25 жовтня у бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка - ювілей !
До 70 - річниці бібліотеки- філії ім.Т.Г.Шевченка в селищі Шабельківка.
в селищі Шабельківка.
Мета: ознайомити та поглибити знання читачів з історією виникнення бібліотек з початку 20-го століття; виховувати у дітей почуття гордості за свою маленьку батьківщину- Шабельківку; розвивати спостережливість, бережного відношення до книжок та стимулювати до самостійної роботи в бібліотеці.
Люба земле, моя Шабельківка рідна,
Ти стоїш на Донбасі з давніх років.
В ті далекі часи ти була дуже бідна,
І багато жило тут селян –
кріпаків
Через тебе пройшли історичні події,
Не минули тебе голод, холод, війна.
Роки йшли, і збулися прекрасні надії,
І тепер ти розквітла наче весна.
Любі друзі! Відомо, що для кожної людини наймиліший той край, де вона народилася, живе. І той чарівний край зветься Батьківщиною. Отже починаємо нашу подорож до минулого нашого мальовничого селища Шабельківка, якому виповнюється у цьому році 264-( У 2023- 265)!
У нашому селищі є чудова бібліотека ,25 жовтня у бібліотеці свято їй виповнеться 70 років, але це не означає, що вона така молода, давайте зазирнемо в минуле…
Бібліотека в Шабельківці була створена на початку XX століття і по статусу вона була народною, але була і бібліотека при Краматорському заводі металургійної спільноти.
Згідно звіту Ізюмського повіту земської управи до 1 січня 1907 року народні бібліотеки були відкриті у 41 населенні нашого повіту. Серед цих поселень згадувався і Краматорськ Білянської волості. Краматорська бібліотека була відкрита при допомозі Харківського комітету грамотності. В документах за 1906 рік ця бібліотека була віднесена до розряду «НАРОДНОЇ», але потім її виключили, оскільки вона виявилася бібліотекою приватною бо відкрита вона була лише для робітників металургійного заводу. Окрім цих двох перших народних бібліотек у Краматорську і Слов’янську в інших населених пунктах Ізюмського повіту теж знаходились бібліотеки, які підчинялись земствам і фінансувались за їх рахунок, або працювали на благодійних засадах. В звіті земської управи за 1906 рік назначувалось, що більша частина бібліотек знаходиться при школах, деякі при сільських правліннях і приватних будинках відведених даром. Завідуючими бібліотек, як правило були вчителі початкових класів отримуючи за додаткову працю 20-30 рублів. Виключенням була бібліотека у Краматорську, в якій приймає участь металургійний завод і завідуючому платиться заробітна плата 60 рублів. В деяких населених пунктах бібліотеки не працювали, бо не було завідуючих. Згідно отриманим фактам у 1906 році у Ізюмській волості налічувалося 28 бібліотек. Середня читацька аудиторія складала 125 чоловік. Книжковий фонд у більшості бібліотек досягав 700-10000 назв книжок, а в самих «бідних» бібліотеках 400.
До початку 1907 року бібліотеки у Шабельківці не значилось. За свідченням видатного краєзнавця директора НВК №32 Віталія Андрійовича Бабкіна підтвердилось, що бібліотека в селі Шабельківці Білянської волості була відкрита у 1909 році.
Першою завідуючою Шабельківської народної бібліотеки була вчителька місцевої школи Феодосія Антоновна Івченко. В Шабельківській земській початковій школі вона працювала з 4 листопада 1909 року. Завідуючою вона стала 1 вересня 1909. До кінця року книжковий фонд налічував лише 308 книг, у бібліотеку записалось 58 читачів, яка була при школі. Видача книжок відбувалася 203 рази за 37 прийомних днів. Наступного року бібліотека працювала лише 54 дні.
В 1910 році фонд бібліотеки збільшився на 128 книг і складав 436.Бібліотека не мала свого приміщення та читального залу. Завідуюча отримувала зарплатню 36 рублів за рік.
Чому бібліотека працювала так мало днів у році, це пояснюється Правилами народних бібліотек, вибрані Харківським губернським земством. Згідно цьому документу бібліотеки повинні були вести прийом читачів з 1 вересня по 1 травня, тобто весь навчальний рік, у всі дні крім великих свят. При цьому доступ до книг міг бути гарантований не менше 200 днів. Але в житті все було по іншому.
Ще у 1908 році земська управа відзначила падіння книговидачі у зв’язку з тим, що чотири роки не поповнювався бібліотечний фонд книгами, а всі книги вже були прочитані або не мали попиту. Мала кількість книг мабуть була головною проблемою в Шабельківській бібліотеці.
В 1913 році бібліотека знаходилася «на квартирі у вчителя». За роботу бібліотекаря Феодосія Антонівна отримувала 50 рублів.
До початку першої світової війни бібліотека в селі Шабельківці залишалась єдиною народною бібліотекою на всю Білянську волость. У 1913 році в у Білянській волості нараховувалося 12 .204людини. На одну книжку приходилось по 43 людини. Цікаво, яким цей показник є сьогодні у Краматорську?
У 1914 році книжковий фонд бібліотеки складав вже 654 книги. Прийшовши до бібліотеки читачі мали змогу ознайомитися з періодичними виданнями: для них була оформлена підписка на газету «Южний край» та журнал «Хлібороб». Такий прогрес пояснювався благодійним фондом з боку Миколаївської церкви села Шабельківка. У цьому ж році завідуючою бібліотеки назначили Ксенію Олександрівну Кирилову. В неї була середня єпархіальна освіта. Працювати вчителем земської школи вона почала 11 вересня 1914 року. При Ксенії Кирилівні бібліотека змінила адресу для неї виділили приміщення в будівлі Кредитного Товариства.
Ксенія Кирилівна була дочкою священика Миколаївської церкви села Шабельківка Олександра Григоровича Кирилова. Народилася вона в селі Шабельківка у 1890 році.
У 1952 році в селищі Шабельківка була відкрита бібліотека в приміщенні старої селищної Ради.
Перший завідуючий бібліотекою був - Куценко Олексій Олексійович.
Куценко Олексій Олексійович народився у 1917 році в с. Мар’їно Котеленського району, Полтавської області. Закінчив 7 класів місцевої школи. Працював у колгоспі.
У 1936 році поступив вчитись на робочий факультет. В 1937 році він навчався в Харківському Бібліотечному інституті. Диплом захищав коли вже почалася війна.
Олексій отримав призначення в Київський військовий округ. Ішла війна, інститут евакуювали. Перші місяці війни він потрапив в оточення. Був в окупації. У лютому 1943 року Радянська Армія визволяє цей район. Разом з 575 стрілецьким полком йому пощастило визволяти рідне село. З листопада 1943 року був призначений в саперний полк, який був на передовій. Під Харковом потрапив в оточення. Вийшовши з нього продовжував далі воювати. На все життя запам’яталась Олексію Олексієвичу битва на Курській Дузі під с.Томерівка. Приймав участь у форсуванні Дніпра біля Букринського плацдарму, був нагороджений медаллю «За відвагу» за солдатську доблесть та честь. Приймав участь Олексій Олексійович у визволенні Києва, Житомира, Вінниці. Під Станиславом ( Івано – Франківська область) за успішну операцію був нагороджений орденом Слави ІІІ ступені. Олексій Олексійович зустрів перемогу у Празі.
Після війни довгий час керував бібліотекою в селищі Шабельківка з (1952 -1977) роки.
Після завершення будівництва нової школи 17жовтня 1958 року бібліотека перемістилася в приміщення старої школи, де вона зараз і працює.
Штат бібліотеки 3 спеціалісти та 2 технічних працівника:
1.Садова Світлана Іванівна – завідуюча бібліотекою(стаж – 32 роки);
2.Яковенко Ольга Олександрівна – провідний бібліотекар (стаж-43 роки)
3.Коваленко Світлана Михайлівна – бібліотекар 1 категорії (Стаж – 24 роки)
Завдяки перемозі у 2010 році, у міжнародному конкурсі фонду IREX,отримала комп’ютери і підключились до мережі Інтернет, щоб користувачі бібліотеки кожного дня мали змогу приходити у бібліотеку за новими знаннями.
Про сучасну бібліотеку та наших читачів далі буде.
З повагою, Світлана Садова – завідуюча бібліотеки ім.Т. Г. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська.
#Бібліотека_філія_№6 ім. Т. Г. Шевченка
Комментариев нет:
Отправить комментарий