Голокост. Біль і пам’ять Бібліографічний огляд літератури
Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти
ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами.
І. Бауер, ізраїльський історик У 2005 році Генеральна
Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що
проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.
Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого
нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього
концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона
людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої
світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей.
Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом
Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського
Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах,
близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли
від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в
яких вони були змушені перебувати. На сьогодні, Голокост - це уособлення
людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для
всього людства. «Голокост, що призвів до винищення однієї третини євреїв і
незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім
народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм,
расизм і упередженість», — йдеться у резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і
США, а їх співавторами — ще понад 90 держав. Україна приєдналася до цього
документу у 2012 році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті
жертв Голокосту. Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень ,
жахливу трагедію людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному
і художньому слові. Перед вами книги про злочини проти людства в часи Другої
світової війни. У них описано найжахливіші сторінки історії XX століття. Читати
їх буде нелегко. Читання цих книжок – не задоволення. Це важка психологічна
праця душі. Найбільшого морального і фізичного нищення в роки Другої світової
війни зазнав єврейський народ.
Джонсон Пол. Історія
євреїв / Пол Джонсон. - К. : Альтернатива, 2000. - 704 с. Пол Джонсон -
історик і журналіст, автор понад 30 книг, представляє на суд читачів свою книгу
"Історія євреїв", в якій досліджує 4000-річну історію єврейського
народу від початкових коренів до теперішнього часу, робить свої висновки про
роль і значення євреїв у світовій історії. Безансон А. Лихо століття: Про
комунізм, нацизм та унікальність голокосту : переклад з французької / А.
Безансон. – К. : Пульсари, 2007. - 136 с. Два найжорстокіші тоталітарні режими
XX століття — нацистська Німеччина і комуністичний СРСР — завдали великого лиха
мільйонам людей. Ален Безансон доводить типологічну подібність комунізму і
нацизму. У своїй книжці автор торкається також голоду в Україні. Він вважає, що
мета цієї акції полягала не в бажанні зламати опір селянства, оскільки
колективізація зламала його, а в намаганні покласти край національному
існуванню українського народу.
Тымовский М. История
Польши / М. Тымовский, Я. Кеневич, Е. Хольцер. - М. : Весь Мир, 2004. - 544 с.
У книзі відомих польських істориків викладено історію Польщі, починаючи з X ст.
і до наших днів. Книга вийшла в світ вперше в другій половині 80-х років та
стала доступна самим полякам лише у 1991 р. У розділі "Угроза физического
уничтожения» автори розповідають про єврейський рух Опору нацистам і про
повстання у Варшавському гетто в роки Другої світової війни.
Снайдер Т. Кровавые
земли: Европа между Гитлером и Сталиным: пер. с англ. Л. Зурнаджи / Т. Снайдер.
– К.:Дуліби. 2015. – 584 с. У серці Європи посеред XX століття нацистський та
радянський режими убили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце
загибелі всіх жертв, охоплюють простір Польщі, Росії, України, Білорусі та
Прибалтику. Аушвіц — найвідоміше місце убивств на Кривавих землях. Нині він
символізує Голокост. Аушвіц завдячує мемуарам і романам, що їх написали уцілілі
в'язні. Значно більше євреїв, переважно польських, задушено газом на інших
німецьких фабриках смерті, де загинули майже всі, хоча назви цих таборів
згадуються не так часто: Треблінка, Хелмно, Собібор, Белжець. Ця книга є
історією політичного масового вбивства. Усі 14 мільйонів були жертвами
радянської або нацистської винищувальної політики — а часто спільних зусиль
Радянського Союзу і нацистської Німеччини — але в жодному разі не жертвами
бойових дій між ними.
Книга Т. Снайдера стала світовим бестселером, пережила 29
видань 26 мовами світу. В історії українського народу багато трагічних
сторінок. У Києві розташований один із символів Голокосту – Бабин Яр.
Під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941 – 1943
роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і
радянських військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських
активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів,
порушників комендантської години та інших людей, що не схилили голови перед
ворогом. Упродовж 1941 – 1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621-го
члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу.
Миронець Н. Олена
Теліга / Н. Миронець. – К.: Видавець Н. Брехуненко, 2009. – 64 с. - (Серія:
Великі українці) У книзі в науково-популярній формі розповідається про
життєвий і творчий шлях відомої української поетеси, публіцистки і громадської
діячки Олени Теліги, розстріляної нацистськими окупантами в Києві, в Бабиному
Яру, в лютому 1942 року. Означені основні віхи біографії цієї Великої Українки,
становлення її поетичного таланту та світогляду як української націоналістки.
Вихована в зросійщеній родині, вона повернулася до своїх національних коренів і
стала полум’яною українською патріоткою, палкою поборницею відновлення
самостійної Української держави.
Гроссман В. С. Життя
і доля: роман / В. С. Гроссман. - К. Дніпро, 1991. – 831 с. Василя
Гроссмана називали письменником «єврейської долі». Так, він, який до 1941 року
не задумувався над своїм єврейством, після трагедії 1941-го перейнявся болем і
відчуттям особистої відповідальності за їх долю. Та чи тільки їх? Роман « Життя
і доля» проникнутий істинним патріотизмом, свободою духу, непідробною
сміливістю вираження думки. Автор стверджує, що саме соціальна покірність веде
до створення світу зла, і самим фактом написання цього твору довів, що
протистояти тоталітарній системі можливо.
Винничук Ю. П. Танго
смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с. "Танго
Смерті" - пригодницько-містичний твір про дружбу чотирьох львів'ян на
тлі Голокосту, проведеного нацистами у Львові. Роман складається із двох
часових зрізів. Один – це події, які відбуваються у Львові перед війною і під
час війни. Це долі чотирьох друзів – українця, поляка, єврея і німця, які
переживають різні – веселі й сумні – пригоди. Їхні батьки у 1920-х були розстріляні
як солдати армії УНР, а самі герої опиняться перед таким болючим вибором уже в
УПА. Другий часовий зріз – початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає
літератури, написані мертвими мовами, зокрема, арканумською. У процесі роботи
він виявляє, що давні містичні практики дозволяють щось на кшталт переселення
душ - якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Виявляється, що ці
загадкові ноти звучали і в Янівському концтаборі на території Львова, де було
знищене єврейське населення міста... "Танґо смерті" - танґо
"Остання неділя", яке виконував (це історичний факт) під час
розстрілів оркестр із в'язнів гетто - кращих львівських музикантів, з
європейською чи навіть світовою славою. За словами Винничука, написати роман
його змусили рекомендації мовознавця та історика Євгена Наконечного, який
багато років вивчав історію львівських євреїв і Голокосту в місті. «Танго
смерті» Ю. Винничука став лауреатом премії "Книга року ВВС"-2012 .
Рубина Д. Цыганка: рассказы / Д. Рубина. – М.: Эксмо, 2008. – 320
с. Трагічна тема єврейського народу звучить у багатьох творах Діни Рубіної,
висвітлюючи різні її сторони. Двадцяте століття не щадило нікого - ні поляків,
ні росіян, ні татар, а вже євреям і циганам випала найчорніша карта. І стару
циганку, яка бачила майбутнє, разом з правнуками-євреями розстріляли в перші
дні війни. Улицкая Л. Даниель Штайн,
переводчик / Л. Улицкая. – М.: Эксмо, 2006. – 528 с. Роман Л. Улицької -
літературна сенсація останніх років, написаний у формі листів та документів.
Важкий і сумний роман, червоною ниткою якого проходять події Другої світової
війни, геноцид євреїв. У центрі твору — дивовижна історія життя єврея Даніеля
Штайна, який, працюючи у гестапо, ризикуючи власним життям, рятував людей, зміг
вижити і згодом став католицьким священиком. Це не лише розповідь про митарства
єврейського народу, в єдиному соціальному організмі тут співіснують євреї і
німці, латиші й поляки, американці й росіяни. Картина світу, що виткана автором
з поодиноких людських доль, розкриває загальні закономірності буття.
Дубинянский М. Оскар
Шиндлер: человек и список / М. Дубинянский // Личности. - 2015. - № 4. - С.
44- 59. : фото. Оскар Шиндлер — людина легенда, мільйонер, успішний комерсант,
запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник
світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за
всю історію війни. На початку Другої світової німецький промисловець Оскар
Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду.
Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто. Ті з них, кому пощастило
потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Оскар Шиндлер,
ризикуючи своїм життям, разом зі своєю дружиною, врятував 1300 людей від
м'ясорубки третього рейху. Молодь – повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки
історії людства , нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб катастрофа не була
забута , адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють
єдину картину життя… Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні.
Пам’ятаючи про трагедію минулого, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в
нашу державу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий