Поиск по этому блогу

вторник, 21 мая 2019 г.



ДО 158 – річниці перепоховання Т. Г. Шевченка
 Матеріали е-Бібліотеки "Україніка":
1861 відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві "Кременчук" перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Влітку 1884 року на Таросовій горі збудували перший народний музей – "Тарасову світлицю", а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Т. Г. Шевченка"; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році, автором якого є скульптор Манізер.
Такий вигляд могила має і тепер: двоярусний насип заввишки 6,5 метрів, увінчений лабрадоровим постаментом, що сягає вгору на 7,5 м. На ньому височить 3,5 метрова бронзова  постать  Шевченка.
Кожен рік у день перепоховання до могили  Кобзаря з різних куточків світу  приїжджають рідні поета, працівники культури і просто жителі України, щоб  засвідчити  пам’ять про Батька України, пам’ять про Великого  Кобзаря!

Напередодні Національного Шевченківського дня в бібліотеці  ім.Т.Шевченка ЦСПБ м. Краматорська оформлено   книжкову виставку  “Ми чуємо тебе Тарасе, крізь століття ”  та проведено Шевченківські читання « Народу син, ти син його найкращий», учасниками яких стали учні 5 – Б класу НВК.
Актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму, вболівання за долю України – це те, що об’єднує всіх українців навколо безсмертного «Кобзаря».

Комментариев нет:

Отправить комментарий