Найвідоміші українські художники

Класика ХІХ — поч. ХХ ст.

• Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
• Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
• Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
• Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
• Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
• Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
• Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
• Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.

Український авангард

• Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
• Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
• Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
• Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
• Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
• Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
• Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.

Народне мистецтво та неонаїв

• Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
• Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
• Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.

ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)

• Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
• Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
• Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
• Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.

Сучасне українське мистецтво

• Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
• Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
• Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
• Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
• Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
• Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
• Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
• Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.