Українська  повстанська армія створена  14 жовтня 1942 року. Ця дата була закріплена постановою Української Головної Визвольної Ради, у якій зазначається: «В м. жовтні 1942 р. на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії.

УПА, захищаючи український народ від терору окупантів, створює озброєну силу, яка закріпить завоювання української національної революції і, втілившись в українську народну армію, стане на захист УССД проти зовнішніх ворогів.

УПА – це озброєна сила українського народу; вести боротьбу в лавах УПА – це почесний обовʼязок кожного громадянина України.

УПА бореться:

За самостійну соборну українську державу на українській землі.

За новий справедливий лад і порядок в Україні без панів, поміщиків, капіталістів і більшовицьких комісарів.

За новий справедливий міжнародний лад і порядок у світі, що ґрунтується на основі поваги прав кожного народу і його незалежного всебічного розвитку у власних державних формах.

Після поділу в 1945 Західної України між Польщею і СРСР для розгрому УПА були задіяні великі військові з’єднання Радянської армії і Війська Польського. У боротьбі з УПА радянська влада вдавалася до провокаційних методів, спеціальні загони НКВД-МГБ, видаючи себе за воїнів УПА, тероризували місцеве населення. Одночасно місцеве населення, що підтримувало бійців УПА (насамперед сільські жителі Західної України) піддавалися масовим репресіям як „зрадники народу”.
 Окремі загони УПА в 1947 зуміли з боями прорватися на Захід.

Останні частини УПА на території УРСР були ліквідовані тільки в 1954. Окремі боївки діяли до 1956 р. і пізніше.

Ув’язнені вояки УПА були основною рушійною силою повстань у концтаборах на початку 50-х рр.. Вони мали ідейний та моральний вплив на шістдесятників та правозахисників, що прибували в табори в 60–70-х рр.