - Порядок № 740).

Статус особи, на яку пошиюється чинність Закону, згідно з Порядком № 740 надається: 

сім'ям осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (в тому числі провадили волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (в тому числі провадили волонтерську діяльність), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;

сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, утворених або самоорганізованих для захисту незалежності, суверенітету та теріторіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу збройних сил, МВС, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів;

сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, теріторіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, МВС, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів;

сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовані для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України , але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореннями відповідно до Законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;

сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовзобов'язаних) і працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, вісйьковослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;

сім'ям працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та в період її проведення.

До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених п. 2 Порядку № 740, належать:

утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;

батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім'ї , але стали інвалідами до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули, або пропали безвісти.

Підстави для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, визначені п. 4 Порядку № 740.

Праця і зарплата. - 2015. - № 42. - 11 листопада. - с. 2-3

 

Збільшення мінімальних пенсійних виплат інвалідам війни  та учасникам бойових дій.

Законом України від 17.09.2015 р. № 704 внесено зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік", згідно з якими з 1 вересня п.р. збільшено розмір прожиткового мінімуму. Для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум підвищився з 949 до 1074 грн. У зв'язку з цим з 1 вересня 2015 р. пенсійна виплата не може бути нижчою:

для інвалідів війни І групи - 3060, 90 грн(1074 грн х 285%);

інвалідів війни ІІ групи - 2738, 70 грн (1074грн х 255%)

інвалідів війни ІІІ групи - 2416, 50 грн (1074 грн х 255%);

учасників бойових дій - 1772, 10 грн (1074 грн х 165%)

Праця і зарплата. - 2015. - 28 жовтня. - с.15

 

Роботодавцям компенсуватимуть витрати на заробітну плату переселенців

З 25 вересня 2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб", яка надає додаткових стимулів роботодавцям, щоб працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб (ВПО), йдеться в повідомленні Державної служби зайнятості.

Так, документом передбачено надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштованих безробітних переселенців, а також витрат на хню перепідготовку чи підвищення кваліфікації.

Служба зайнятості компенсуватиме роботодавцю витрати на оплату праці безробітного переселенця, направленого з центру зайнятості, якщо роботодавець забезпечить роботою працівника протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази. Тобто роботодавець має забезпечити зайнятість таких осіб протягом удвічі більшого періоду, ніж виплата компенсації (наприклад, строковий договір укладено на шість місяців, а компенсація виплачується три місяці).

Варто зазначити, що відшкодування відбувається за умови оплати праці, не вищої від середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць. Компенсуються витрати не більш як шість місяців, але якщо йдеться про переселенців з числа категорій громадян, які мають додаткові гарантії зайнятості (особи, які мають дітей до шести років або виховують без подружжя дітей до 14 років чи дітей інвалідів), термін відшкодування може збільшитися до 12 місяців. Тривалість компенсації визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням з відповідними підрозділами Державної служби зайнятості областей або м. Києва.

Крім того, роботодавцю, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа ВПО строком понад 12 місяців, компенсуються витрати на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожитковго мінімуму для працездатних соіб. 

Зазначеною постановою також передбачається компенсація витрат зареєстрованим безробітним з числа ВПО на переїзд до місця працевлаштування та проходження медичного огляду, якщо це потрібно для працевлаштування.

Фінансування цих заходів здійснюватиметься коштами Фонду загальнообов'язкого державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів України (в разі працевлаштування  безробітного інваліда). У разі звільнення такого працівника з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення встановленого терміну збереження гарантій зайнятості роботодавець повинен повернути суму виплачених коштів у пвоному обсязі.

Праця і зарплата. - 2015. - № 39. - с. 1

 

Права та пільги для учасників АТО

Про підстави й порядок отримання   соціального захисту військовослужбовцями 

1 Як отримати статус учасника бойових дій і на які пільги вони мають право?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (зі змінами) для надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних сил України командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення подають на розгляд комісії Міноборони з питань визначення учасників бойових дій такі документи:

1. Оригінал довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
2. Витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції.
3. Витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
4. Копії посвідчень про відрядження, якщо такі є.
5. Копії документів про поранення, якщо є.
6. Інформація про осіб, яким надається статус учасника бойових дій.
7. Згода на збирання та обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
8. Копія першої сторінки паспорта громадянина України (щоб уникнути помилкового написання прізвища, ім’я та по батькові).

Усі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

Учасники антитерористичної операції, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.

Щодо соціального захисту вони мають право на:

• 75-відсоткову знижку квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів;
• безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;
• використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі;
• першочергове забезпечення житловою площею. Учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії або каліцтва, забезпечують житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.

2 Де і як поранені захисники можуть отримати статус інваліда війни? Які пільги їм гарантує держава?

Одноразову грошову допомогу у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а також у разі їх загибелі (смерті) їхнім родинам виплачують відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.

Право на її отримання мають:

• у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), зазнаного під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин — військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;
• у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, — особи, звільнені з військової служби;
• у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервістові під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, — військовозобов’язані або резервісти;
• у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;
• у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовослужбовці строкової військової служби;
• у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, — військовозобов’язані або резервісти.
• у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).

Одноразова допомога оформлюється й виплачується:

• військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.
• членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби, — через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат).

Допомога родинам загиблих:

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — 689 тисяч гривень. Це 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які визначають на дату загибелі (смерті) (1378 гривень•500) та виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. У 2014 році таку допомогу виплачено 778 родинам в сумі 465,1 мільйона гривень, у 2015-му — 885 родинам в сумі 534,8 мільйона гривень.

Виплати пораненим та інвалідам:

Розмір допомоги встановлюється на дату проходження МСЕК і на 1 вересня 2015 року становить:

• за поранення (контузію, травму, каліцтво) без встановлення інвалідності — від 4,8 до 96,5 тисячі гривень (залежно від відсотка втрати працездатності: 1% = 965 гривень);
• у разі встановлення інвалідності — залежно від групи та причинового зв’язку:

      ►     під час виконання обов’язків:

1 група — 250 прожиткових мінімумів — 344,5 тисячі гривень;
2 група — 200 прожиткових мінімумів — 275,6 тисячі гривень;
3 група — 150 прожиткових мінімумів — 206,7 тисячі гривень.

      ►     під час проходження військової служби:

1 група — 120 прожиткових мінімумів — 165,4 тисячі гривень;
2 група — 90 прожиткових мінімумів — 124,0 тисячі гривень;
3 група — 70 прожиткових мінімумів — 96,5 тисячі гривень.

У 2014 році допомогу виплатили 174 військовослужбовцям у сумі 7,2 мільйона гривень, а у 2015-му — 2428 військовослужбовцям в сумі 173,6 мільйона гривень.

Документи для виплати допомоги тим, хто проходить військову службу, оформлюються через фінансову службу військової частини (установи), звільненим — через обласні військові комісаріати.

Виплату одноразової допомоги провадять у порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на це.

Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги:

У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

• заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинового зв’язку втрати працездатності або встановленої інвалідності (видають МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
• копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видають медичні установи, де проводилось лікування);
• копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видають у військовій частині;
• витяг із наказу командира військової частини про вилучення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених зі служби);
• копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
• копія ідентифікаційного коду отримувача.

Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

• заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — другого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
• копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАЦС за місцем проживання);
• витяг із наказу про вилучення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);
• копії документів, що засвідчують причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):

►     для виплати одноразової допомоги сім’ям загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),
►   для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинового зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складає командир військової частини або військова служба правопорядку Збройних сил України або правоохоронні органи — прокуратура, міліція, Служба безпеки України);

• копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК або КЕЧ);
• витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);
• копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
• копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
• копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
• копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;
• копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї.

Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

3 Як держава піклується про родини загиблих?

Відповідно до статей 10 та 15 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність цього закону, до яких належать зокрема:

• сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання в період проходження військової служби;
• дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;
• діти померлих учасників бойових дій, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах I—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.

Внесено зміни до статті 36 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (набрав чинності з 01.01.2015 р.), згідно з якими:

• 70% зарплати загиблого годувальника передбачено на одного непрацездатного члена сім’ї (діти та інші особи, зазначені в другому абзаці статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого годувальника). А також членам сімей військовослужбовців, тих, хто звільнений з військової служби та був поранений, покалічений чи загинув, зазнавши поранення, захищаючи Батьківщину або при виконанні інших обов’язків військової служби. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсію призначають у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менш ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюють пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків.

Також передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.

Статус ветерана війни членам родин загиблих.

Постановою від 23 вересня 2015 року №740 Кабмін надав статус ветеранів війни сім’ям громадян, які добровільно забезпечували (або добровільно долучалися до забезпечення) проведення АТО (зокрема здійснювали волонтерську діяльність), і загиблих (зниклих безвісти) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах операції в період її проведення.

Також такий статус надається сім’ям загиблих учасників добровольчих формувань, які були утворені або самоорганізувалися для захисту України, за умови, що в подальшому такі формування було введено до складу армії, МВС, Нацгвардії та інших військових формувань і правоохоронних органів, які взаємодіяли з такими підрозділами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, статус ветеранів війни поширюється і на родини загиблих військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) і працівників Збройних сил, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної служби, спецслужби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління держохорони, служби спецзв’язку, ДСНС.

Крім того, такий статус надано сім’ям загиблих працівників підприємств, установ, організацій, які долучалися до забезпечення АТО і загинули (пропали безвісти) від поранення, контузії чи каліцтва, яких зазнали безпосередньо в районах АТО під час її проведення.

До підтримки таким родинам долучаються і органи місцевої влади. Наприклад: у Львівській області надано матеріальну допомогу 158 сім’ям по 120 тисяч гривень кожній, у Чернівецькій — прийняли рішення виплачувати дітям загиблих за рахунок бюджету області щомісячно по 500 гривень. А у Миколаївській та Кіровоградській — для поліпшення житлових умов таких родин придбані квартири.

4  Винагороди військовослужбовцям

Протягом останнього року Уряд запровадив низку додаткових винагород військовослужбовцям, які виконують бойові завдання.

За безпосередню участь в АТО військовослужбовцям виплачують винагороду у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі участі в АТО менше одного календарного місяця — розмір визначається пропорційно до днів участі.

Винагороду також виплачують під час перебування на стаціонарному лікуванні після поранень під час АТО.

За успішне виконання бойового завдання виплачують додаткову нагороду підрозділу. Результати виконання бойового завдання визначають на підставі документа вищого органу військового управління про постановку бойового завдання, бойового наказу командира частини, журналу бойових дій та звітного документа військової частини про виконання бойового завдання, в якому вказано кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні, а також наказу штабу АТО щодо оцінки результатів виконання бойового завдання. Додаткову винагороду розподіляє командир між підпорядкованими підрозділами із зазначенням у наказі розміру винагороди кожній конкретній особі. Про виплату додаткової винагороди за успішне виконання бойового завдання командир військової частини видає наказ.

За безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям виплачують додаткову винагороду в розмірі 1 тисяча гривень за кожну добу такої участі.
Безпосередня участь у бойових діях — це виконання військовослужбовцями військової частини бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником; виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження супротивника під час контрбатарейної боротьби; участь у веденні оперативної розвідки, здійсненні польотів у район проведення АТО та контррозвідувальне забезпечення військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником.

Цю винагороду виплачують на підставі підтвердження штабу АТО, бойового наказу, журналу бойових дій, бойового донесення та наказу командира військової частини.

Додаткову винагороду за знищення ворожої техніки виплачують підрозділу чи окремим особам за наявності трьох і більше документів, зокрема журналу бойових дій, підсумкового бойового донесення командира підрозділу, який безпосередньо виконував завдання, дані фото- та відеоспостереження з координатами місця знищення техніки, стосовно захопленої техніки — акт оприбуткування трофейного майна.

Додаткові винагороди виплачують також військовослужбовцям, яких під час виконання завдань захопили в полон, вони зникли безвісти чи загинули. У таких випадках винагороду виплачують членам сімей військовослужбовців.

5 Чи гарантує держава збереження робочого місця за мобілізованим та працевлаштування тих, хто повернувся?

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (стаття 119 Кодексу законів про працю України, стаття 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Час перебування громадян України на військовій службі (зокрема в особливий період) зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабмін.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається після звільнення з військової служби право на працевлаштування в тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їхні правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.

Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

6  Поліпшення житлових умов учасникам АТО: хто може претендувати, куди звертатися?

Квартири

Уряд надав кошти на придбання найближчим часом понад 700 квартир для учасників АТО, інвалідів та сімей загиблих воїнів.

Середній розмір такої квартири становитиме приблизно 60 квадратних метрів. А середня вартість житла залежно від регіону — 6900 гривень за квадратний метр. Для реалізації цієї програми Мінсоцполітики з держбюджету спрямувало 300 мільйонів гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 травня 2015 року. Субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам даватимуть на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, що безпосередньо брали участь в антитерористичній операції, а також інвалідів АТО І—ІІ груп, які потребують поліпшення житлових умов.

Щоправда, темпи житлового будівництва не встигають належним чином забезпечувати спорудження житла для цих потреб. Тому Кабінет Міністрів прийняв постанову, за якою ті, хто має право на такі помешкання, і в кого підійшла черга на отримання житла, можуть отримати замість квадратних метрів грошову компенсацію. У 2015 році на це передбачено 354,4 мільйона гривень.

Порядок визначення розміру та надання грошової компенсації регулює постанова Кабінету Міністрів «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» від 2 вересня 2015 року №728.

Перелік документів, які для цього слід подати:

• рапорт військовослужбовця та нотаріально посвідчену згоду членів його сім’ї на отримання компенсації замість житлового приміщення, яке вони мають отримати;
• довідку про склад родини та реєстрацію місця проживання (перебування);
• копії паспортів військовослужбовця та повнолітніх членів сім’ї;
• копію свідоцтва про шлюб (за наявності);
• копії свідоцтв про народження дітей (якщо є діти);
• копії облікових карток платників податків військовослужбовця та членів його сім’ї;
• довідку про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем із колишнього місця перебування його на обліку;
• документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить військовослужбовцеві та членам його родини;
• дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом родини грошової компенсації.

Як це відбувається:

1. Військовослужбовець має перебувати на квартирному обліку у Збройних силах України.
2. Житлові комісії військових частин надсилають лист військовослужбовцям, чия черга отримувати житло надійшла.
3. Військовослужбовець протягом місяця письмово повідомляє про своє рішення щодо згоди (відмови) на отримання компенсації. Якщо у встановлений термін згоди не отримано, складають комісійний акт про відмову військовослужбовцю надати грошову компенсацію в поточному році.
4. Житлова комісія військової частини розглядає отримане від військовослужбовця письмове сповіщення про його згоду на отримання компенсації. Військовослужбовцеві можуть відмовити в отриманні компенсації, якщо ще не надійшла його черга отримувати житло або якщо він не перебуває на квартирному обліку в гарнізоні.
5. Списки затверджують Міністерство оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил України.
6. Головне квартирно-експлуатаційне управління інформує військовослужбовця про прийняте рішення.
7. Військовослужбовець відкриває поточний рахунок у банку та повідомляє його реквізити Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил України через квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району.
8. Департамент фінансів Міністерства оборони надає Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил завірену копію платіжного доручення.
9. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних сил повідомляє квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) району про необхідність зняття військовослужбовця та членів його сім’ї з квартирного обліку.
10. Військовослужбовець отримує грошову компенсацію замість житла, яке мав отримати.

По детальнішу консультацію військовослужбовці можуть звернутися до квартирно-експлуатаційних відділів (квартирно-експлуатаційних частин) району за місцем перебування на квартирному обліку або на «гарячу лінію» Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України: (044)-242-08-06.

Земельні ділянки

Також відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право і на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

Забезпечують право на отримання земельної ділянки місцеві органи влади та територіальні органи Держземагентства. На сьогодні найбільше ділянок учасникам АТО вже надали на Львівщині — 936 площею 132,05 гектара. Серед лідерів також Вінницька область — 7706 ділянок площею 168,72 га, Волинська — 490 площею 256,74 га, Чернігівська — 469 площею 264,96 га. Далі Київська область — 375 ділянок площею 62,86 га, Миколаївська — 714 площею 648,9 га, Житомирська — 309 площею 170,37 га), Закарпатська — 293 площею 76,64 га, Тернопільська — 219 ділянок площею 41,68 гектара.

Компенсація за піднайом житла

За дорученням Прем’єр-міністра України вирішено й питання щодо збільшення суми компенсації за піднайом житла для військовослужбовців. Згідно з наказом міністра оборони Степана Полторака від 7 жовтня цього року, тепер мінімальний розмір компенсації за піднайом житла становить:

для військовослужбовців для родини з трьох осіб (окрім самого військовослужбовця):

• для міста Києва — 2756 грн;
• для обласних центрів — 2067 грн;
• для інших населених пунктів — 1378 грн;

для родин, у яких більше ніж три особи (не враховуючи військовослужбовця):

• для міста Києва — 4134 грн;
• для обласних центрів — 3100 грн;
• для інших населених пунктів — 2067 грн.

Компенсацію за піднайом житла військовослужбовці отримуватимуть не лише з жовтня. У цьому місяці її перерахують також за період з травня по вересень цього року. Загалом на цю справу виділено 140 мільйонів гривень. З них 90 мільйонів — на виплати за жовтень та перерахування за попередні місяці, по 25 мільйонів — на листопад та грудень цього року.

7 Як родинам учасників АТО, загиблих та поранених отримати субсидію на сплату за житловокомунальні послуги?

Нині, коли тарифи на житлово-комунальні послуги доводять до рівня економічно об∂рунтованих, Уряд розробив низку механізмів підтримки тих, хто потребує державної допомоги. Зокрема спрощено порядок отримання житлових субсидій і зменшено кількість документів, потрібних для цього. Кабінет Міністрів виявив особливу турботу про родини військовослужбовців, які захищають Батьківщину в зоні АТО. І в прийнятому 23 вересня цього року Урядом рішенні щодо внесення чергових змін до порядку призначення субсидій зокрема зазначено:

При призначенні субсидії особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції, та/або членам їх сімей до сукупного доходу родини не враховують:

• отримані ними у період безпосередньої участі в антитерористичній операції грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що виплачують працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань;
• отриману ними у період та/або після безпосередньої участі в антитерористичній операції благодійну допомогу незалежно від розміру та джерела походження.

Крім цього, до сукупного доходу родини не враховується допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

8 На яке медичне обслуговування, реабілітацію та протезування можуть розраховувати військові?

Військовослужбовці мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Вони щорічно проходять медичний огляд, їм проводять лікувально-профілактичні заходи.

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безплатно надають лікарські засоби за рецептами лікарів, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатно забезпечують санаторно-курортним лікуванням; вони мають право користуватися після виходу на пенсію чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи, а також на першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах та першочергову госпіталізацію; їм виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100% середньої заробітної плати.

Держава гарантує безоплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок антитерористичної операції, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Перелік необхідних документів для отримання технічних та інших засобів реабілітації:

• паспорт (копія й оригінал);
• ідентифікаційний код (копія й оригінал);
• рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;
• витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань, яким не встановлено інвалідності).

Протезування за кордоном

Уряд збільшив допомогу учасникам АТО на протезування за кордоном. Постановою Кабінету Міністрів № 465, ухваленою 8 липня 2015 року, затверджено зміни до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, яких немає в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в АТО та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок. Постановою передбачено збільшення розміру грошової допомоги учаснику АТО на протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном з 500 до 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також буде збільшено строк здійснення попередньої оплати до трьох місяців (на сьогодні один місяць) протезування (ортезування) зазначених осіб.

Також постановою Уряду передбачено встановлення розміру грошової допомоги (не більше як 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), механізму оплати витрат, пов’язаних з післягарантійним ремонтом протезно-ортопедичного виробу підвищеної функціональності.

Куди звертатися?

Цей перелік документів військовий або його законний представник подає до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.

Після звернення працівники органів соціального захисту населення:

• нададуть грунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
• ознайомлять із каталогами технічних та інших засобів реабілітації;
• ознайомлять із відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
• видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.

Учасник АТО, який потребує протезування, обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації. На обраному підприємстві його оглянуть та нададуть подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

По детальнішу інформацію звертатися до Державної служби України з питань ветеранів, інвалідів та учасників антитерористичної операції:

(044) 281-08-48 
(044) 281-08-50
(044) 281-08-48

♦  відділ розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони:
 +38(044) 253-89-31+38(044) 253-47-73
♦  департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони:
 +38(044) 489-35-20
♦  відділ військово-соціальної роботи Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ:
+38(044) 454-44-51
♦  черговий Головного управління особового складу Генерального штабу ЗС :
+38(044) 226-23-60

9 На яке пенсійне забезпечення мають право учасники АТО?

Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення зі служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. Якщо новий розмір пенсії у цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у розмірі, який вони отримували на день призову на службу у зв’язку з мобілізацією.

Порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим законом, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.

Збережено розмір пенсій офіцерам запасу, призваним під час мобілізації. Після демобілізації цим офіцерам пенсію буде збільшено з урахуванням нових посад, військових звань та додаткової вислуги років. Якщо ж новий розмір пенсії в офіцерів буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у раніше встановленому розмірі.

Щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців

Розмір пенсії за вислугу років:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років — 50%, звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я — 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3% відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менш як 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба: за страховий стаж 25 років — 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років — 1% відповідних сум грошового забезпечення;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби за умов реформування Збройних сил України: за вислугу 20 років — 50% відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3% за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більш ніж 65% відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії за вислугу років не має перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зараховані в установленому законом порядку до категорії 1, — 100%, до категорії 2 — 95%.

Пенсію за вислугу років призначають і виплачують лише після звільнення з військової служби.

Пенсія військовослужбовцям обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність — це зараз становить 13 300 гривень.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв’язку із запровадженням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

10 Чи отримують соціальний захист військові добровольчих загонів? Якщо так, то на що вони можуть розраховувати?

Військові добровольчих загонів, які входять до складу військових частин Збройних сил України, Національної гвардії та інших силових відомств держави, користуються всіма правами, пільгами та гарантіями, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців.

11 Де і як військові можуть отримати консультацію з проблемних питань та допомогу щодо захисту своїх прав?

Військовослужбовці Збройних сил України можуть звертатися на телефони «гарячої лінії» Міністерства оборони з питань тилу:

0 800 507 309

або до оперативного чергового по тилу:

(044) 483-59-63

Проблеми учасників антитерористичної операції та членів їхніх родин також оперативно розв’язують в межах проекту Міноборони «Зворотний зв’язок. Проблемні питання учасників АТО». Такий банер можна знайти на сайті Міноборони. Для вивчення та розв’язання питань призначають відповідальних посадових осіб Міністерства оборони.

Звернутися можна також до громадської приймальні Міністерства оборони:

м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, Центральний будинок офіцерів ЗС України, кімната №347.
Телефон: (044) 253-04-71 — запис на особистий прийом.
Телефон довіри Національної гвардії України
+38(044)226-22-52

Додаткові телефони «гарячих ліній»:

• військова служба правопорядку ЗС України Головного управління військової служби правопорядку ЗС України: +38(044) 244-08-01 (факс цілодобово)

Регіональна громадська приймальня міністра оборони:

м. Київ, вул. Шамрила, 19, кім. 108.
Керівник — підполковник Ігор Слюсаренко,
телефон: (044) 456-08-34

 Урядовий Кур'єр. - 2015. - 13 жовтня. - № 190. - с. 4 - 7

 

Порядок компенсації витрат роботодавців на оплату праці працевлаштованих переселенців

У разі працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб роботодавці мають право на компенсацію витрат на оплату праці, а також на перепідготовку та підвищення кваліфікації переселенців. Відповідні норми містить ст. 24-1 "Заходи сприння зайнятості внутрішньо переміщених осіб" Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI "Про зайнятість населення", який доповнено цією статтею згідно із Законом України від 05.03.2015 р. № 245-VІІІ.

Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 696. Постанова уряду передбачає і порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості переселенців.

Заходи сприянння зайнятості внутрішньо переміщених осібфінансуються в межах коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів України (в разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітного).

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується щомісяця в розмірі фактичних витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб, прийнятих за направленням базових центрів зайнятості, але не більш ніж середній розмір заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць, або обчисленої з неї відповідної суми, якщо особа працювала неповний місяць.

До фактичних витрат включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховану на такі виплати.

Праця і зарплата. - 2015. - № 38. - 13 жовтня. - с. 3

 

Щодо виплат сім'ї військовослужбовця матеріальної допомоги після його смерті

Днями парламент прийняв рішення про підвищення виплат сім’ям загиблих військовослужбовців. Після підписання законопроекту Президентом їм виплачуватимуть приблизно 900 тисяч гривень. Нині ця сума становить приблизно 600 тисяч гривень. Звісно, ці гроші не повернуть дитині батька, а матері — сина, проте допоможуть сім’ї на перших порах. Та дуже сумно, коли герої гинуть, захищаючи країну, а після їхньої смерті декотрі родичі намагаються нажитись на нещасті.

Недавно інтернет-спільноту вразила історія про те, як половину такої виплати забрав собі батько загиблого в АТО хлопця. Щоправда, він покинув сина, коли той ще був малим, і згадав про свою кровиночку лише коли запахло грошима. Байдуже, що не брав участі у вихованні майбутнього героя та й узагалі більшу частину свого життя просидів у в’язниці.

Згорьована смертю дитини матір, дізнавшись, що її колишній чоловік збагатився на смерті сина, почала шукати правди. Але в органах соцзахисту жінці сказали, що батько має право на частину компенсації, адже його не позбавили батьківських прав. І такі історії, на жаль, не рідкість. Як позбавити непутящих та безвідповідальних батьків можливості заробляти на смерті дітей, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Добровільна відмова

Юристи нагадують, що в законодавстві зазначено: до членів сімей загиблих військовослужбовців належать утриманці загиблого, батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, діти, які не мають і не мали своїх сімей, діти, які стали інвалідами до досягнення повноліття, у яких є сім’ї, діти, чиї мами й тата загинули або пропали безвісти.

— У Сімейному кодексі України зазначено, що сім’ю становлять люди,
які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, — роз’яснює адвокат АО «Курчин і Партнери» Вікторія Косенчук. — Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Одноразову грошову допомогу родині загиблого призначають і виплачують у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі. Суму одноразової виплати розподіляють рівними частками між членами сім’ї, батьками та утриманцями загиблого військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста.

— Якщо хтось із тих, хто має право на отримання одноразової грошової допомоги, відмовиться від неї, його частку розподіляють між іншими людьми, які мають право на її отримання, — наголошує Вікторія Косенчук. — У законодавстві не прописані додаткові критерії для надання статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця, як не встановлено й пріоритетності одних родичів перед іншими.

Несправедливо, але законно

Тобто за законом навіть той, хто згадав про своє батьківство лише після смерті дитини, так само може претендувати на грошову допомогу, як і мати, яка ночами не досипала й віддавала всю себе синові? Але ж це несправедливо.

— Формально батьки, які ухилялися від виконання своїх обов’язків (виховання та утримання дітей), мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі під час виконання військового обов’язку, — зазначає юрист Центру правової інформації та консультацій при БМГО «Правова єдність» Марина Лисич. — Ця норма справді несправедлива, тому необхідно вносити зміни до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, яких призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». До розроблення тексту таких змін необхідно підійти виважено: детально описати процедуру подання документів на одноразову грошову допомогу, прийняття рішення про виплату, розширити перелік підстав для відмови у виплаті. І, що важливо, описати, які саме документи потрібно подати як доказ ухилення від виконання батьківських обов’язків, а також визначитися з тим, який саме державний орган має вирішувати спірні питання щодо її призначення.

Варто сказати, що в Цивільному кодексі зазначено осіб, які не мають права на спадкування за законом: це батьки померлої дитини, яких позбавили батьківських прав, якщо ці права не були поновлені на час відкриття спадщини. Ще батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також ті, хто ухиляється від утримання спадкодавця, якщо це встановлено судом.

— У чинному законодавстві є поняття «позбавлення особи права на спадкування», проте воно жодним чином не стосується питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі родича під час АТО, — каже Марина Лисич. — Разом з тим ці різні поняття за аналогією можна було б застосовувати на практиці, однак лише за умови внесення відповідних змін у законодавство.

Проте родині загиблого, яка має такого недобросовісного родича, що забрав частину грошової допомоги, юристи радять звертатись до суду із позовною заявою про позбавлення права на отримання цієї виплати.

— На стадії прийняття рішення про цю грошову допомогу радимо повідомити уповноваженим особам військового комісаріату та Міноборони, що один із батьків за життя загиблого військового ухилявся від своїх обов’язків, та клопотати про виключення його із переліку осіб, що мають право на отримання допомоги. Наприклад, через подання відповідного позову до суду про позбавлення права на отримання державної грошової допомоги, — радить Вікторія Косенчук.

Щоправда, більшість юристів не дуже оптимістично налаштована. Адже вкрай важко позбавити горе-батьків права на одержання одноразової грошової допомоги у разі загибелі дітей-військовослужбовців навіть через суд.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 1 серпня.

 

Для перетину лінії розмежування потрібен тільки паспорт

Як працює електронна система отримання дозволів на перетин лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, яка мала спростити процедуру й скоротити терміни їх одержання? Що думають жителі населених пунктів на сході країни про зміни у системи видачі перепусток? «Урядовий кур’єр» шукав відповіді на ці та інші запитання.

Донеччина. Електронні дозволи люди сприйматимуть стримано

На введення в дію системи електронних перепусток у зону АТО жителі Донеччини відреагували неоднозначно. Після поневірянь у довжелезних чергах на пунктах пропуску дуже привабливий вигляд має обіцянка відсутності безпосереднього спілкування з військовими, зменшення строків перевірок документів і навіть(!) ліквідація черг під час поїздок. З урахуванням реалій в це вірилося найменше. А ще зі зрозумілих причин підозріло поставилися до нововведення люди похилого віку — саме ті, хто найчастіше перетинає лінію розмежування.

У Донецькій області оформленням електронних перепусток опікуються чотири відповідні підрозділи: координаційний центр у Краматорську та координаційні групи в Маріуполі, Артемівську і Великій Новосілці. Уже очевидно: попри певний інформаційний супровід введення нової системи, чимало жителів області чули про правила й умови отримання дозволу на перетин лінії розмежування тільки краєм вуха. Приміром, напередодні власкорові «УК» телефонували з різних куточків Донеччини читачі та знайомі з одним і тим самим класичним запитанням: «Що робити?»
А ось більш обізнані подорожні не дрімали: «черга» швидко виникла на електронному ресурсі, де дуже активно намагалися зареєструватися всі охочі отримати перепустку за спрощеною системою, оскільки ресурс працював у тестовому режимі й не був готовий оформлювати заявки зі швидкістю майже тисячу надходжень за годину. А у відповідь на нарікання на збої в його роботі в СБУ пообіцяли все налагодити найближчим часом. «Повірила в електронні зручності, півдня намагалася відправити заявку, але все марно, — бідкається жителька Курахового. — Щойно доходить до прикріплення фотографії, все зависає, і доводиться все починати спочатку».

Та є донеччани, яким вдалося подати заявку майже без проблем. «Робота трохи уповільнювалася, але поступово вдалося заповнити всі поля, — розповідає житель Краматорська. — Після надсилання потрібних даних відразу надійшла відповідь, у якій означено мій реєстраційний номер і повідомлення, що мою заяву розглянуть протягом 10 діб. Чекаю». Тим часом з огляду на технічні проблеми в СБУ порадили поки що користуватися чинними старими перепустками.

Як перетинали лінію розмежування їхні власники тоді, коли інші нервувалися біля комп’ютерів? «УК» вдалося поспілкуватися із жителькою Донецька, яка їхала через лінію розмежування до рідного міста наступного дня після початку роботи нового ресурсу. Ось її стисла розповідь. «З Артемівська виїхала о 9-й ранку і після розповідей про довгі черги біля КПВВ готувалася до гіршого. Наприклад, один з автомобілістів запевняв, що недавно простояв понад 10 годин. Тому побачена ще здалеку на під’їзді до контрольного пункту довга черга із легкових автомобілів — зо двісті одиниць — настрою не додала. Порівняно із власниками легковиків, ми — ті, хто проходили пішки через КП, — зробили це значно швидше. Мені було відомо, що електронна система ще не працює, тому ми проходили за старими правилами. У мене перевірили паспорт, перепустку, а вмістом невеликої сумки ніхто не цікавився. Якогось прискіпливого догляду речей, яким часто лякають, також не бачила.

Ще звернула увагу: військовослужбовці періодично звертаються із проханням пропустити поза чергою сім’ї з малими дітьми та інвалідів. По той бік лінії розмежування, на виїзді із самопроголошеної «республіки», також сформувалася черга автомобілів, але трохи менша. З того боку подорожніх уже чекали маршрутки, які бралися довезти до Донецька: проїзд коштує 150 гривень. Помітно, що приватні перевізники у цій ситуації почуваються впевнено: у них «усе схоплено» на блокпостах, вони перетинають їх швидко й безперешкодно. Кружляючи об’їзними дорогами, бо подекуди пошкоджено мости, вже опівдні ми дісталися Донецька. Отже, всього в дорозі завдовжки 90 кілометрів довелося провести три години. Перехід через український КП та перевірка документів зайняли менш як півгодини. Українські військові, з якими вдалося перемовитися на блокпостах, запевняють, що коли запрацює електронна система оформлення перепусток, перевірки і дорога займатимуть ще менше часу».

Луганщина. Перепустки — це лише половина справи

Робота сайту СБУ для подання заявок на отримання дозволу для перетину лінії розмежування стала кубиком Рубика для тих, кому потрібно поїхати на тимчасово окуповану територію. У Фейсбуці журналісти навіть спробували влаштувати обмін думками: хто за який час стане щасливчиком і зуміє зареєструватися для отримання заповітного номера. Такі «змагання» стартували ще за два дні до офіційного відкриття роботи сайту, коли він працював у тестовому режимі. Більшість погодилася з тим, що «кожна дія поки що виходить тільки із п’ятої спроби, бо сайт постійно падає. Але особисту сторінку створити таки можна».

Та у визначений день виявилося, що оті 10 тисяч заявок на перепустки в зону АТО, подані через сайт, доки він працював у тестовому режимі, виявилися недійсними. Про це повідомили самі представники СБУ і порекомендували подати їх повторно. Тож усі процедури треба пройти знову!
Але електронний номер або перепустка (як кому зручніше називати цей документ) — тільки половина справи під час перетину тимчасового «кордону». Найбільша проблема для людей — багатокілометрові черги і багатогодинні очікування у пунктах перетину. І ситуацію тут навряд чи вдасться покращити, якщо із семи названих в офіційних повідомленнях РНБО «зелених коридорів» працюватимуть, як тепер, лише чотири. І жодного(!) — у Луганській області. На ситуацію вже звертають увагу представники ОБСЄ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зазначає, що «багато мирних жителів страждають через обмеження в перетині лінії розмежування. Це розлучає сім’ї та руйнує життя». На думку ОБСЄ, ситуацію можна було б покращити за рахунок використання мостів у Станиці Луганській і Щасті. «Ці мости належать населенню. Потрібно, щоб люди могли ними користуватися», — зазначив заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг.

Речник АТО на Луганщині Руслан Ткачук так прокоментував позицію: «Для створення «зеленого коридору» потрібно визволити населений пункт Жолобок і так забезпечити сполучення через Бахмутську трасу, бо це найкращий і найдешевший варіант. Щодо відновлення мостів у Станиці Луганській та Трьохізбенці, то, за наявною інформацією, Євросоюз готовий надати кошти на їх ремонт, але тоді доведеться робити Слов’яносербськ буферною зоною і відводити війська від Станиці Луганської, щоб не сталося, що мости було відновлено, а потім знову пошкоджено».

ПРЯМА МОВА:

Василь ГРИЦАК, голова Служби безпеки України:

— Метою створення електронного реєстру було дотримання балансу інтересів громадян і держави. Для нас безпекова складова — безперечний пріоритет в умовах ведення бойових дій, однак права кожного громадянина мають бути забезпечені за нормами демократичної держави. Електронний реєстр розпочав роботу 7 липня. За перші дві доби до нього внесено близько 26 тисяч заявок від громадян. Усі надіслані заявки опрацьовують в онлайн-режимі, завдяки чому громадяни можуть самостійно перевіряти хід їх опрацювання.

Після отримання дозволу можна перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду, надавши лише документ, що посвідчує особу.

Фахівці СБУ дослухаються до всіх пропозицій щодо вдосконалення системи, не зупиняючи її роботу, вживають заходів з її оптимізації. Прошу громадян, волонтерські організації надавати будь-які дані про причетність співробітників СБУ до корупції, незаконного переміщення товарів у зоні АТО. Жодне звернення не залишиться поза увагою. Обіцяю повне сприяння всім міжнародним організаціям, які допомагають нам пройти це випробування. 

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 15 липня.

 

Чим загрожує картинка з блокпоста

Відбулося обговорення законопроекту  про інформаційний режим в зоні АТО.

Як на практиці застосовувати стандарти інформаційної журналістики під час висвітлення подій, пов’язаних із воєнною агресією Росії? Останнім часом це питання дискутує журналістська спільнота. Найбільшу  кількість суперечливих думок викликав недавно поданий  на розгляд  Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції».

Документ насправді дуже важливий, адже йдеться про те,  що повинен писати і показувати журналіст, який працює в зоні АТО. Відповідальність за порушення  доволі сувора: аж до позбавлення волі на строк від шести місяців до чотирьох років.

Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова під час «круглого столу» заявила, що це введення цензури, яка загрожує істотним зменшенням інформаційних потоків про події в зоні АТО. На її думку, варто знайти інші механізми, які дають змогу врегулювати відносини між військовими і журналістами, скажімо, заборонити видачу прес-карт представникам ЗМІ, які систематично порушують умови подачі  військової інфор мації.

Виконавчий директор Інституту масової інформації  Оксана Романюк вважає  визначення в документі занадто розмитими. 

— Що таке «поширення ідеології тероризму»? Якщо кореспондент українського каналу їде на окуповану територію зняти сюжет — це підпадатиме під цю категорію?  Хто це  визначатиме? — запитує вона.

Експерт Інституту медіа-права Ігор Розкладай  зазначив, що серйозна претензія до проекту закону — запровадження норми щодо обов’язкового погодження оперативним штабом Міноборони всіх  матеріалів із зони АТО. Тим часом, зазначає він, інформацію про військових і бойові дії поширюють ще й  пересічні громадяни, зокрема й через Інтернет.

Представник Світового конгресу українців Сергій Косянчук наголосив, що у разі обмеження інформації із зони АТО може бути зменшено і підтримку України міжнародною спільнотою.

— В умовах гібридної війни інформація теж воює. Коли ми  її обмежуємо, то програємо, бо політична і матеріальна допомога  залежить від повідомлень, які надходять з України, — заявив він.

Один з авторів законопроекту  Дмитро Тимчук наголошує,  що розроблення   документа було спричинене поширенням в ЗМІ відомостей, які ставлять  під загрозу успішне проведення тих чи тих операцій.

— Фахівцям відомо, що спецслужби більшості країн понад 90% розвідувальної інформації отримують із відкритих джерел. Простий приклад. Телеоператор знімає блокпост сил АТО, а журналіст розповідає, де саме він розташований, скільки військовослужбовців несуть тут службу, яке озброєння мають. Супротивник отримує багато інформації. Наше завдання — унеможливити такий «злив» через представників мас-медіа. Режим секретності — це не українське ноу-хау, а нормальна практика в усіх арміях світу. Чому в країні, яка вже другий рік воює, цього не розуміють? — запитує він.

Нардеп  також нагадав, що в Україні вже давно існують закони «Про державну таємницю» та «Про боротьбу з тероризмом». А  чимала частка інформації про діяльність ЗСУ, яку надають  ЗМІ, порушує ці закони.

— Саме для того, щоб журналісти та блогери чітко розуміли, яку інформацію можна розкривати, а яку — ні, і було підготовлено цей законопроект, що через банальну необізнаність багатьох експертів опинився під прицілом жорсткої критики.  Наш законопроект передбачає можливість для ЗМІ  публікувати дані, які однозначно забороняють чинні закони, якщо штаб АТО вважає це можливим, — зауважив автор.

За словами речника АТО Андрія Лисенка, журналісти з міжнародних агентств підтверджують, що працювати у зонах конфліктів можна лише з дозволу прес-центру і в супроводі прес-офіцера військового контингенту.

А, скажімо, в Ізраїлі існує фільтр у вигляді військової цензури. Її правила жорсткі: жодних показів техніки, заборона оприлюднювати кількість жертв серед військових. Крім цього, якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер пошкоджень,  щоб ворог не зміг оцінити точність і координати удару.

НАСАМКІНЕЦЬ

Наша країна не готувалася до війни, тож журналістам, як й військовим, доводиться вчитися в буквальному сенсі на полі бою. Дуже важко провести чітку лінію між об’єктивною інформацією і розкриттям військової таємниці. Але спільними зусиллями ми повинні знайти цей консенсус.
Учасники дискусії наголосили, що експертні обговорення законопроекту триватимуть.  

Урядовий Кур’єр. – 2015. – 11 липня

 

Ощадбанк полегшить життя переселенцям

Виплати тимчасово переміщеним особам відновилися, їх фінансують вчасно і повністю.

Кількість вимушених переселенців перевищує 1,3 мільйона осіб. У них на новому місці, звісно, одразу виникає чимало проблем: знайти житло, роботу, влаштувати дітей у дитсадки та школи тощо. А поки ці питання вирішують, їм слід мати гроші, щоб хоча б перший час підтримувати себе й родину. Саме тому перше, що слід зробити прибулим на місце, яке поки що стане їм домівкою, — зареєструватися як тимчасово переміщені особи в органах влади, щоб отримувати фінансову допомогу від держави.

— Завдання нашого міністерства — забезпечити фінансування усіх витрат, яких потребує країна. І насамперед військових видатків. А другим і теж основним пріоритетом нині є фінансування соціальних видатків. За  результатами першого півріччя цього року їх профінансовано повністю, — поінформував заступник міністра фінансів Роман Качур під час брифінгу в Кабінеті Міністрів.

І додав, що внесено зміни до порядку виплат внутрішньо переміщеним особам. Їх отримують понад 337,4 тисячі сімей. На червень сума виплати — 1254 гривні за місяць на родину. Для цього встановлюється її статус. Необхідно надати копію свідоцтва про одруження та довідки про реєстрацію дітей. Якщо йдеться про самотніх, то пенсіонер отримує 884 гривні на місяць, інвалід — 949 гривень, працездатна людина — 442 гривні. У червні виплачено 233 мільйони 777 тисяч гривень допомоги.

Фахівці управлінь соцзахисту прагнуть оформити необхідні документи переселенцям у найстисліші строки.
Родини, які мають прописку, скажімо, на Донеччині або Луганщині, але переїхали в іншу область уже давно за власним бажанням, зазвичай облаштували свій побут, мають житло і роботу. Тому по таку допомогу майже не звертаються. Але якщо вони потрапили в скруту, то, маючи документи з відповідною пропискою, зареєструвавшись як тимчасово переміщені особи, ставши на облік у відділі соцзахисту, також матимуть право на ці виплати.

— Ми проаналізували ситуацію й, аби полегшити людям отримання цих грошей, спільно з Мінсоцполітики та «Ощадбанком» напрацювали деякі зміни. Віднині кількість установ, до яких можна буде звернутися по виплати, зросте майже втричі: тепер до  цієї справи підключиться й «Ощадбанк». Порядок звернень стане простішим, а місця, де це можна буде зробити, — ближчими до людей, — наголосив посадовець.

Крім того, така процедура за рахунок залучення до неї державного банку стане безпечнішою щодо отримання коштів. «Ощадбанк» вводить також процедуру, яка допоможе зрозуміти, чи завжди допомогу отримують саме ті люди, які насправді її потребують, і чи вчасно. Це дасть державі змогу до кінця 2015 року повністю виконати взяті на себе зобов’язання щодо компенсації переселенцям коштів на проживання та оплату послуг ЖКГ. А ще —  вести пильний контроль, аби гроші не пішли на фінансування операцій на не підконтрольних українській владі територіях.

Заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін конкретизував, що цього року на виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передбачено 3,36 мільярда гривень. Із січня по червень профінансовано 1,63 мільярда.

— Наприкінці березня цього року виплати було призупинено, адже вирішували питання, чи їх продовжать. І коли на початку травня прийняли рішення продовжити їх ще на півроку, люди знову почали їх отримувати, за червень ці виплати профінансовані повністю.

За його словами, долучення «Ощадбанку» до виплат спростить процедуру і зменшить черги.

А заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн пообіцяв, що працівники банку виконуватимуть роботу швидко і якісно.

Кожен клієнт зможе зателефонувати до контакт-центру банку, зареєструватися і довідатися про час та найближче до нього відділення, куди можна звернутися. Не буде потреби йти по виплату усією сім’єю, достатньо делегувати одного з членів родини. У єдиному вікні він зможе надати необхідні документи. Переселенцеві видадуть банківську картку, якою він зможе скористатися і в банкоматі, і у відділенні банківської установи, а ще — розрахуватися у торговельній мережі. Також клієнт за бажання зможе перевести ці гроші на депозит. 

Урядовий Курєр.  -2015. - 2 липня.

 

Викликають у військкомат — готуйте гроші і бережіть нерви
Якщо вам надійшла повістка (розповідь з особистого досвіду)

Торік улітку дружина знайшла у поштовій скриньці повістку зі Святошинського РВК м. Києва. Як законослухняний громадянин я пішов до військкомату, де уточнили мої дані й видали мобілізаційне розпорядження. Згідно з Конституцією та ЗУ «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», з оголошенням мобілізації я, не чекаючи повістки, зобов’язаний був з’явитися до РВК протягом шести годин. На звороті вказано документи і речі, які слід мати із собою. Усно ж пояснили, що знадоблюсь я хіба що для захисту рідного міста.

Зателефонували на мобільний під час відпустки, я був далеко від столиці. Коли з’явився, у військкоматі відібрали приписне і видали три бланки: «Попередження про адміністративну та кримінальну відповідальність» з посиланням на ст. 366 «Ухилення від призову за мобілізацією» (позбавлення волі від 2 до 5 років), анкету та заяву військовому комісарові. У зразку останнього папірця на стенді було вказано відмову від медичної комісії. Таке враження, що запис підбивав викликаного стати добровольцем. Я ж написав, що потребую медогляду.У поліклініках військовозобов’язаних пускають поза чергою.

Виявляється, за час конфлікту в зоні АТО чимало чоловіків не отримували повісток, а ті, що отримували, не реагували на них. Формально вони не порушували закону. Бо ж, як пояснюють юристи, повістку має одержати безпосередньо в руки та особа, якій вона адресована. І тільки після підпису документа слід зважати на відповідальність за ухилення від служби. Кинута у поштову скриньку (як було зі мною) чи видана на руки рідним повістка врученою не вважається.
Військово-лікарська комісія, як пояснила в ефірі Українського радіо голова правозахисної організації «Юридична сотня» Леся Василенко, проводиться згідно з положенням, затвердженим наказом міністра оборони України №402 від 2008 року: «У військкоматі слід мати при собі паспорт або свідоцтво про народження, копії освітніх документів — атестатів, свідоцтв чи дипломів, довідки про склад сім’ї, з місця роботи або навчання. Для осіб, що працюють, має бути трудова книжка. Потрібно принести характеристику з місця роботи або навчання, фотокартки 3х4, посвідчення водія, якщо є, довідки про спортивні розряди і спеціальності, свідоцтва про знання іноземних мов. Документи підшивають в особову справу військовослужбовця, і під час проходження ним служби вони можуть знадобитися. Особі буде надано іншу посаду, відповідно, і грошове забезпечення буде іншим».

Із власного досвіду додам, що військкомату було достатньо паспорта і приписного свідоцтва. Інші ж документи, напевне, знадобляться, якщо вас таки визнають придатним до служби.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 5 червня.

 

Як держава дбає про учасників АТО

«Урядовий кур’єр» дізнався, чому бійці добровольчих батальйонів, хоч і захищають Вітчизну, досі не вважаються військовими.

Сергій КУЧЕРЕНКО: «Запроваджено додаткові гарантії соцзахисту військовим»

Що менше солдат переймається думками про побут і забезпеченість тилу, то краще він виконує свій обов’язок. І держава намагається створити належні умови для військовослужбовця. Про те, що вдалося зробити за 2014—2015 роки для посилення соцзахисту військовослужбовців і членів їхніх сімей, розповів начальник відділу соціальної політики департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Сергій КУЧЕРЕНКО.

Начальник відділу соцполітики департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Сергій КУЧЕРЕНКО.— У 2014 році внесено зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до яких військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період визначено як окремий вид військової служби. Що це дало солдатам і їхнім сім’ям?

— По-перше, виплачувати особам, призваним під час мобілізації, грошове забезпечення в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та премій, на рівні військових контрактної служби (відповідно до посад та військових звань). По-друге, поширити на військовослужбовців, призваних під час мобілізації, весь комплекс гарантій соціального і правового захисту.

Крім того, внесено зміни до законодавства, якими запроваджено додаткові гарантії соцзахисту для військових, призваних на службу за мобілізацією на особливий період. Зокрема гарантовано право на збереження місця роботи, посади, середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування й форм власності; збережено право на підприємницьку діяльність за приватними підприємцями; збережено виплату пенсій пенсіонерам на період призову, не допускається зменшення їх розміру; передбачено звільнення від нарахування штрафних санкцій з боку підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також у зв’язку з несвоєчасною оплатою фінансових зобов’язань (кредитів, іпотек тощо); збережено місця навчання у навчальних закладах за студентами, курсантами, слухачами на період мобілізації й особливого періоду; встановлено порядок надання відпусток в особливий період.

Крім того, встановлено, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в АТО, зараховується до вислуги років, стажу роботи за спеціальністю та до стажу держслужби на пільгових умовах, а саме: один місяць служби — за три місяці. Врегульовано питання надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО та визначено порядок його встановлення; заборонено призивати на службу чоловіків, на утриманні яких троє і більше дітей до 18 років. Також внесено зміни в норми грошового забезпечення військових, які безпосередньо беруть участь в АТО, і встановлено додаткові види винагород (за участь в АТО, за успішне виконання бойового завдання тощо). А ще внесено зміни до законів, якими переглянуто розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Додам, що, відповідно до статті 21 Закону «Про боротьбу з тероризмом», якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час АТО, то членам її сім’ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів держбюджету одноразова допомога обсягом 20 прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв’язку із втратою годувальника, зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 27 травня

 

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб.

За Законом України від 20.10.2014 р. №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706) особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведеення атитеростичної операції (далі - АТО), мають право на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема на допомогу по тимчасовій працездатності безпосередньо в робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Який порядок надання такого забезпечення; хто має сплатити податок на доходи фізичних осіб: застрахована особа чи Фонд, який виконуватиме функції податкового агента щодо оподаткування такої допомоги; чи справляється з неї військовий збір; як сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) йтиметься далі.

За частиною 1 ст. 7 Закону № 1706 для взятої на обік внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО) реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціалльне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до Законодавства України.есійних завКабінет Міністрів України постановою від 01.10.2014 р. № 531 "Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - постанова № 531) установив, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення АТО (далі - застраховані ВПО), мають право на матеріальне забезпечення (якщо страховий випадок стався до моменту переміщення застрахованої особи) та соціальні послуги відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасвої втрати  працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонди) за фактичним місцем проживання (перебування) в порядку, встановленому правлінням Фондів.

Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим ВПО в установленому порядку через банки. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих ВПО на їхнє надання, а в разі відсутності таких документів - на підставі відомостей державного реєстру загальнобов'язкового державного соціального страхування.

Матеріальне забезпечення за цим Порядком надається застрахованим ВПО, якф не реалізували свого права на одержання матеріального  забезпечення відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ та не можуть реалізувати свого права на одержання матеріального забезпечення відповідно до Закону України від 23.09.99 р. № 1105 -ХІV через переміщення з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, а саме: допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страховго випадку до моменту переміщення страхової особи.

Праця і зарплата. - 2015. - № 19. - 20 травня. - с. 3-6

 

Щодо оподаткування компенсаційних виплат

Частиною 3 ст. 119 КЗпП виділено окремо гарантії для працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більш як на один рік, а саме: за такими працівниками зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за арахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 04.03.2015 р. № 105 затвердив  Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізацї, на собливий період (далі - Порядок № 105), який набрав чинності з 17 березня 2015 р. Цим Порядком визначено иеханізм виплати компенсаціїпідприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на собливий період".

Відповідно до п. 3 Порядку № 105 бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, органіаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, але не більш як на один рік (далі - компенсація). Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).

Тобто з метою виконання гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, зокрема виплати працівникам компенсації в межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню аробітну плату таких працівників як розрахункову величину та інформують про її розмір органи соціального захисту населення, заповнюючи Звіти, додані до Порядку № 105. Після одержання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені  ст. 115 КЗпП.

За пунктом 7 Порядку № 105 оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і Закону України "Про збір та  облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Згідно з пп. "и" пп. 165 1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на сосбливий період.

Крім того, Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 1 січня 2015 р., обкладення військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу). 

Згідно з пп. 1.7 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від обкладення військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуваються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених пп. 165. 1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Ураховуючи викладене, дохід, одержаний працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у вигляді компенсації в межах середнього заробітку, не включається до оподатковуваного доходу такого працвника.

Також згідно з ч. 7 ст. 7  Закону №2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки Порядок № 105 набрав чинності з 17 березня 2015 р., то в цілях звільнення від обкладення податком на доходи фізичних осіб і військовим збором компенсацйних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та ненарахування на такі компенсаційні виплати й неутриманн з них єдиного внеску Порядок № 105 підприємствами, установами, організаціями застосовується починаючи з березня 2015 р.

Праця і зарплата. - 2015. - 8 квітня. - № 14. - с.3

 

Додаткові гарантії працівникам, які проходять військову службу

З 8 лютого 2015 року набрав чинності Закон України від 15.01.2015 р. № 116-VIII "Про внесення змын до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду"

Цим  Законом унесено зміни і доповненнядо ст. 119 КЗпП, згідно з якими на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть виконувати в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, яких залучають до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "ро мобілізаційну підготовку тамобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більш як один рік зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали під часпризову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок Державного Бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності більш ніж один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 23.03.92 р. № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" для громадян, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проедення мобілізації та (або) введення правововго режиму воєнного стану та призначаються на посади , строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію. Указом Президента України від 14.01.2015 р. № 15/2015 "Про часткову мобілізацію" передбачено проведення в період з 18 березня до 1 травня 2015 р. звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий перпіод відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 "Про часткову мобілізацію"(далі - Указ № 303). Пунктом 6 Указу № 303 передбачено звільнення військовослужбовців до місць проживання (перебуванння).

Отже, якщо працівник був призваний на військову службу відповідно до Указу № 303 в березні-квітні 2014 р., то він має бути звільнений і повернутися до місця роботи до закінчення річного терміну  дати призову.

Якщо працівник у встановлені терміни на роботу не вийшов та не повідомив про продовження служби за контрактом, роботодавець має звернутися до військового комісаріату для з'ясування факту можливого продовження військової служби у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

У разі одержання інформації про продовження працівником військової служби  у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом роботодавець видає наказ про збереження за працівником місця роботи (посади) та середнього  заробітку до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відмова роботодавця від збереження за працівником, який продовжує військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, місця роботи (посади)  та середнього заробітку є порушенням законодавства про працю та тягне за собою кримінальну (ст. 172 Кримінального кодексу України), адміністративну (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення), дисциплінарну (ст. 147 КЗпП) та фінансову (ст. 265 КЗпП) відповідальність.

Праця і зарплата. - 2015. - № 13 - 1 квітня. - с. 2

 

Про нарахування середньої заробітної плати мобілізованим працівникам

Чи зберігається середній заробіток за сумісництвом під час мобілізації? Які місяці брати для розрахунку середнього заробітку для оплати мобілізованому співробітникові?

Законом України від 20.05.2014 р. № 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" внесено зміну до ст. 119 КЗпП, якою передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більш, як один рік зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджетусередній заробіток на підприємстві, в установі, організації, де вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законодавством не встановлено обмежень щодо виплат середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, які працюють на підприємствах за сумісництвом.

Середній заробіток працівникові як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи із виплат за сотанні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, з урахуванням п. 8 цього Порядку.

Порядком не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати провадитиметься виходячи із заробітної плати, нарахованої за цей день.

Щодо збереження середньої зарплати

На яку кількість робочих днів множити розраховану за два місяці роботи, що передують місяцю мобілізації, середньоденну заробітну плату мобілізованому працівникові, якщо на підприємстві за ініціативою адміністрації згідно з чинним законодавством установлено неповний робочий тиждень з неробочими п'ятницями?

Середній заробіток працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язанавідповідна виплата, з урахуванням п. 8 цього Порядку, за яким нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два імсяці роботи, проводяться множенням середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Слід ураховувати, що підприємства самостійно встановлюють режим роботи з урахуванням положень законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці в разі продовження  роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці(систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два імсяці.

Отже, якщо неповний робочий ча запроваджується через певний проміжок часу після мобілізації працівника і його про зміну режиму праці не було повідомлено, то середня заробітна плата йому зберігається за робочі дні згідно з графіком роботи підприємства (підрозділу), який був на момент мобілізації.

Коригування середньої зарплати

Обчислення середньої зарплати працівникам, призваним на військову службу за призовом під час моблізації, провадиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі - Порядок), виходячи із виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, з урахуванням п. 8 Порядку.

За пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться множенням середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з п. 10 Порядку в разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за ршенням, передбаченим колективними договорами(угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, впродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата. включаючи премії та інші виплати, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їхнього підвищення.

Коефіцієнт коригування визначається діленням окладу, встановленого працівникові після підвищення, на колад, який був у працівника до підвищення.

Тобто Порядком передбачено, що коригування середнього заробітку проводиться лише в разі  підвищення на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок (окладів).

Праця і зарплата. - 2015. - 25 лютого. - № 8 - с. 9

 

Як військовослужбовцеві, котрий під час бойових дій зазнав каліцтва, отримати статус інваліда війни?

Які документи має зібрати військовослужбовець, котрому під час бойових дій заподіяно непоправної шкоди здоров’ю; як одержати посвідчення «Інвалід війни» та одноразову грошову допомогу, передбачену в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності — про це в інфографіці, яку за даними Генштабу ЗСУ підготував «Урядовий кур’єр», і в коментарях фахівців.

За словами начальника відділу військово-соціальної роботи Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ полковника Віталія Голоти, відповідно до постанови Кабміну №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затверджено перелік документів, необхідних для отримання грошової виплати.

Перелік документів:

• заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
• довідка МСЕК про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності чи втрати працездатності.
• До заяви додають копії:
• постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
• документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
• сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;
• документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Держреєстрі фізичних осіб — платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, — копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Навмисне ушкодження не рахується

Однак, наголосив представник Генштабу, законодавство визначає, що одноразову грошову допомогу не призначають і не виплачують, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком скоєння ним злочину або адміністративного правопорушення чи дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім доведення особи до самогубства, встановленого судом), а також подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Суми виплат

Вони залежать від ступеня важкості ушкоджень. Відповідно до статті 162 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі виплати визначаються у кратності від прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб і становлять у разі призначення інвалідності:

1 група (250-кратний прожитковий мінімум) — 304 500 гривень;
2 група  (200-кратний прожитковий мінімум) — 243 600 гривень;
3 група (150-кратний прожитковий мінімум) — 182 700 гривень.

Якщо військовослужбовець під час виконання обов’язків військової служби зазнав поранення (контузії, травми), яке призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, виплата призначається у розмірі, що обраховується у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму (85,3 тисячі гривень).

Наприклад, у разі встановлення медико-соціальною експертною комісією втрати працездатності на 10%, сума допомоги становитиме 8,5 тисячі гривень.

Страховка на виплати не впливає

Визначена цим законом система виплати одноразової грошової допомоги — фактично альтернатива медичному страхуванню, яке передбачає попереднє утримання страхових внесків від застрахованої особи та їх накопичення.

Кошти,  необхідні  для  виплати  грошової  допомоги  військовослужбовцям у разі настання відповідних підстав, попередньо закладають у держбюджет.

У ЗСУ військовослужбовці, зокрема призвані на військову службу у зв’язку із оголошенням мобілізації, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я.

А ось виплата коштів по завершенні лікування, коли за висновками лікарів працездатність військовослужбовця вважається такою, що не втрачена, не передбачена.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 21 лютого.

 

Хто потрапить на територію АТО

Щоб в’їхати в зону бойових дій чи виїхати з неї, віднині потрібна спеціальна перепустка.

До редакції часто звертаються люди, які хочуть дізнатися, як і де слід отримувати дозвіл для в’їзду в зону проведення АТО та виїзду з неї. Адже з 21 січня 2015 року запроваджено обов’язкову систему перепусток. Читачі запитують: хто має право на ці документи, який термін їх дії та кому і за що можуть відмовити в отриманні дозволу? «УК» вирішив систематизувати інформацію з цього приводу.

За повідомленням прес-центру АТО, віднині в’їзд на неконтрольовану територію і виїзд з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства буде дозволено на певних умовах через пункти пропуску. Такі заходи було вжито відповідно до рішення РНБО для обмеження руху людей і вантажів через лінію розмежування у зоні проведення АТО. 

СБУ на своєму сайті (www.sbu.gov.ua) оприлюднила Тимчасовий порядок в’їзду на неконтрольовану територію та виїзду з неї громадян  України, іноземців та осіб без громадянства. 
Відповідно до нього, контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд із неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства) відбуватиметься, якщо вони нададуть паспорт і перепустку, видану координаційними групами.

Термін дії

Перепустку видають для одноразового або багаторазового в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї. Вона дійсна протягом вказаного в заяві документально підтвердженого терміну, що не може перевищувати дозволеного строку перебування іноземця або особи без громадянства на території України та повинен враховувати строк, необхідний для виїзду за межі України (не менш як три дні).

Куди звертатись для оформлення

Оформлення таких перепусток здійснюють координаційний центр при Штабі АТО у Краматорську та координаційні групи, створені при управліннях (відділах) МВС у містах:

Старобільськ
тел.: 066-092-36-04, 096-243-84-02, 064-612-47-08, 064-612-02-50

Дебальцеве
тел.: 067-334-24-04, 062-492-20-52
ato14_c@ukr.net, dub0207@yandex.ua

Велика Новосілка
тел.:062-432-11-82, 062-432-12-74
shtab-vnovosilka@yandex.ua

Маріуполь
тел.: 092-540-202, 097-010-94-25
gorodumorya@ukr.net

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на неконтрольованій території, можуть оформити перепустку безпосередньо на найближчому до них контрольному пункті, призначеному для пропуску громадян або вантажів. Перепустку видають протягом 10 днів з дати подачі необхідних документів. Перепустку видають особам, які досягли 18-річного віку. Дані про неповнолітніх осіб вносять до перепусток їхніх батьків або законних представників.

Які документи потрібні

• заява, в якій обов’язково слід вказати маршрут переміщення (населені пункти), термін перебування в районі проведення АТО;
• оригінал паспортного документа (після пред’явлення повертають);
• копію сторінок паспортного документа (особисті дані особи, місце та дата видачі, місце реєстрації);
• копію ідентифікаційного податкового номера (ІПН);
• документ, що підтверджує мету в’їзду на неконтрольовану територію:
• копії документів, що підтверджують проживання особи, яка бажає в’їхати на територію проведення АТО, або її близьких осіб (родичів чи членів сім’ї) на території проведення АТО;
• документ, що підтверджує місце поховання близьких осіб;
• телеграми про смерть або хворобу близьких осіб (завірені у закладах охорони здоров’я);
• документи, що підтверджують право власності на об’єкти нерухомості, розміщені на неконтрольованій (контрольованій) території;
• інші документи, що можуть підтвердити мету в’їзду.

Також Укрзалізниця подає до координаційної групи списки своїх співробітників, які регулярно їздять на неконтрольовану (контрольовану) територію, та відповідні документи.
Наявність перепустки не виключає перевірки посадовими особами, які несуть службу на блокпосту, на контрольному пункті в’їзду-виїзду документів, що підтверджують мету в’їзду/виїзду. У разі виконання дипломатичних та консульських функцій, у тому числі в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, до пакета документів додається клопотання, погоджене МЗС України.

Для перепустки на автівку:

• заяву, в якій обов’язково вказати маршрут переміщення (населені пункти), термін перебування в районі проведення АТО;
• ксерокопію паспорта водія транспортного засобу;
• ксерокопію технічного паспорта на транспортний засіб;
• для юридичних осіб — ксерокопію документа, що підтверджує право користування транспортним засобом (договір оренди, договір найму та інші).
• оригінали:
• паспортного документа;
• технічного паспорта на транспортний засіб;
• документа, що підтверджує право користування транспортним засобом (після пред’явлення повертають).

Документи на вантаж:

• товарно-транспортна накладна;
• видаткова накладна;
• засвідчена копія свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності в органах державної реєстрації України;
• засвідчена копія свідоцтва платника податків, яке зареєстроване у фіскальних органах України, або витягу з реєстру платника ПДВ;
• засвідчена копія договору купівлі-продажу;
• передбачені чинним законодавством сертифікати відповідності на продукцію.

Строки розгляду заяв:

• гуманітарна допомога — до 3 робочих днів;
• товари для виробничих потреб — до 10 робочих днів;
• інші товари — до 30 робочих днів.
• Перевірка вантажу на контрольному пункті проводиться протягом 24 годин з моменту в’їзду транспортного засобу.

Коли можуть відмовити:

1. особа створює чи може створити загрозу національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;
2. паспортний документ підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
3. людина подає завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
4. якщо є обгрунтовані підстави вважати, що особа має інші, ніж вказано у заяві, підстави та мету в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію або якщо вона не надала підтвердження щодо підстав та мети в’їзду; 
5. в іноземця чи особи без громадянства немає документа, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування на території України або відповідних гарантій приймаючої сторони

Контактні телефони координаційних груп:

Сектор «А»: 064-612-47-08, 064-612-02-50

Сектор «Б»: 062-432-11-82

Сектор «С»: 067-334-24-04

Сектор«М»: 097-010-94-25
KC_sarmat@ukr.net

Телефон «гарячої лінії» Фіскальної служби (для оформлення вантажів): 099-605-42-47, 099-368-33-46;

«Гаряча лінія» СБУ: 0-800-50-14-82.

Детальніше: www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=136472&cat_id=136462 

 

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 27 січня.

 

Четверта хвиля мобілізації. Час «Ч»

Cтартує нова черга часткової мобілізації до Збройних сил. «Урядовий кур’єр» нагадує найголовніші пункти мобілізаційних заходів.

Сьогодні стартує чергова, четверта за рахунком хвиля часткової мобілізації. Згідно із законодавством, для відмобілізованих громадян під час минулих черг мобілізації передбачався пакет соціальних гарантій на один календарний рік. У березні закінчується термін гарантування (збереження) заробітку і робочих місць мобілізованих під час першої черги мобілізації 2014 року. Тож у березні — травні цих військовослужбовців замінять на підготовлений особовий склад.

«УК» нагадує найголовніші пункти мобілізаційних заходів, які оприлюднив перший заступник начальника головного управління оборонного і мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил генерал-майор Володимир Талалай.

Хтопідлягаємобілізації?

Громадяни України, придатні за станом здоров’я, мають військово-облікову спеціальність чи певну спеціальну підготовку для виконання бойових завдань.
— Чоловіки віком від 25 до 60 років.
— Жінки (військовозобов’язані) віком від 25 до 50 років, які мають військові спеціальності, зокрема медики і зв’язківці.

Які фахівці потрібні?
Кадрові офіцери і військові спеціалісти запасу. Артилеристи, танкісти, навідники, механіки-водії, зв’язківці, фахівці з розвідки і протиповітряної оборони, які найбільш затребувані нині в зоні АТО. Ті, хто в армії не служив, але має військове звання завдяки військовій кафедрі у навчальному закладі.

Кого не мобілізують?
— Батьків трьох і більше малолітніх дітей.
— Громадян, на утриманні яких є інваліди або непрацездатні особи.
— Студентів денної форми навчання.
— Аспірантів.
— Народних депутатів.
— «Заброньованих» підприємством працівників.
— Священнослужителі можуть потрапити на службу в армію лише добровільно.

Як вручатимуть повістки?
Представники військкоматів особисто кандидатові на мобілізацію. Повістка, отримана третьою особою, вважається не врученою.

Що очікує за відмову від мобілізації?
Кримінальний кодекс передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі. Переховуватися чи робити посилання на інше місце проживання — справа програшна. Відповідальність терміну давності не має.

Етапи підготовки мобілізованих
Спочатку це буде загальновійськова підготовка для офіцерів, сержантів та солдатів. Сюди входить медична, тактична, вогнева та інженерна підготовка. Наступним кроком стане проведення фахової підготовки за спеціальністю тривалістю 26 діб.

Потім особовий склад направлять у підрозділи для проведення бойового злагодження на 15 діб. А офіцерський склад відправлять на навчання у військові заклади і навчальні центри. Мобілізованим, які не пройшли підготовчих етапів, бойових звань не надаватимуть.

Якщо мобілізований не матиме військово-облікової спеціальності, за час передбачуваної підготовки у нього буде змога освоїти таку професію. Також передбачається призов за спорідненими спеціальностями та подальша перепідготовка.

Матеріальне забезпечення

Екіпірування. Ним військовослужбовців обіцяють забезпечити. Нині питання матеріально-технічного забезпечення вивчене. До його вирішення обіцяють долучитися вітчизняні промислові підприємства і міжнародні компанії. У Генштабі запевняють, що тепер без бронежилета, форми і решти необхідного спорядження у військові частини мобілізованих не відправлятимуть.

Кошти. Військові, які виконують завдання в зоні АТО, отримають удвічі більше коштів — 100% надбавку до відповідного утримання військовослужбовців ЗСУ. Однак припускають, що цей показник у майбутньому може змінюватися.

До речі. Кількість призваних за частковою мобілізацією дасть змогу ротації військових у зоні проведення АТО. Частина з них виконуватиме завдання в зоні АТО, частина проходитиме підготовку та бойове злагодження. Мобілізовані не зможуть відмовитися від несення служби у зоні АТО у зв’язку зі змінами у Законі «Про боротьбу з тероризмом». Під час проведення заходів часткової мобілізації буде дотримано принципу рівномірного навантаження на регіони країни. Це зроблено для унеможливлення соціальних загострень у зв’язку з вилученням з національної економіки працездатних громадян.

Повістки можуть отримати жителі АР Крим, Донецької, Луганської областей, які виїхали звідти і стали на облік у військкоматах інших населених пунктів. За попередніми прогнозами, їхня кількість становитиме не більше відсотка.

КОМПЕТЕНТНО
Армію поповнять патріотично налаштовані громадяни
Володимир ТАЛАЛАЙ, перший заступник начальника ГУ оборонного  і мобілізаційного планування Генерального штабу ЗСУ, генерал-майор:
— Проведення наступних черг мобілізації має на меті забезпечити підтримання укомплектованості угруповань військ та сил, які виконують завдання згідно з планами оборони, і створення відповідного резерву особового складу для виконання бойових завдань. Тому згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України, проведення наступних черг мобілізації передбачається загальною тривалістю 210 діб.
Співробітники військкоматів не «полюватимуть» на тих, хто ухиляється від служби. Для цього є законні важелі впливу. А необхідні 50 тисяч вояків можна буде зібрати з числа тих, хто прийде за повістками, і добровольців. Нині стоїть завдання укомплектувати наші сили спеціалістами.
(044)223-23-61— «гаряча лінія» для охочих вступити до Українського війська. Лінія працює щодня з 9.00 до 21.00.

Урядовий Кур'єр. - 2015. - 20 січня.

 

Відмову від мобілізації суд не виправдає

Ротацію заплановано на березень

За словами Володимира Талалая, мобілізовані і приведені у бойову готовність військові частини нині виконують завдання в зоні АТО. У березні наступного року спливає річний термін перебування на військовій службі громадян, призваних за частковою мобілізацією під час першої хвилі. Саме протягом 12 місяців держава гарантує збереження робочих місць і середнього заробітку, тому виникає необхідність до цього терміну звільнити призваних за мобілізацією в запас. Звичайно, в армії мають подбати і про нарощування потенціалу Збройних сил. «Цього можна досягти шляхом проведення наступних хвиль мобілізації», — пояснив військовий чиновник.
Наступні черги часткової мобілізації і строковий призов відбуваються виключно після ухвалення Верховною Радою відповідних законів про мобілізацію, якими затверджуються укази Президента, розповів генерал-майор. Мобілізацію проводитимуть рівномірно по всій території України.

На території Донецької і Луганської областей, нині не підконтрольній українській владі, мобілізацію не проводитимуть. На решті території, згідно з визначеними завданнями, проводитиметься мобілізація. Вікові обмеження регламентує чинне законодавство. Нині передбачено призов військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.

— Ми врахували негативний досвід попередніх хвиль мобілізації. Приміром, у військо потрапили батьки п’яти і більше дітей. Стан здоров’я раніше мобілізованих також в окремих випадках непокоїв. Нині ці моменти враховано, — поінформував військовий чиновник.

25 днів на підготовку

Володимир Талалай назвав категорії громадян, яких мобілізовували нинішнього року. Це люди, які мають військово-облікові спеціальності Сухопутних військ, Повітряних сил, зокрема танкісти, артилеристи, десантники, спеціалісти зв’язку, механіки різних систем та інших спеціальностей. Завчасне проведення мобілізації дасть можливість забезпечити належний рівень готовності військових частин до виконання завдань за призначенням.

Генерал наголосив на тому, що громадяни, які потраплять під четверту хвилю, обов’язково проходитимуть 25-денну підготовку. Для офіцерів — у військових навчальних закладах, навчальних центрах. А для сержантів і солдатів — при навчальних центрах, полігонах. Після чого планують провести ще 25-денне бойове злагодження з частинами. І тільки після цього особовий склад, призваний за мобілізацією, приступить до виконання бойових завдань.

За словами посадовця, до лав призиватимуть патріотично налаштованих громадян з достатньою фізичною підготовкою, які готові до захисту Батьківщини. Тих, у кого з патріотизмом не зовсім склалося, також мобілізують, але процедура матиме певні корективи — адміністративні, а то й кримінальні.

Громадяни, які за визначенням військово-лікарської комісії визнані не придатними для служби, особи, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх дітей (до 18 років), ті, хто зайнятий постійним доглядом за непрацездатними родичами, студенти й аспіранти денної форми навчання не підлягають мобілізації.

Призов на строкову службу поновлюється

Окрім часткової мобілізації, наступного року Збройні сили поповняться призовниками строкової військової служби. Новобранцями забезпечать необхідний обсяг навчених ресурсів. Їхня служба проходитиме в частинах технічного тилового забезпечення. В зону проведення АТО призовників строкової служби не направлятимуть.

Відповідаючи на запитання журналістів, представник Генштабу Збройних сил повідомив і про терміни проведення мобілізації. А вони визначаються згідно з поданням Президента і затверджуються Верховною Радою, тому конкретні терміни будуть визначені після ухвалення відповідного закону.

Для забезпечення послідовної заміни військовослужбовців у частинах, укомплектованих призваними за мобілізацією першої черги, провести четверту хвилю мобілізації потрібно орієнтовно не пізніше кінця січня.

До речі, в соціальних мережах в Інтернеті деякі юристи поширили інформацію про те, що люди, не згодні з тим, що їх мобілізують, можуть подавати до суду, і виграють його, тому що, мовляв, Україна веде не війну, а АТО, тобто спецоперацію, до якої мають залучати лише службовців спецпідрозділів, а не мобілізованих громадян. Та чутки про можливість оспорення мобілізації в суді Володимир Талалай спростував, адже згідно із законодавством Збройні сили є суб’єктом, який може бути задіяним для виконання завдань зокрема і в зоні АТО.

Кількість демобілізованих залежить також від кількох чинників. Збройні сили й інші військові формування зацікавлені у збереженні бойового досвіду громадян, які були призвані раніше, тому задіяно механізм короткострокових контрактів на час особливого періоду, а також повного контракту. Нині триває активна робота з військовослужбовцями для того, щоб їхня максимальна кількість залишилася на службі за контрактом. Ті, хто не виявить бажання служити далі, підлягають демобілізації. До речі, під першу хвилю часткової мобілізації потрапило майже 50 тисяч осіб.
Згідно із Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», граничний термін перебування в запасі для чоловіків — 60 років. До початку проведення АТО було 40 років. На сьогодні 20 вікових категорій вимагають обліку, з цією метою громадян запрошують до військкоматів. Це один із комплексів забезпечення обороноздатності держави.

Законодавством про мобілізацію не передбачено звільнення від призову за мобілізацією осіб за принципом віросповідання. В зоні АТО нині перебувають ті громадяни, яким віросповідання забороняє тримати зброю. Не призиваються віруючі до армійських лав на строкову службу. Це питання врегульовано, та йдеться лише про послаблення в строковій військовій службі. 

ДОВІДКА «УК»
Соціальні гарантії для мобілізованих, унормовані статтею 119 Закону «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення проведення мобілізації», згідно з якою за мобілізованими гарантовано зберігаються місце роботи, посада, компенсується середній заробіток із держбюджету. Крім цього, мобілізовані отримуватимуть грошове утримання відповідно до посад, на які вони будуть призначені. 

Урядовий Кур’єр. – 2015. – 30 грудня.

 

Допомога без дублювання

Нова інформаційна система реєстрації переселенців запрацює вже за кілька місяців.

Нещодавно «Урядовий кур’єр» писав, як і де жителі східних регіонів, що змушені були переселитися із зони АТО, можуть стати на облік, аби отримувати грошові виплати та матеріальну допомогу («Переселенців візьмуть на облік і після 31 грудня», «Урядовий кур’єр» від 4 грудня, № 226).

Але, як виявилося, наша реєстраційна система далека від досконалості. Про це зауважували експерти під час круглого столу «Вирішення проблем управління інформаційними системами при реєстрації внутрішньо переміщених осіб», який відбувся днями. На заході також ішлося про те, що в межах Меморандуму про співробітництво між Мінсоцполітики, Регіональним представництвом управління Верховного комісара ООН у справах біженців та Фондом інновацій та розвитку вже розробляють нову інформаційну систему, яка істотно спростить процес реєстрації переселенців зі сходу України та надання їм адресної допомоги.

За принципом «єдиного вікна»

За даними заступника міністра соціальної політики Віктора Іванкевича, на сьогодні зареєстровано понад 736 тисяч внутрішньо переміщених осіб зі сходу країни та Криму, а це 499 722 сім’ї. Понад 227 тисяч сімей звернулися в органи соціального захисту для призначення грошової допомоги на проживання. Уже 136 691 сім’я отримала таку допомогу, а профінансовано 342 мільйони 495 тисяч гривень. І всіх переселенців зі сходу України необхідно внести до інформаційної програми, щоб кожен, хто потребує допомоги, міг її отримати.

— Нині за допомогою міжнародних експертів налагоджено роботу програмного забезпечення Реєстру внутрішньо переміщених осіб. Працюємо над тим, щоб цей реєстр був відкритіший і щоб інформація стосовно потреб переміщених осіб, зокрема в гуманітарній допомозі, була доступною для волонтерських організацій на рівні кожного району і щоб співпраця з волонтерськими організаціями будувалася передусім на місцях, — зауважив Віктор Іванкевич.
За підрахунками експертів, запрацювати нова система може вже за кілька місяців, і функціонуватиме за принципом «єдиного вікна».

— Ми створюємо систему, в якій не буде дублювання даних одних і тих самих людей, вона розрахована на людину, яка прийшла по допомогу. Всі сервіси суміщатимуть усе, що необхідно людині, аби їй не доводилося бігати по інстанціях за кожним папірцем. Ми ж розуміємо: люди втратили майже все, і ми не змушуватимемо їх ще й по кабінетах бігати, — прокоментував член парламенту Грузії співзасновник Фонду інновацій та розвитку Георгій Вашадзе.

Персональні дані надійно захищені

Фахівці запевняють: процес реєстрації та надання допомоги буде максимально простим. Кожен зможе зареєструватися он-лайн, отримати запрошення на конкретний час і прийти. Не буде жодних черг, жодних незручностей.

Щодо захисту персональних даних переселенців, які буде внесено до реєстру, то тут не варто хвилюватися: як зауважують фахівці, вони як кордон — на надійному замку.

— База наша захищена. Ми враховуватимемо світовий досвід, вимоги закону про захист персональних даних, права та свободи переміщених осіб, — розповів «Урядовому кур’єру» начальник управління організації соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій Сергій Марущенко. Він запевнив, що жодні персональні дані не вийдуть за межі інформаційної системи.

За даними Міністерства соціальної політики України, на Донбасі вакантні понад 30% робочих місць у сфері соцполітики. Від воєнних дій на сході України найбільше потерпають соціальні працівники — майже кожен третій уже звільнився. Цю сумну статистику оприлюднив Віктор Іванкевич під час «круглого столу».

— У деяких наших управліннях соціального захисту, зокрема на Луганщині, до 32% вакансій, — розповів він і зауважив, що кількість вакансій в органах соціального захисту тривожна і може закінчитися катастрофою. Це вже межа, і якщо ще хтось звільниться, то настане колапс. Люди протягом робочого тижня приймають переселенців, а по суботах та неділях вносять цю інформацію в базу даних, — сказав Віктор Іванкевич. За його словами, люди не витримують напруження. 

Урядовий Кур’єр. – 2015. – 25 грудня.

 

Оплата часу перебування у військкоматі.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про військовий обов'язок і війсьову службу" громадяни України для виконання обов'язків, пов'язаних із узяттям на військовий облік, призовом  або прийняттям на військову службу, а також  особи, які направляються районним районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, потрібний на виконання таких обов'язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я, із збереженням за ними місця роботи, обійманої посади і середньої заробітної плати.

Особам, які проходять ообстеження в лікувально-профілактичних закладах за скеруванням військових комісаріатів, не видається листок непрацездатності. Підтвердженням такого обстеження відповідно до п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455, є видача довідки довільної форми, засвідченої підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профлактичного закладу. На підтвердження явки до військового комісаріату, в тому числі та/або проставляють відмітку на відповідній повістці.

Праця і зарплата - 2014. - 24 грудня.

 

Одноразову допомогу сім'ям учасників АТО та переселенців буде виплачено з благодійного рахунку Мінсоцполітики

Станом на 18 грудня 2014 р. на благодійний рахунок, який було відкрито Мінсоцполітики на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 535 для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України бо району проведення антитерористичної операції, надійшли кошти в сумі 1266524, 17 грн, а на валютний рахунок -  100 тис. доларів США. Про це повідомив заступник міністра соціальної політики - керівник апарату Віктор Іванкевич на першому засіданні Міжвідомчої комісії з питань розподілу зазначених коштів, яке відбулося в МІністерстві під його головванням.

Увага! Мністерство соцполітики України нагадує, що для зарахування коштів від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової допомоги постраждалим особам та особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або  району проведення антитерористичної операції, Мінсоцполітики відкрито рахунки:

- для зарахування коштів у національній валюті України (гривні):

Міністерство соціальної політики України
ЄДРПОУ - 37567866
рах. 31252301178737 у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172;

- для зарахування коштів в євро та доларах США:

Міністерство соціальної політики України
ЄДРПОУ - 37567866
рах. 25302020054709 в АТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313.

Праця і зарплата. - 2014. - 24 грудня.

Пенсії для переселенців

Люди з окупованих сепаратистами населених пунктів Донбасу можуть отримати соціальні виплати на територіях, підконтольних українській владі.

У райони проведення АТО через воєнні дії неможливо доставити кошти, в тому числі пенсії і державні соціальні допомоги. Власне, і жити там стало страшно, тож люди переселяються на безпечні території. Тут їм держава гарантує всі належні виплати. Для цього потрібно лише стати на облік за фактичним місцем проживання (перебування) й отримати відповідну довідку. Як виплачують пенсії переселенцям і що потрібно для оформлення довідки, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».

Що потрібно знати переселенцям-пенсіонерам

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ. ПФУ ВІДПОВІДАЄ НА НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ, ЯКІ ТУРБУЮТЬ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Куди необхідно звертатися пенсіонерам, які переселилися з Донецької та Луганської областей до інших регіонів України, для продовження виплати пенсії за місцем фактичного перебування (проживання)?

Найперше, що необхідно зробити, — стати на облік як внутрішньо переміщена особа. Є три способи це зробити:

1. Звернутися до місцевого управління соціального захисту населення за місцем перебування.

Або

2. Звернутися до регіонального штабу з питань переселенців (такі штаби найчастіше розташовуються на вокзалах).

Або

3. Якщо ви тимчасово перебуваєте в місцях компактного проживання переселенців, — зверніться до уповноважених осіб (працівники житлово-експлуатаційних організацій або уповноважені особи сільських і селищних рад), які відвідують місця проживання внутрішньо переміщених осіб.

Які для цього документи необхідно надати?

Для взяття на облік переселенець заповнює заяву. Також він дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Разом із заявою громадянин України пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу; іноземець або особа без громадянства — паспортний документ, посвідку на постійне проживання або інший документ, що посвідчує особу.

Для продовження виплати пенсії після переїзду необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду України в районі (місті, районі у місті), де пенсіонер фактично перебуває (проживає).

Надати заяву про запит пенсійної справи та довідку про взяття на облік. До заяви додаються копії документів, що посвідчують особу пенсіонера (паспорта та пенсійного посвідчення), а також копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Якщо пенсіонер виїхав до іншого регіону і вже отримує там пенсію, чи потрібно йому додатково надати до управління Пенсійного фонду довідку про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення Антитерористичної операції?

Такий пенсіонер має обов’язково звернутися до територіального органу соціального захисту населення та отримати довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення Антитерористичної операції, видану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509.

Така довідка може бути подана до органу Пенсійного фонду, але це не обов’язково.

Інформація про реєстрацію особи та отримання нею довідки надійде до органу фонду від органів соціального захисту населення шляхом електронного обміну.

Яким чином буде проведено виплату пенсії за період до місяця взяття на облік пенсіонера за місцем фактичного перебування (проживання)?

За даними електронної пенсійної справи, виплата пенсії провадиться з місяця, наступного за місяцем припинення її виплати за попереднім місцем проживання.

Пенсію за місцем фактичного перебування (проживання) можна отримати через підприємство поштового зв’язку або через обрану банківську установу, з якою органом Фонду укладено відповідний договір.

Чи можливе переведення пенсійної справи пенсіонера у разі звернення його родичів?

Ні, заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Це визначено пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846.

Який порядок виплати допомоги на поховання пенсіонерів, які перебували на обліку в управліннях Пенсійного фонду України на тимчасово окупованій території України або в районі проведення Антитерористичної операції?

Виплату допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулися особи, які мають право на отримання цих виплат відповідно до законодавства.

Заявнику необхідно надати відповідну заяву разом із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, а також довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення Антитерористичної операції, яка видається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509.

За який строк забезпечується переведення пенсійної справи?

Переведення пенсійної справи здійснюється протягом 7—10 днів. Проте в окремих управліннях Фонду, які розташовуються найближче до території проведення Антитерористичної операції, ці строки можуть бути більшими у зв’язку з необхідністю обробки значної кількості звернень.

Куди потрібно звернутись, щоб з’ясувати хід переведення пенсійної справи та дату проведення виплати пенсії?

Із зазначених питань необхідно звернутись до управління Пенсійного фонду, до якого надано заяву на переведення пенсійної справи. Адреси та номери телефонів районних управлінь фонду розміщені на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України в розділі «Контакти». Також можна звернутися на телефони «гарячих ліній» головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та місті Києві (відповідна інформація також розміщена на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України).

«Гарячі телефони»

0-800-503-753 — багатоканальна телефонна лінія Контакт-центру Пенсійного фонду України.

У зв’язку з великою кількістю звернень до Контакт-центру ПФУ, із 7 листопада 2014 року запроваджено додаткові номери (044) 281-08-70 (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71 (044) 281-08-71, за якими можна отримати відповіді на запитання щодо пенсійного забезпечення громадян.

Додаткові номери працюють з понеділка по четвер — з 09.00 до 18.00, п’ятниця — з 09.00 до 16.45; обідня перерва — з 13.00 до 13.45, субота та неділя — вихідні дні. Послуга зв’язку надається відповідно до тарифів ПАТ «Укртелеком», який із жовтня включив до тарифного плану «Домашній базовий» 5 годин безплатних міжміських розмов у межах України.

Телефонні «гарячі лінії» працюють в усіх управліннях Пенсійного фонду України в областях, а також у місті Києві.

Урядовий Кур'єр. - 2014. - 16 грудня.

 Щодо виплати заробітної плати в зоні АТО

Заробітна плата працівникам, у тому числі працівникам бюджетної сфери, зареєстрованим у зоні проведення АТО, виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов’язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої)  роботи та за умови провадження підприємством (установою, організацією) господарської діяльності.

З метою забезпечення виконання повноважень та функцій роботодавець може змінювати режим роботи, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку чи графіками змінності у зв’язку із ситуацією, що склалася, або запроваджувати гнучкий графік роботи. Питання соціальної захищеності працівників через зупинення роботи підприємств, установ, організацій частково може бути врегульоване встановленням неповного робочого часу в порядку, визначеному ст.. 56 КзпП. Оплачують працю в такому разі пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Нині казначейське обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів й проведення всіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, призупинене.

З 11 листопада 2014 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595, якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей.

Праця і зарплата. -2014. -10 грудня. – с. 11

 

Про виплати членам сімей загиблих бійців

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців. Порядок виплати цієї допомоги визначили постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Варто нагадати, що загальний розмір зазначеної допомоги становить 500-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2014 рік такий мінімум становить 1218 грн.).

Виплата допомоги здійснюється членам сімей, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця (в рівних частках кожному). Для отримання такої допомоги зазначені особи мають звернутися до обласних військових комісаріатів за місцем проживання отримувачів допомоги.

Документи, які потрібно надати для призначення допомоги:

• заява про виплату одноразової грошової допомоги;
• копія свідоцтва про смерть;
• копія лікарського свідоцтва про смерть;
• витяг із наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця із списків особового складу частини;
• витяг з послужного списку загиблого, де зазначені дані про призов на військову службу та про склад сім'ї;
• копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім'я та побатькові і місце реєстрації;
• копія ідентифікаційного номера отримувача допомоги;
• довідка з ЖЕКу про склад сім'ї загиблого;
• копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам загиблого);
• копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям загиблого).Завіряти копії документів нотаріально не треба, всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

 

Для потенційних переселенців зарезервовано 200 тис. вільних місць

Жителі Донбасу, які найближчим часом виявлять бажання залишити територію, підконтрольну нині бойовикам та сепаратистам, можуть розраховуватина гарантований державою дах над головою в інших областях України.

Про це сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич під час брифінгу "Реалізація соціальних виплат та надання медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб", що відбувся також за участі заступника міністра охорони здоров'я України Альони Терещенко, в.о. голови правління Пенсійного фонду Миколи Шамбіра та заступника начальника управління Державного центру зайнятості Валентини Плачинди."Стосовно можливостї отримання тимчасового прихистку на контрольованій владою України території, то такі дані є у кожному штабі з надзвичайних ситуацій. Наскільки мені відомо, їх понад 200 тисяч на сьогодняшній день", -зазначив В. Іванкевич. Він також додав, що більш детальну інформацію щодо умов та адрси проживання можна дізнатися в будь-якому регіональному штабі. При цьому урядовець наголосив, що всі соціальні виплати, гарантовані державою, будуть нараховані, але з 1 грудня 2014 р. виплачуватимуться тільки тим, зокрема й пенсіонерам, які переїхали на контрольовану територію та зареєструвалися у відділеннях соцзахисту як тимчасово переміщені особи. Заступник міністра зауважив, що ті громадяни, які не залишили окупованих територій, зможуть отримати свої соціальні виплати лише після того, як Донбас буде звільнений від терористів та сепаратистів.ї на території, яка не контролюється, не може відбутися з техгМ. Шамбір запевнив, що після того, як пенсіонери стануть на облік за місцем тимчасового перебування, їм буде виплачено не лише пенсію за поточний місяць, а йза весь попередній період, коли вони перебували на неконтрольованій українською владою території. Проблема в тому, що виплата пенсії на території, яка не контролюється, не може відбутися з технічних причин. Там не працюють ані банківська система, ані всі інші органи в достатньому обсязі.

Також М. Шамбір констатував, що загалом в Україні пенсії за листопад фінансуються за графіком. Виплати пенсій на Донеччині та Луганщині в листопаді профінансовано відповіднона 0,9 і 0,3 млрд грн, або на 64,2 і 60% місячної потреби.

Заступник міністра охорони здоров'я А. Терещенко повідомила, що сьогодні в Україні зареєстровано понад 461 тис. внутрішньо переміщених осіб, з яких - понад 127 тис. - діти, котрі також потребують підвищеної уваги. 

Праця і зарплата. - 2014.-19 листопада.

 

Які пільги й соціальні гарантії передбачено для військових, котрі брали участь в АТО, і членів їхніх сімей

Українське законодавство містить чимало актів, якими передбачено державні гарантії й пільги для учасників бойових дій, до яких нині прирівняно і військових, що беруть участь в АТО. Отже, на що вони мають право, куди звертатися і які документи потрібні для оформлення тих чи інших пільг і гарантій? Міністерство соціальної політики надало інформацію для читачів «Урядового кур’єра», які пільги і державні гарантії надаються учасникам бойових дій, котрі брали участь в АТО, і членам їхніх родин.

Державні гарантії військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в АТО

Гарантії грошового забезпечення:

• грошове забезпечення мобілізованих на рівні військовослужбовців-контрактників;
• підвищене грошове забезпечення військовослужбовців за безпосередню участь в АТО в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 гривень;
• грошові виплати резервістам в розмірах до двох мінімальних заробітних плат на місяць на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві.

Гарантії збереження робочого місця:

• збереження місця роботи та середнього заробітку за працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

Інші гарантії:

• звільнення військовослужбовців, які мобілізовані, від штрафних санкцій за фінансовими, податковими зобов’язаннями, а також не нарахування їм процентів за користування кредитом;
• виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам під час виконання ними обов’язків військової служби у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності:
• у разі загибелі (смерті) — 500 прожиткових мінімумів (609 тисяч гривень);
• у разі інвалідності (залежно від групи) внаслідок поранення, травми, каліцтва — 150—250 прожиткових мінімумів (182,7—304,5 тисячі гривень);
• у разі інвалідності (залежно від групи) внаслідок захворювання — 70—120 прожиткових мінімумів (85,3—146,2 тисячі гривень);
• у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності — залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюють медико-соціальні експертні комісії, — у розмірі, що визначається у відсотках 50—70 прожиткових мінімумів (60,9—85,3 тисячі гривень).

Куди звертатися:

До Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби та інших військових формувань, у яких особи проходили військову (спеціальну) службу.

Які документи потрібні:

Для оформлення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам під час виконання ними обов’язків військової служби у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності при собі мати копії таких документів:

• документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
• свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;
• свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
• свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
• довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;
• сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;
• свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
• ідентифікаційного коду;
• рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);
• рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Документи слід подавати особисто або через уповноважену особу.

 

Як отримати статус учасника бойових дій

Рішення про надання статусу учасника бойових приймає міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворена Державною службою України у справах ветеранів вій?ни та учасників Антитерористичної операції.

Кому надають статус учасника бойових дій?

1. Військовослужбовцям та працівникам Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах проведення Антитерористичної операції.

Що потрібно для отримання статусу учасника бойових дій:

• документи по безпосереднє залучення до виконання завдань, направлення (прибуття) у відрядження, перебування в районах АТО (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань, за фактами отриманих поранень);
• довідка встановленого зразка, яку зобо?в’язані у місячний строк після завершення особами виконання завдань АТО подати командири (начальники) військових частин або інші керівники установ, закладів до комісій, утворених при державних органах, у підпорядкуванні яких були військові частини, інші формування, де проходили службу чи працювали особи.

2. Працівникам підприємств, установ та організацій, яких залучали і вони брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Підстави для надання статусу учасника бойових дій:

• документи про безпосереднє залучення до виконання завдань або направлення (прибуття) у відрядження в райони АТО (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань, за фактами поранень, інші документи, що були підставою для направлення у відрядження);
• довідка встановленого зразка, яку зобов’язані у місячний строк після завершення особами виконання завдань АТО подати керівники підприємств, установ, організацій до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

В разі неподання документів визначеними посадовими особами, громадянин може самостійно звернутися до таких комісій для надання статусу.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається Міжвідомчою комісією в місячний строк, яка інформує про це відповідне відомство.

Посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак надають в органах Міноборони, МВС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, а також в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Куди звертатися:

• до військових частин, інших формувань, у яких особи проходили службу чи працювали;
• до комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших центральних органах;
• до міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Пільги учасникам бойових дій (зокрема учасникам АТО):

• безплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
• безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
• 75% знижки плати за житлово-комунальні послуги;
• 75% знижки вартості твердого палива і скрапленого газу;
• встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% тарифів вартості основних та 50% — додаткових робіт). Абонентська плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% затверджених тарифів;
• безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту;
• безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) всіма видами міжміського транспорту або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою;
• користування під час виходу на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація;
• виплата допомоги за тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
• використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
• першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва;
• зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Пільги інвалідам війни:

• безплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
• безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
• 100% знижки плати за житлово-комунальні послуги;
• 100% знижки вартості твердого палива і скрапленого газу;
• встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% тарифів вартості основних та 50% — додаткових робіт). Абонентська плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% затверджених тарифів;
• безплатний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту;
• інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) всіма видами міжміського транспорту, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), — 50% знижки вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту;
• інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою вартості проїзду;
• позачерговий безплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир;
• користування під час виходу на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміни місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
• позачергове безоплатне забезпечення автомобілем, виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація;
• виплата допомоги за тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу роботи;
• використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
• виплата працюючим інвалідам допомоги за тимчасовою непрацездатністю до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги за державним соціальним страхуванням за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди і назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток;
• першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва;
• зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
• звільнення від орендної плати за нежитлові приміщення, що їх орендують інваліди війни під гаражі для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форми власності.

Куди звертатися:

До місцевих органів соціального захисту населення, до організацій, що надають житлово-комунальні послуги.

Які документи потрібні:

Паспорт, ідентифікаційний код, посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни.
Документи слід подавати особисто або через уповноважену особу.

Санаторно-курортне лікування

• Безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
• Одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.

Здійснюватиметься:

— психологічна реабілітація п’ятьма центрами соціально-психологічної реабілітації сфери управління Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО:

• Бородянським центром соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Іванківським центром соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Києво-Святошинським центром соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Соціально-психологічним Центром м. Славутича;
• Центром соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, проведення психологічної реабілітації планується під час проходження санаторно-курортного лікування.

— професійне навчання (курси з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) військовослужбовців та членів їх сімей за обраними ними цивільними професіями і спеціальностями здійснюватиметься у навчальних закладах усіх форм власності, визначених на конкурсній основі за кошти державного бюджету та в рамках міжнародних програм;

Куди звертатися:

До місцевих органів соціального захисту населення.

Які документи потрібні:

Паспорт, посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни, медичну довідку за формою 070-О.

Документи слід подавати особисто або через уповноважену особу.

Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

Держава гарантує безплатне та позачергове забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО, які постраждали внаслідок Антитерористичної операції, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Вартість виробу для учасника АТО встановлюється залежно від його потреб та не обмежена в сумі.

До технічних та інших засобів реабілітації належать:

• протезні вироби (зокрема протезно-ортопедичні вироби (ортези, протези), ортопедичне взуття);
• засоби для пересування (крісла колісні);
• спеціальні засоби для самообслуговування та догляду (допоміжні засоби для особистого догляду та захисту: наколінники, налокітники, рукавиці на протез, чохли для кукс верхніх та нижніх кінцівок, вкладиші із силіконової або селевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, подушки протипролежневі та інші);
• допоміжні засоби для особистої гігієни: крісла-стільці, сидіння на унітаз, сидіння-надставки на унітаз, щипці для туалетного паперу, стільці, табурети, сидіння для ванни та душу, східці, підставки для ванни, умивальники);
• допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому (палиці, милиці, ходуни, поручні);
• меблі та оснащення (столи, меблі для сидіння, ліжка, матраци протипролежневі, перила та поручні, бруси, опори).

Куди звертатися:

Цей перелік документів особа або її законний представник подає до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.

Працівники органів соціального захисту населення:

• нададуть грунтовну консультацію щодо забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
• ознайомлять з каталогами технічних та інших засобів реабілітації;
• ознайомлять з відповідним переліком протезно-ортопедичних підприємств, які виконують індивідуальні заявки на безкоштовне виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
• видадуть направлення на забезпечення необхідними технічними та іншими засобами реабілітації.

Особа обирає протезно-ортопедичне підприємство, на якому буде проведено протезування (ортезування) або ж забезпечено необхідним технічним засобом реабілітації. На обраному заявником підприємстві буде проведено огляд учасника АТО та подальший супровід із надання протезно-ортопедичної допомоги.

Які документи потрібні:

• паспорт (копія та оригінал);
• ідентифікаційний код (копія та оригінал);
• рішення військово-лікарської комісії чи висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в забезпеченні необхідним виробом;
• витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), з відомостями про участь в Антитерористичній операції (для військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців та працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів військових формувань.

Забезпечення житлом

Забезпечення житлом постраждалих осіб, які брали безпосередню участь в АТО і втратили нижні кінцівки, не здатні до самостійного пересування і не забезпечені власним житлом або воно не пристосоване для проживання з урахуванням їхніх потреб.

Норми забезпечення житлом — не більш як 21 квадратний метр загальної площі житла на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратних метра на сім’ю.

Загальна площа однокімнатної квартири для одиноких осіб не може перевищувати 50 квадратних метрів.

Куди звертатися:

До місцевих органів влади.
Організацію та координацію роботи щодо забезпечення житлом таких осіб здійснює Державна служба України у справах ветеранів та учасників Антитерористичної операції.

Які документи потрібні:

Паспорт, ідентифікаційний код, посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни.
Документи слід подавати особисто або через уповноважену особу.

Соціальна та професійна адаптація військовослужбовців, які звільняються з військової служби, та осіб, звільнених з військової служби

• соціально-психологічну і правову допомогу військовослужбовцям, які підлягають звільненню, у період їх звільнення, особливо у зв’язку зі скороченням штатів та проведенням організаційних заходів, і за станом здоров’я здійснюватимуть 5 центрів соціально-психологічної реабілітації сфери управління Державної служби України у справах ветеранів та учасників АТО:
• Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Іванківський центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Соціально-психологічний центр м. Славутича;
• Центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
• професійне навчання (курси з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) військовослужбовців та членів їхніх сімей за обраними ними цивільними професіями і спеціальностями здійснюватиметься у навчальних закладах усіх форм власності визначених на конкурсній основі за кошти державного бюджету та в рамках міжнародних програм.

Куди звертатися:

До Міністерства соціальної політики України.
До Державного центру зайнятості — з питань працевлаштування, надання інформаційних та консультаційних послуг, пов’язаних із працевлаштуванням (консультації, ярмарки вакансій тощо).

Які документи потрібні:

Паспорт, ідентифікаційний код, витяг з наказу про звільнення з військової служби.
Інформація щодо курсів перепідготовки військовослужбовців розміщена на сайті Мінсоцполітики (http://www.mlsp.gov.ua) у розділі «Діяльність Міністерства» / «професійна та соціальна адаптація військово?службовців».

Пенсійне забезпечення

♦ Розміри пенсії (за наявності права на військову пенсію у разі встановлення інвалідності) встановлюються:

• інвалідові І групи — 100% грошового забезпечення, яке виплачувалося цьому військовослужбовцеві за останньою посадою на день звільнення з військової служби;
• інвалідові ІІ групи — 80%;
• інвалідові ІІІ групи — 60%.

♦  Гарантії для призначення дострокової пенсії за віком при встановленні пенсії на загальних підставах:

• для чоловіків — у 55 років та наявності не менш ніж 25 років страхового стажу;
• для жінок — у 50 років та наявності не менш як 20 років страхового стажу.

♦ Надбавки та підвищення до пенсії учасникам АТО, які стали інвалідами війни:

• для інвалідів війни:

• I групи — 474,5 гривні (50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);
• II групи — 379,6 гривні (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);
• III групи — 284,7 гривні (30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

• для учасників бойових дій — 237,25 гривні (25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Мінімальні пенсійні виплати з урахуванням підвищень, допомоги, доплат та надбавок не можуть бути нижчі:

• для інвалідів I групи — 285% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (в 2014 році — 2704,65 гривні);
• для інвалідів II групи — 255% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (в 2014 році — 2419,95 гривні);
• для інвалідів III групи — 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (в 2014 році — 2135,25 гривні);
• для учасників бойових дій — 165% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (в 2014 році — 1565,85 гривні).

З 1 січня 2015 року набувають чинності такі зміни:

1. пенсії у разі втрати годувальника підвищуються з 40 до 70% грошового забезпечення годувальника на одного члена сім’ї, на двох і більше — 90%, але не менш як 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї (призначають членам сімей загиблих при виконанні службових обов’язків).
2. мінімальний розмір пенсії в разі втрати годувальника збільшиться з одного прожиткового мінімуму до двох.

Куди звертатися:

Військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, і членам їхніх сімей — до органів за місцем проходження служби;
іншим особам, звільненим з військової служби, — до управлінь Пенсійного фонду.

Які документи потрібні:

Паспорт, ідентифікацій код, довідка МСЕК (для інвалідів), свідоцтво про смерть із зазначенням причинного зв’язку смерті (для пенсій у зв’язку із втратою годувальника).

Документи слід подавати особисто або через уповноважену особу.

Державна служба України з питань ветеранів, інвалідів та учасників Антитерористичної операції (01601, м. Київ, Музейний провулок, 12)

тел.:(044) 281-08-48 (044) 281-08-48
(044) 281-08-50 (044) 281-08-50
(044) 281-08-48 (044) 281-08-48

Урядовий Кур'єр. - 2014. - 18 листопада. с. 8

 

Уряд компенсує витрати на проживання переселенців

Кабінет Міністрів України виділить облдержадміністраціям кошти для компенсації витрат на тимчасове проживання громадян, розселених у санаторно-курортних й оздоровчих закладах, закладах й установах соціального захисту населення, а також гуртожитках і готелях. Про це проінформував голова Державної  служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський на брифінгу в Кабінеті Міністрів, повідомляє Урядовий портал. З метою вирішення питань щодо такого фінансування Мінекономрозвитку підготовлено проект розпорядження Кабінету Мністрів про забезпечення тимчасового проживання громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Цим проектом передбачено виділити облдержадміністраціям кошти в сумі 15 млн 932 тис. 500 грн для компенсації витрат на тимчасове проживання громадян, яких  розселено в санаторно-курортних й оздоровчих закладах, закладах й установах соціального захисту населення, а також гуртожитках і готелях, сказав С. Бочковський. Крім того, він нагадав, що 7 листопада уряд ухвалив постанову № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення  соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримкиокремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", спрямовану на захист людей, які перебувають на тимчасово неконтрольованій території, але мають одержувати всі потрібні соціальні виплати та заробітну плату з держбюджету. За словами високопосадовця, всі соціальні виплати, гарантовані державою, будуть нараховані, але з 1 грудня 2014 р. виплачуватимуться тільки тим громадянам, у тому числі й пенсіонерам, які переїхали на контрольовану територію України та зареєструвалися у відділеннях соціального захисту як тимчасово переміщені особи. Громадянам, які залишилися на неконтрольованій території, всі соціальні виплати нараховуватимуться, в тому числі й пенсії, але виплачуватимуться тільки тоді, коли відповідний населений пункт буде звільнено від терористів та взято державою під контроль.

 

Про допомогу сім'ям загиблих під час АТО військових і правоохоронців

Постанова уряду, ухвалена 5  листопада, щодо внесення змін до порядку обчислення одноразової грошової  допомоги сім'ям працівників правоохоронних органів, загиблих узоні антитерористичної операції, дозволяє встановити рівність у виплатах їхнім сім'ям, повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак. Із ухваленням цього рішення значно підвищено розмір такої допомоги для сім'ї загиблого під час проведення АТО працівника міліції, він становитиме 609 тис. грн. Таким чином, розбіжності між розмірами виплат грошових допомог для сімей загиблих під час Ато військовослужбовців та міліціонерів, які мали місце до цього часу, ліквідовані.

Річ у тім, що в державі різні системи страхування від загибелі. А отже, відповідно до закону військовослужбовцям виплачували 609 тис. грн, а бійцям Нацгвардії - 120 тис., це несправедливо. І тому постановавирівняла в цій біді тих, хто на війні втратив своїх близьких, прокоментував О. Шлапак.

Міністр пояснив, що гроші виділяються з державного бюджету, і запевнив, що їх отримають усі сім'ї, чиї рідні, близькі загинули під час цієї війни. Сьогодні профінансовано близько 100 млн грн.

Коментуючи ситуацію із заявами людей, котрі не можуть одержати гроші, урядовець пояснив, що це відбувається через бюрократію  певних структурах. Проте, як тільки ці списки потрапляють до Казначейства, вони оплачуються в той самий день.

 

Переселенцям із зони АТО видаватимуть дублікат трудової книжки

Щоб допомогти вимушеним переселенцям у працевлаштуванні на новому місці перебування, Міністерство соціальної політики забезпечило можливість отримати дублікат трудової книжки.
Відтепер дублікат видаватиметься за новим місцем роботи, якщо в працівника відсутній доступ до трудової книжки внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту, або проведення АТО на території, де раніше працювала особа.

Для отримання дубліката працівник подає до служби кадрів на новому місці роботи заяву та отриману ним у письмовому вигляді інформацію зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при СБУ про проведення АТО на території, де він працював.

Після відновлення доступу до оригіналу працівникові буде перенесено дані з дубліката про періоди роботи до трудової книжки.

Зазначимо, що відповідні зміни до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджені наказом Мінсоцполітики та Мін'юсту України від 06.10.2014 р. № 720/1642/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 21.10. 2014 р. за № 1304/26081.

Праця і зарплата. - 2014. - 12 листопада. - с. 3

 

Про працевлаштування осіб, які переселилися із зони проведення антитерористичної операції

За частиною 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці  через укладення трудового договору на одному або водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, або угодою сторін.

З метою реалізації права громадян України на працю працівники уклдають трудові договори про роботу на підприємстві, в установі, організації, або з фізичною особою. Обов'язковою передумовою для укладання трудового договору є розірвання трудового договору, який був укладений раніше, або укладення трудового договору на роботу за сумісництвом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"(далі - постанова № 245) та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ іорганізацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43 (далі - Положення про сумісництво).

За неможливості з певних причин припинити трудові правовідносини відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, такі відносини можуть бути припинені в судовому порядку.За загальним правилом під час прийняття особи, яка працює за основним місцем роботи на іншому підприємстві, в установі, організації, укладають договір на умовах сумісництва.

Законодавство не обмежує кількості підприємств, на яких працівник може працювати за сумісництвом, а це означає, що працівник може працювати за сумісництвом на одному, двох або більше підприємствах. У будь-якому  разі одне місце роботи працівника має бути соновним. Відповідно до п.  1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті України 17.08.93 р. за № 110 (далі - Інструкція), на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Якщо працівник працевлаштовується до іншого роботодавця, він не повинен подавати йому трудову книжку. Ситуація ускладнюється тим, що в більшості випадків немає можливостіотримати інформацію від кадрових служб підприємств, установ, організацій, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції (Луганська та Донецька області), та підтвердити як факт перебування в трудових відносинах з певним роботодавцем, так і факт звільнення такого працівника.

Ураховуючи той факт, що працівник не може одночасно мати два або кілька основних місць роботи, роботодавець за новим місцем роботи для того, щоб не ризикувати, приймає працівників виключно на умовах сумісництва.

Крім того, навіть під час працевлаштування на роботу за сумісництвом роботодавець бажає упевнетися, що що такий працівник-сумісник має основне місце роботи, і може вимагати від нього докази про наявність основного місця роботи (під час укладення трудового договору на умовах сумісництва законодавством України про працю не передбачено подання працівником документів, що підтверджуватимуть наявність основного місця роботи працівника).

В умовах, що склалися, нерідко виникає питання про умови працевлаштування та оплати праці громадян України, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.

У багатьох випадках під час переміщення громадян із зони проведення антитерористичної операції їхні трудові книжки залишаються на підприємствах, в установах, організаціях, які територіально розміщені в такій зоні.

Якщо в громадян, які переселилися із цієї зони, в наявності немає трудової книжки, їхнє працевлаштування в іншій місцевості можливе лише на умовах сумісництва.

Таким чином,переселенці із зони АТО, які працювали на державних підприємствах, в установах,організаціях, можуть бути працевлаштовані тільки на умовах неповного робочого часу.
Ураховуючи складну ситуацію на території проведення антитерористичної операції, Міністерство соціальної політики і Міністерство юстиції України підготували проект відповідного нормативно-правового акта щодо спрощення порядку працевлаштування громадян, які виїхали з районів проведення антитерористичної операції.

За цим проектом працівникові, в якого відсутній доступ до своєї трудової книжки внаслідок надзвичайної ситуації,передбаченої кодексом цивільного захисту, або проведення антитерористичної операції на території, де проживав працівник, може бути видано дублікат трудової книжки за новим місцем його роботи. Видаватимуть дублікат трудової книжки на підставі заяви працівика та інформації оперативного штабу, створеного при органі виконавчої влади, що підтверджує виникнення відповідної ситуації на цій території.

Тривалість роботи сумісників, які працюють не на державному підприємстві, в установі, організації, можебути установлена впродовж усього вільного від основної роботи часу, який не має перевищувати нормальної тривалості робочого часу, встановленої КЗпП.

Законодавством  встановлено обмеження для роботи за сумісництвом. Так, відповідно до постанови № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати  половини місячної норми робочого часу (робота на 0,5 ставки).

Проте це стосується тільки державних підприємств, оскільки Положення про сумісництво поширюється виключно на державні підприємства.

Отже, названа категорія громадян не може працевлаштуватися на повну норму робочого часу та одержувати заробітну плату за повний робочий місяць, що насправді є несправедливим підходом до працевлаштування цих громадян.

Відповідно до п. 12 Положення про сумісництво відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом покладається на власника або уповноважений ним орган державного підприємства, установи, організації, що приймає працівника на роботу за сумісництвом.

Праця і зарплата. - 2014. - 12 листопада. - с. 13

 

Фінансова допомога переселенцям

Переселенці з Криму та зони АТО одержуватимуть щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг, повідомили в прес-слжбі Міністерства соціальної політики.

«На засіданні уряду прийнято постанову, яка передбачає надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованої території України ьа районів проведення антитерористичної операції», - йдеться в повідомленні.

За словами міністра соціальної політики Людмили Денісової, надання грошової допомоги таким особам пов’з потребою покриття витрат на проживання, в тому числі у зв’язку з наближенням зимового періоду.

Відповідно до постанови адресна допомога призначається особам, облікованим органами соціального захисту населення, та виплачується з дня звернення строком не більш ніж шість місяців.

Допомога виплачуватиметься в таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) – 884 грн на одну особу (члена сім’ї); для працездатних осіб – 442 грн на одну особу (члена сім’ї). Загальна сума допомоги на сім’ю розраховуватиметься як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 грн, повідомила Л. Денісова.

Механізм виплати щомісячної адресної допомоги передбачає, що працездатна особа не повинна бути утриманцем держави. Тому, якщо у складі сім’ї, якій буде призначено грошову допомогу, є особи, працездатного віку, які протягом двох місяців з дня призначення допомоги не працевлаштувалися, в тому числі за сприяння державної служби зайнятості, або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення АТО, але фактично не працюють розмір допомоги для них на наступні два місяці зменшується на 50%, а після цього – припиняється.

Виплата допомоги провадитиметься уповноваженому представникові сім’через зарахування коштів на банківський рахунок.

Для одержання допомоги слід подавати до органів соціального захисту населення такі документи:

• заяву;
• паспорт громадянина України або посвідку на постійне місце проживання;
• копії свідоцтв про народження дітей та про одруження;
• довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО;
• письмову згоду довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представникові сім’ї від інших членів сім’ї.

 

Виплати за фактичним місцем проживання

1 жовтня 2014 р. на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено постанову «Про особливості реалізації конституційних прав окремих категорій застрахованих осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань».

Сьогодні особи, які переселилися з тимчасово окупованої території та районів та районів проведення АТО, залишили роботу та місце постійного проживання і тому не можуть одержати гарантованих державою окремих страхових виплат.

Зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності (в тому числі пов’язана з нещасним випадком на виробництві), допомога по вагітності та пологах виплачується через роботодавця. Страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком (місячні, одноразові виплати потерпілим та членам їхніх сімей) провадяться органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків за місцем реєстрації особи.

Тому  з метою відновлення прав застрахованих осіб було ухвалено рішення встановити, що особи, які перебувають (перебували) в трудових відносинах  та переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, одержуватимуть матеріальне забезпечення та соціальні послуги безпосередньо за фактичним місцем проживання – в робочих органах Фонду соціального страхування з тимчасові втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

При цьому, якщо в особи немає потрібних документів, що підтверджують право на страхові виплати та соціальні послуги, - такі виплати і послуги призначатимуться за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності окремих відомостей про застраховану особу в Реєстрі, допомога призначатиметься в мінімальному розмірі, встановленому правліннями Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до отримання потрібної інформації з наступним перерахунком сум.

Передбачено, що після ухвалення правліннями фондів відповідних нормативно-правових актів оплата листків непрацездатності та страхові виплати призначатимуться й виплачуватимуться  в установленому порядку через банківські установи.

 

Уряд вводить єдиний облік переселенців з Криму і Донбасу

Уряд запроваджує єдиний облік внутрішньо переміщених осіб з Криму та районів проведення АТО.
Відповідну постанову ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 1 жовтня 2014 р., повідомляє Урядовий портал.

Постанову розроблено з метою отримання достовірної інформації про категорії, потреби та чисельність переміщених осіб в цілому в Україні, зазначила міністр соціальної політики Людмила Денісова.

За її словами, Мінсоцполітики створить та вестиме Єдину інформаційну базу даних про взятих на облік внутрішньо переміщених осіб з тимчасово оупованої території України та районів проведення АТО.

Передбачається, що переселенцям з Криму та зони АТО видаватимуться довідки про взяття на облік. Для її отримання переміщеній особі, яка досягла 18-річного віку, слід буде звернутися особисто або через законного представника із заявою та копією паспорта до органів соціального захисту населення за місцем перебування.

Така довідка видаватиметься в день подання заяви безоплатно, за встановленою формою.
У разі відсутності документа, що посвідчує особу, переселенець має повідомити про це територіальні підрозділи Державної міграційної служби, які в одноденний строк видадуть тимчасове посвідчення.

При цьому спрощено процедуру одержання довідок для осіб, які проживають у місцях масового (скупченого) поселення: пропонується проводити прийняття заяв та видачу довідок уповноваженими на це особами з виїздом на місця такого проживання.

Праця і зарплата. – 2014. – 8 жовтня.

 

Як отримати статус учасника бойових дій?

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісністьб України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Пунктом 2 зазначеного порядку визначено, що статус учасника бойових дій надают:

Військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та співробітникам Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, співробітникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення Антитерористичної операції.

Пунктом 4 зазначеного порядку визначено, що підстава для надання особам статусу учасника бойових дій – це документи про безпосереднє залучення до виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення Антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у разі безпосередньої участі в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень). Тобто для підтвердження участі у виконанні завдань антитерористичної операції потрібно мати будь-які письмові докази.

Командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі - комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили служби чи працювали особи, довідки та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. Зазначені комісії вивчають отримані документи, та в разі їх комплектності, направляють на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких  їх було подано, а також свідків і представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

У разі відмови командира подавати відповідні документи у визначені комісії особа, яка брала участь у проведенні  Антитерористичної операції, може подавати документи самостійно,. Якщо комісія відмовила у наданні статусу учасника бойових дій, таке рішення можна оскаржити в судовому порядку.                     

Отже, вам необхідно зібрати якомога більше доказів виконання вашими знайомими завдань Антитерористичної операції (це – будь-які письмові розпорядження, графіки пересування, копії наказів тощо) та забезпечити їх показами свідків. Потім слід звернутися до командира частини з вимогою щодо поданнявідповідних документів на розгляд комісії. Рекомендую робити це письмово - з обов'язковою  відміткою про отримання заяви командуванням військової частини, або направити лист поштою (з описом наданих до заяви документів).

Отримавши відмову (або не отримавши відповіді), ви маєте право звернутися в комісіюсамостійно, надати  всі наявні документи та підтвердити вашу позицію показами свідків. Якщо буде відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій, то негобхідно негайно (щоб не пропустити термін оскарження) звернутися до юриста для оскарження рішення такої комісії в судовому порядку.

Урядовий Кур'єр - 2014. - 17 вересня. - с.19

Заробіток бійців АТО

Мобілізовані бійці, які беруть участь в АТО, крім грошового військового забезпечення, одержують ще й середній заробіток за місцем своєї попередньої роботи, виплата якого здійснюється за рахунок коштів держбюджету.

Про це проінформував перший заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін.

"У нас прийнято рішення про збереження за працівниками, кі проходять військову службу за призовом, під час мобілізації, на весь період місця роботи та середнього заробітку на підприємствах, де вони працювали, який сьогодні компенсується за рахунок державного бюджету", - сказав В. Мущинін і зазначив, що така  норма дозволить поліпшитисоціалдьний захист захисників Вітчизни.

Він розпові про інші ініціативи влади, спрямовані на пдітрмку бійців АТО. Так ухвалено рішення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО незалежно від установлення групи інвалідності.

Також, додав урядовець. у Мінсоцполітики ініціюють розробку нового протезування бійців АТО за кордоном, оскільки надати повноцінну допомогу інвалідам в Україні за нинішніх умов не завжди можливо.

Серед приорітетів уряду - й вирішення житлового питання. "Сьогодні розробляється порядок забезпечення житлом осіб, які в результаті безпосередньої участі в АТО втратили кінцівки або мають порушення опорно-руховго апарату Кошти на ці цілі також планується виділити  в бюджеті", - підсумував В. Мущинін.

Праця і зарплата. - 2014. - 3 вересня. - с. 2

 

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням громадян, які переселилися з тимчасово окупованоїтериторії та районів проведення АТО, за фактичним місцем проживання.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до урядових постанов від 22.02.2006 р. № 187 і від 27.03.2013 р. № 261 щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням громадян України, які переселилися з тимчасово окупованоъ територыъ та районыв проведення АТО, за фактичним мысцем проживання. Як зазначила міністр соціальної політики Людмила Денісова,це стосується пільгових категорій переселенців.

Раніше законодавством було визначено, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі діти цієї категорії, в разі подання заяви щодо отримання санаторно-курортної путівки за місцем проживання, відмінним від місця реєстрації, мають подати довідку, видану за місцем реєстрації, про те, що вони не перебувають на обліку для забезпечення в наступному році санаторно-курортною путівкою.

Відтепер така довідка переселенцям з числа пільгових категорій не потрібна Слід лише стати на облік для забезпечення санаторно-курортним лікуванням уструктурному підрозділі з питань соціального захисту населення за фактичним місцем проживання.

"Ухвалене рішення дозволить зберегти право на санаторно-курортне лікування особам, які переселилися з АР Крим та території проведення АТО до інших регіонів України," - повідомила Л. Денісова.

Праця і зарплата. - 2014.  - 3 вересня. - с. 2

 

Куди звертатися переселенцям 

Люксів не гарантують, але пропонують будинки, цілком придатні для житла

Нині у ЗМІ поширюється інформація, що Київ, Львів, Одеса та Запоріжжя переселенців уже не приймають — просто не мають можливостей. Проте є чимало вільних місць у західних регіонах.

Дізнатися інформацію про те,  в яких областях і скільки є місць для розселення людей можна:

• зателефонувавши «101» до координаційного штабу зі стаціонарного чи мобільного телефона або за телефонами: (044) 247-30-02 (044) 247-30-02, 247-32-92;
• на сайті migrants.gov.ua;
• за телефоном офіційної «гарячої лінії» — 0-800-50-50-60.

Крім того, із житлом допомагають громадські організації:

«Восток SOS»: (066) 705-12-57, (099) 102-53-73,  (096) 371-18-47, (093) 923-14-86;

Центр взаємодопомоги «Врятуємо Україну»: (099) 102-73-53, (066) 705-12-75, 0-800021-00-07;

«Дім друзів»: (068) 790-33-77, (099) 663-91-07.

Якщо паспорт згорів, а трудова книжка залишилася в роботодавця

Звісно, приїхавши на нове місце, людям потрібно легалізуватися. Адже багато хто не зміг забрати із собою, скажімо, трудову книжку, пенсійне посвідчення, паспорт громадянина України або закордонний, документи на отримання соціальних виплат тощо.

Отже, щоб відновити паспорт, слід звернутися до державного підприємства «Документ». Його відділення розташовані за такими адресами:

м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 27, тел.: (044) 392-01-94;

м. Івано-Франківськ, вул. Гнатюка, 29, тел.: (0342) 50-40-03;

м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, тел.: (032) 245-54-40;

м. Суми, пл. Покровська, 11, тел.:  (0542) 77-23-95;

м. Херсон, вул. Перекопська, 157, тел.: (050) 168-47-87;

м. Черкаси, вул. Тараса Шевченка, 132, тел.: (0472) 33-11-68.

Прямуючи туди, бажано мати при собі будь-який документ, який може засвідчити вашу особу.

Якщо потрібно відновити трудову книжку або пенсійне посвідчення, дізнатися про порядок соціальних виплат, телефонуйте:

• урядова «гаряча лінія» (багатоканальна) —   0-800-507-309;
• телефони «гарячої лінії» Міністерства соціальної політики: (044) 247-30-02, (044) 247-32-92.

Знайти роботу допоможуть держава та волонтери

Звісно, поки люди обживаються на новому місці,  волонтери зазвичай їм всіляко допомагають. Але перші розуміють, що це не буде тривати завжди. А тому слід влаштовуватися на роботу. Хто допоможе?

З питань пошуку роботи можна звернутися до:

• Державної служби зайнятості — «гаряча лінія» 0-800-50-50-60 або 730; веб-ресурси www.dcz.gov.ua та www.trud.gov.ua;
• Неприбуткової організації «Центр зайнятості вільних людей» — (066) 500-35-75, (067) 507-09-30.

«Гарячі номери» АТО

Та допомоги потребують не лише тимчасові переселенці, а й наші хлопці на передовій та їхні рідні. Адже є ті, хто хоче захищати Батьківщину на передовій, але їх з різних причин можуть не призвати на службу до Збройних сил. Тоді можна вступити до Нацгвардії або добровольчого батальйону. Слід лише знати, куди звернутися.

Підтримки та допомоги потребують також рідні та друзі військових. Адже можна собі лише уявити, як вони переживають, коли з їхніми близькими уривається зв’язок. Куди звернутися, щоб дізнатися інформацію про військового, але так, щоб йому не нашкодити?

А якщо ви не можете воювати на передовій, але маєте бажання допомогти армії, як звернутися до волонтерів і дізнатися, куди та яка потрібна допомога найбільше?

Отже, ми надаємо номери телефонів, за якими можна отримати відповіді на всі ці запитання.

Служба у Збройних силах України, Нацгвардії та добровольчих батальйонах:

• Якщо маєте бажання записатися добровольцем у Нацгвардію, телефонуйте до вербувальних служб: (044) 249-28-46, (044) 249-28-12.
   
• Аби потрапити на службу до Збройних сил України, слід телефонувати у «гарячу лінію» Міністерства оборони:(044) 223-23-61.
• Для родичів тих, хто вже служить у ЗСУ, є окремий телефон, за яким можна дізнатися інформацію про солдата та отримати психологічну допомогу: (044) 206-48-08.
• Ті, хто має бажання захищати Вітчизну в добровольчих батальйонах, мають змогу записатись у:

«Донбас» — (050) 641-21-35;
«Азов» — (096) 114-88-00;
«Дніпро» — (095) 816-09-16.

Якщо у зоні проведення АТО загубився або потрапив у полон ваш чоловік, батько, син чи інший родич або друг, необхідно зв’язатися з організацією «Центр звільнення полонених»: (063) 888-40-40, (095) 628-00-08, (097) 07-07-014 або написати їм листа електронною поштою centrosvobplen@ukr.net. 

Також можна набрати робочий номер Міноборони: (044) 454-73-03, 456-41-28. Як варіант — направити телеграму до СБУ за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 33.

Тим, хто хоче допомогти волонтерам чи приєднатися до них, найкраще звернутися до таких груп:

«Повернись живим» — (066) 19-89-212;
«Крила Фенікса» — (044) 455-99-86.

І наостанок. Куди можна звернутися та анонімно повідомити про терористів? Для цього у Службі безпеки України діє цілодобова «гаряча лінія»: 0-800-501-482. А ще у Маріуполі, який нещодавно став потенційною мішенню для терористів, при штабі територіальної оборони відкрилася «гаряча лінія», на яку можна повідомити про підозрілих осіб, які, можливо, готують терористичні акти. За цим же номером можна дізнатися, як взяти участь в обороні  міста: (0629) 33-33-13.

Інформацію підготував 
відділ соціально-правових питань 
«Урядового кур’єра» 

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/kudi-zvertatisya-pereselencyam/