Цьогоріч українці в четвертий раз відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина. Згідно з Постановою Верховної Ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ:

 

Працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки ще на початку 2010-х Богдан Гаврилишин дійшов висновку, що світ не є здоровий.

 

“Загальна декларація прав людини та жорстокі конкурентні відносини призвели до ситуації, де всі дедалі менше виграють, а більше програють. Світові потрібна допомога, щоб вилікуватись, оживити цінності свободи, людської гідності, верховенства права, соціальної справедливості, радше чим зосередження лише на грошах. Перехід від ситуації, де хтось виграє, а хтось програє, до ситуації, де всі щось виграють, є необхідним завдяки зміні взаємовідносин, діючи через почуття обов’язку та у дусі співпраці. Потрібна Універсальна декларація обовязків людини”.

 

Відгук на потенційну потребу Універсальної Декларації обов’язків людини був ініційований під час зустрічі членів Наглядової ради Світової академії мистецтва та науки, яка відбулась у вересні 2013 року в Оттаві, Канада. Разом із колегами з Академії Богдан Гаврилишин підняв питання потреби такої декларації та запропонував підготувати попередній список обов’язків.

 

“Коли світ перейде до нової парадигми, значно більша частина його населення буде спроможна користуватись своїми правами, як зазначено в Загальній декларації прав люлдини 1948 року.”

 

Богдан Гаврилишин

 

1. Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.

 

2. Підтримуй своє здоров’я у якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.

 

3. Вчися, розвивай свої таланти, здібності, навики протягом усього життя, щоб бути корисною частиною суспільства.

 

4. Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.

 

5. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле. Водночас продовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись, що він відповідає моральним та етичним принципам.

 

6. Прагни до гармонії між особистим, професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.

 

7.У прагненні реалізації своїх прав, не обмежуй прав інших членів суспільства.

 

8. Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління.

 

9. Обов’язки людини до сім’ї:

 

Бережи культурну спадщину своїх предків;

Стався до батьків з любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;

Стався до братів та сестер як до кращих друзів.

10. Батьків до дітей:

 

Люби своїх дітей, виховуй в них етичні та моральні цінності;

Сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів та особистостей, виховуй їх як вільних людей.

11. До суспільства:

 

Допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;

Сприяй добробуту усіх членів суспільства;

Зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною усієї світової спільноти.

12. До довкілля:

 

Економно та розумно використовуй всі ресурси, уникай забруднення біосфери. Допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.

13. До країни:

 

Будь законослухняним;

Допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для усього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.

14. До майбутніх поколінь:

 

Залиш навколишнє середовище у кращому стані, ніж отримав: із збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективним у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.

15. До світу:

 

Будь толерантними та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;

Вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;

Сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці і чесної торгівлі.

Богдан Гаврилишин

 

 

Володимир Савович Лис народився 26 жовтня 1950 року.

Навчався на журналістському факультеті Львівського держуніверситету. Після армії працював в різних газетах Західної України, а також в музично-драматичному театрі міста Рівне, де завідував літературним відділом.

Творчий доробок В. Лиса - романи «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня»; 

історичні романи-квазі біографії «Століття Якова» (2010), «Соло для Соломії» (2013);

своєрідні «саги поколінь» «Країна гіркої ніжності» (2015), «Діва Млинища» (2016);

іронічні романи «Іван і Чорна пантера» (2011); 

романи-детективи «І прибуде суддя» (2004, 2018); 

автобіографічний твір «Місяць, обмитий дощем» (2017); збірка автобіографічних новел і есеїв та «Із сонцем за плечима"

Події в романах В. Лиса відбуваються переважно у ХХ ст. (іноді торкаючись і ХХІ). Персонажі – зазвичай волиняни, найчастіше – мешканці села Загоряни, а іноді й мешканці міста.

Всі твори сповнені відчайдушних вчинків, дивовижних збігів, знахідок, розчарувань, бо як зазначив сам письменник, він намагається уникати шаблонів.

Письменнику також властива непередбачуваність розвитку подій.

 Кожен головний персонаж –  входить у дисонанс із зовнішніми подіями й партіями інших персонажів.

У текстах В. Лиса часто відбувається переривання подій одного розділу й переключення в іншому розділі на зовсім інший час/людей/місце. Динамічність розгортання сюжетів, чітка структура, чіткі описи дій без надмірного психологізму роблять майже всі твори Лиса потенційно добре відтворюваними в кінематографі.

 

                                                     

              

12-18 жовтня 2025 року  Тиждень наук про Землю

Гасло тижня Енергетичні ресурси для нашого майбутнього

(Earth Science Week)- це щорічна подія, яка відзначає чудеса науки про Землю та підкреслює важливість розуміння та управління нашою планетою. Цей захід є не лише святом, але й освітньою ініціативою, яка має на меті залучити громадськість до величезного світу наук про Землю.

Для України значення подвоюється через її унікальне географічне положення – від Карпатських гір до Чорного моря

Емоційний аспект не менш важливий – тиждень надихає на захоплення красою планети, від мерехтіння кристалів кварцу до потужних вивержень вулканів. У світі, де технології домінують, такі події повертають нас до коренів, нагадуючи, що Земля – наш спільний дім.

У 2025 році, коли кліматичні зміни стають все помітнішими, події цього тижня наголошують на ролі даних з супутників у моніторингу Землі, роблячи абстрактні концепції відчутними.

                                              

 

Всесвітній день хліба (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

Традиційно, у Всесвітній день хліба в багатьох країнах проходять різноманітні виставки хлібної продукції, зустрічі кулінарів, пекарів і кондитерів, ярмарки, майстер-класи, народні гуляння, а також безкоштовні роздачі хліба всім нужденним, благодійні акції та багато іншого.

Вітаємо зі святом всіх, хто любить хліб, хто шанує його, хто вкладає в його створення усього себе!

Існує безліч висловів та приказок про хліб:

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало

•             І рибка без хліба бридка.

•             Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти.

•             Будем постити, як хліба не стане.

•             Легкого хліба захотів.

•             Дав бог хліб, як зубів не стало.

•             Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.

•             Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.

 

З давніх-давен хліб прирівнювали до сонця, тому надавали йому круглої форми. Звідси й різноманітні назви: колобок, калач, калита. Розрізати хлібину дозволялося лише ниткою, аби жодна крихта не впала додолу.

Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.

Найсмачніший хліб од свого мозоля.

Як хліб буде, то і все буде.

Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.

12 жовтня - День художника України

 

 

Найвідоміші українські художники

Класика ХІХ — поч. ХХ ст.

• Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
• Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
• Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
• Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
• Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
• Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
• Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
• Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.

Український авангард

• Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
• Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
• Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
• Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
• Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
• Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
• Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.

Народне мистецтво та неонаїв

• Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
• Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
• Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.

ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)

• Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
• Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
• Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
• Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.

Сучасне українське мистецтво

• Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
• Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
• Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
• Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
• Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
• Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
• Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
• Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

 

Всесвітній день мігруючих птахів

Кожної другої суботи та другої неділі травня святкується Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) – щорічна подія, яка підкреслює важливість захисту перелітних птахів та місць їхнього проживання. Це всесвітня ініціатива, яка ефективно підвищує обізнаність про проблеми, з якими стикаються перелітні птахи, про їхнє значення для екосистем і про глобальну співпрацю, необхідну для їхнього збереження. ¹

Всесвітній день мігруючих птахів відзначається двічі протягом року у травні та у жовтні.

Всесвітній день мігруючих птахів був започаткований у 2006 році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (African-Eurasian Migratory Waterbirds) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Secretariat of the Convention on the Conservation of Migratory Species). Передумовою святкування виступила Міжнародна конвенція захисту птахів, яку було прийнято у 1906 році. Святкування проходить за підтримки Конвенції по мігруючим видам та Африкансько-Азіатської угоди з перелітних птахів. Обидва документи є складовими Екопрограми ООН.

Спочатку ідея призначити день для мігруючих птахів виникла в Сполучених Штатах у 1993 році, коли Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи США, Смітсонівський центр міграційних птахів і лабораторія орнітології з Корнелла ініціювали святкування «Міжнародного дня мігруючих птахів» (International Migratory Bird Day). Тож засновниками свята можна вважати саме орнітологів з лабораторії Корнелла США, які запропонували відзначати цю подію.

Люди з усіх куточків світу відзначають цей день, проводячи різноманітні громадські заходи, такі як фестивалі птахів, освітні програми, виставки та подорожі для спостереження за птахами. Хоча ці заходи зосереджені навколо головних днів святкування у другу суботу травня та жовтня, насправді вони можуть бути організовані в будь-який час протягом року. Така гнучкість дозволяє врахувати піки міграції в різних країнах чи регіонах у різний час.

Подія є міжнародною, але святкові заходи проводяться здебільшого у Північній Америці. Основною метою свята є розширення знань людства про мігруючих птахів та звернення уваги на глобальні екологічні зміни, що руйнують екосистеми (зимові та літні) пташиного ареалу. Цього дня орнітологи закликають до відновлення природних умов, звичних перелітним птахам для міграції, розмноження та висиджування яєць.

Всесвітній день мігруючих птахів інформує людство про загрози, з якими стикаються перелітні птахи, та закликає усіх до міжнародної співпраці для збереження біорізноманіття.

·         Майже кожен десятий вид перелітних птахів заходиться під загрозою вимирання.

До таких птахів належать ластівки, лелеки, шпаки, зозулі, журавлі та інші, які навесні повертаються до своїх місць гніздування, долаючи тисячі кілометрів.

 

До Дня людей похилого віку  у клубі «Шабельківчани» відбулася зустріч з психологом Білобровою Тетяною по темі «Дерево роду». Присутні малювали дерево роду,ділилися спогадами про свій рід.. Цікаво  та пізнавально  провели дозвілля.

Арт Арт-терапія "Дерево роду" — це творча вправа, де учасники створюють дерево-символ свого роду та себе, використовуючи різні техніки (малювання, пластилін, витинанка).  Ми використовували  техніку - малювання. Ця техніка допомагає усвідомити зв'язок з родиною, відчути гордість за свій рід, дослідити власні сильні сторони, мрії та отримати підтримку для досягнення цілей.

Як це працює:

Коріння: Символізують минуле, родові цінності та підтримку предків.

Стовбур: Уособлює "Я" дитини або учасника, його стійкість, силу та характер.

Гілки: Представляють життєві цілі, мрії та досягнення, до яких прагне людина.

Листя/Квіти/Плоди: Відображають емоції, енергію, способи досягнення цілей та результати, які вже є або будуть.

Зовнішнє оточення: Може містити фактори, що підтримують або перешкоджають, допомагаючи побачити зовнішні впливи на життя.

Що розвиває ця техніка:

Самоусвідомлення: Допомагає зрозуміти своє місце у системі сім'ї та Роду.

Зв'язок з родом: Відчути цінність і надійність родинних зв'язків.

Впевненість і самооцінка: Усвідомлення себе частиною великого цілого, підтримка родини є опорою, як для дерева.

Цілеспрямованість: Побачити свої цілі, мрії та ресурси для їх досягнення.

Емоційна стабільність: Зняти напругу, подолати страхи та гармонізувати внутрішній стан.

Для кого підходить: для дорослих та дітей.

 #Шевченка_бібліотека #родовідерево #арттерапія #психологШабельківчани #родина #культура_на_часі

 

Сьогодні,в кіноклубі при бібліотеці ім. Т. Шевченка смт.Шабельківка відбулася онлайн – зустріч  під гаслом «Героям слава» до Дня Захисників та Захисниць України.

 Присутні- учні 8 – го класу дізналися за історію свята та вшанували  пам’ять наших героїв- загиблих шабельківчан – Кулікова Олександра, Войтенка Євгена, Волока Олега, Бабенко Сергія, Мурашко  Данила.

Потім  відбувся перегляд  документального фільму  українського кінорежисера Сергія Лисенка «Хоттабич та його команда» з медіатеки DOCU/CLUB 🎬Кіноклуби Docudays UA.

Обговорювали тему волонтерства — що це таке, хто такі волонтери , історію волонтерського руху.

Експертами заходу  були директор НВК№32- Мурашко Юлія Олександрівна та  Садова Світлана.

Учні поділилися власним досвідом до яких волонтерських ініціатив вони долучаються  у школі— збирають необхідне для військових, роблять донати, збирають речі до багатодітних, для тварин їжу.

Наші воїни, добровольці, волонтери - це справжні герої, які щодня демонструють мужність та відданість Батьківщині.

Героям слава! Слава Україні!

 

Донецька обласна державна адміністрація

25 сентябрь в 10:05

 ·

Світлана Садова - учасниця обласного конкурсу «Жінка Донеччини» 2025 року, номінація «Сила добра та єдності»

Світлана Садова – завідувачка бібліотеки. Проводить широку діяльність, спрямовану на національно-патріотичне виховання, впровадження української національної та громадянської ідентичності. Бібліотека під керівництвом Світлани Іванівни – реальний інформаційний фронт, що відкриває прадавні звичаї і традиції, мову, історію, нашу культуру і нас самих.

Від початку повномасштабного вторгнення рф пані Світлана не тільки не припиняла роботу, а долучилася до активної волонтерської діяльності, посилення національно-патріотичних заходів та роботи з внутрішньо переміщеними особами, з підростаючим поколінням. У вихідні дні пекла пироги, ліпила вареники.

Як параюрист, Світлана впродовж двох років проводила консультації для ВПО, пенсіонерів у вайбер-групі, в телеграм-каналі, в групі «Маячка» в Фейсбуці. Співпрацює з бюро правничої допомоги Краматорська.

Наразі бібліотеки стають потужними центрами  інформаційної боротьби та психологічної підтримки. Світлана, як голова клубу «Шабельківчан», турбується про людей похилого віку, які дбають про своє психологічне здоров'я.

Бібліотека під керівництвом пані Світлани інформує, навчає, виховує, збирає, зберігає, популяризує найважливішу інформацію – нашу історію і самоідентичність. Сама Світлана вважає, що краєзнавчий та етнічний напрямки діяльності бібліотеки - це громадянський внесок на шляху України до перемоги та утвердження своєї глибокої національної самобутності та ідентичності.

Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.li/xjgasx

#ЖінкаДонеччини2025

За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації

 

#docuclub

#docu_показ

#культура_на_часі

#Шевченка_бібліотека

#Тиждень_громадянського_суспільства_2025

Сьогодні в рамках  тижня Громадянського суспільства  у кіноклубі DOCUDAYS  UA  при бібліотеці  ім.Т.Г.Шевченка  селища  Шабельківка  відбувся онлайн- перегляд фільму"Джованні та балет на воді " режисера Астрід Буссінк з обговоренням  для бібліотекарів  області.

Організатори: бібліотека- філія ім.Т.Г.Шевченка м.Краматорська.

Партнери:Кіноклуби Docudays UA, магістр психології,  психологиня- Микитенко Ольга Володимирівна

За підтримки:ГО"Docudays UA",Донецька обласна  бібліотека для дітей ".

Документальна стрічка розповідає  історію  десятирічного Джованні  і його мрію: він хоче стати першим хлопчиком, який візьме участь у Чемпіонаті Нідерландів  із синхронного плавання.Оскільки цей вид спорту  вважається "дівчачим", не всі розуміють  його прагнення. Але Джованні  йде своєю дорогою, а Кім, його дівчина, чудово розуміє хлопця. Лишаючись  на самоті, вони обговорюють своє майбутнє. Чи скористається юнак підтримкою Кім і чи дійде до Чемпіонату.

Модератор перед переглядом фільму запропонувала прослухати  притчу про жабенят для того, щоб зрозуміти  що є люди, які навмисно перешкоджають іншим досягти успіху,  треба навчитися йти до своєї мети, незважаючи ні на що. Після перегляду  всі обговорювали головного героя фільму, ділилися власними історіями,сформулювали секрет його успіху,

ознайомилися:з  правами  людини та дитини,з поняттям гендерні стереотипи та гендерна рівність, рівність і дискримінація. А також бібліотекарі прослухали поради експерта, психологині,Микитенко Ольгі  Володимирівни про стереотипи в громаді, як досягти успіху. Дякую всім, хто був з нами. Кіноклуб завжди  на часі.

 

#docuclub #docu_показ

#АГРУ

#культура_на_часі

#Шевченка_бібліотека

#Тиждень_громадянського_суспільства_2025

16 вересня в рамках  тижня Громадського суспільства (з 15.09.25. по 21.09.25.) у  Кіноклубі Docudays UA при бібліотеці ім.Т.Г. Шевченка селища Шабельківки відбулася онлайн-зустріч «Безпечні громади: самозарадність, співпраця,стійкість»  з переглядом українського фільму «Хліб з мінного поля»/Медіаплатформа»Вгору»/Україна/2024/14 хв.

Організатори: бібліотека – філія ім. Т.Г.Шевченка.

  Партнери: Кіноклуби Docudays UA Шевченка бібліотека, Патрульна поліція м. Краматорська і Слов’янська, Бюро правничої допомоги, Олександрівська філія

За підтримки: Heinrich –Boll-Stiftung Ukraine, Краматорська  міська воєнна адміністрація, Шабельківський старостат, Центральна публічна бібліотека м. Краматорська.

Учасники заходу – бібліотекарі та представники територіальної громади м. Краматорська обговорили права людей під час війни, безпеку в громаді по темі «Безпечні громади: самозарадність, співпраця,стійкість», мінну безпеку, передивилися фільм та  поділилися враженнями  після перегляду.

 Фільм “Хліб з мінного поля” показує ситуацію з розмінуванням на Херсонщині з двох боків: зі сторони фермерів, які щодня ризикують своїм життям обробляючи часто не розміновані поля, та розміновувачів, які звільняють простори Херсонщини, від смертельного насіння війни. Фільм викликав сильні емоції.

«Цей фільм  показав силу громади,відповідальність людей у воєнний час. Майже у найважчі часи ми живемо, сіємо та вирощуємо хліб. Це змушує зовсім інакше цінувати працю українських аграріїв».

Документальна стрічка «Хліб з мінного поля» стала ще одним доказом того, що українці, попри всі труднощі, знаходять сили йти вперед – і навіть на замінованих полях продовжують сіяти життя».

Поліна Пилипенко, інспектор патрульної поліції м. Краматорська та Слов’янська поділилася аналізом основних ризиків і загроз фізичній безпеці цивільного населення:мінна безпека, ракетні та шахедні обстріли.  Надала алгоритм дій у разі загрози, якщо знайшли міну, уламки.

Експерт кою перегляду була Тетяна Курмєльова, завідувач сектору  Олександрійської філії  бюро правничої допомоги, проінформувала присутніх про права людини  під час війни, які порушення прав під час війни.

Модераторка, Світлана Садова  розповіла як  екологічні злочини порушують права людини,які злочини проти довкілля  були скоєні, що таке екоцид.

Документальне кіно в бібліотеці — це можливість говорити про права людини, гідність, підтримку і життя, яке триває навіть під час війни. Дякуємо всім, хто був з нами. І пам’ятаймо: Кіноклуб завжди на часі!

 #культура_на_часі

 

#Шевченка_бібліотека

 

Книжкові виставки та тематичні розкладки до Дня захисників та захисниць.