Голубина пошта

У 1870 році запрацювала перша офіційна голубина пошта, яка зв'язала Тур і Париж. Голуби мають гострий зір і неймовірну здатність знаходити дорогу додому. Людина дуже давно помітила цю їхню здатність і почала її використовувати. Описано безліч випадків, коли завдяки своїй просторовій пам'яті та льотним здібностям голуби, пролетівши тисячі кілометрів, поверталися в свій голубник. Так, відвезений із Парижа до Німеччини голуб, був випущений з клітки тільки через чотири роки, і вже на другий день він опинився вдома. Або, наприклад, відступаючи з Криму, гвардійці барона Врангеля відвезли з собою поштових голубів із севастопольської військової станції. Ці голуби потрапили до Німеччини - за 2500 кілометрів від будинку. Інстинкт кликав їх на батьківщину, і поступово, у міру появи можливості, вони поодинці повернулися до Севастополя. Вперше голуби були офіційно прийняті поштовою адміністрацією як засоби доставки кореспонденції під час облоги Парижа у 1870 році. Пошта для Парижа готувалася в турі. Повідомлення фотографувалися з великим зменшенням. Плівка містилася в шматочок полого гусячого пера, заклеювалася воском і прив'язувалася до поштового голуба. Голуб ніс 15-20 таких плівок. У Парижі був відкритий «голубиний поштамт», де відбувалася розшифровка одержуваних повідомлень. З обложеного німцями Парижа голуби летіли з депешами крізь шрапнель та рушничну стрілянину. Тому птахи прилітали на голубник часом поранені й навіть засліплені. Для перехоплення пернатих кур'єрів німці кинули на фронт «ескадрильї» соколів, і голуби стали гинути один за іншим. Але французам допомогло оригінальне рішення проблеми - вони забезпечили голубів зброєю залякування, прикріпивши до їхніх хвостів крихітні свистки. І соколи, хоча й були дуже голодні, стали боятися нападати на свистячих птахів. До речі, пошта обложеного Парижа доставляла не тільки державні повідомлення, а й приватні листи. Під час облоги Парижа голуби доставили їх понад мільйон. Пізніше вдячні парижани поставили голубу пам'ятник. Франція - не єдина країна, яка віддала почесті поштовому голубу. Відомий факт присвоєння звання полковника англійської армії поштовому голубу № 888 за великі заслуги в Першій світовій війні. Після смерті легендарний Голуб був похований з усіма військовими почестями.

В Україні офіційно голубина пошта відкрилась у 1890 році, а також у цей період набув страшенної популярності такий собі вид спорту як поштово-голубиний. Такий клуб мав власне друковане джерело, яке називалося "Вісник голубиного спорту". На одній зі сторінок вісника була надрукована інформація, що в змаганнях беруть участь поштові голуби бельгійського походження. Саме їхня швидкість на дистанції 1000 км складала 1020 м/хв. Навіть сьогодні такий результат вважається відмінним.

Отже, в ті часи голубиний спорт в Україні був на високому рівні. Потім на початку ХХ ст. відбулися структурні зміни  у суспільстві та спортивно-поштове голубівництво припинило своє існування. А під час воєн поштові голуби використовувалися тільки для поштового зв’язку.

Сьогодні, у ХХI ст., коли всі ми маємо смартфони та домашній телефон, є люди, які продовжують займатися голубиною поштою не тільки у світі, а навіть тут, у Києві. Роблять це не тому, що їм важко зрозуміти функції та можливості мобільного оператора, а просто тому, що голубина пошта зробила свій великий внесок в історію і десь через 10 років вона може зникнути, залишивши лише згадки та пам’ятники. У майбутньому вже ніхто не зможе стати свідками такої пернатої пошти, тому люди, що продовжують цим займатися, бажають, аби така можливість передачі повідомлень існувала й надалі.

Ось, ми коротко пройшлись по історичним фактам використання голубів для передачі повідомлень. Зараз дізнаємось, яких саме пташок готували до цього!

Чому саме голуби? Відповідь така – вони літають швидко, невибагливі, а також добре розмножуються навіть у неволі. Як вже було описано на початку матеріалу, голуби легко запам’ятовують дорогу додому. Проте, людина, якщо хоче користуватися голубиною поштою, повинна виростити голубів у себе вдома або у голубнику.

Вилітати на волю птах може і в два місяці. Але тільки у п’ять він стає дорослим голубом, а коли мине півроку - добирає пару. Ось тут ключовий момент – щоби голуб повертався додому, йому потрібна голубка, оскільки вони живуть парами і один без одного не існуватимуть!

Коли у голубиної пари з’являються перші пташенята, батьків потихеньку випускають літати і привчають упізнавати дім з різних боків та у різні пори року. Потім відвозять на невелику відстань і випускають, щоби голуби повернулися додому, а згодом відстань збільшують.

За день птах здатен пролетіти трохи більше 1 тис км. Коли голуб готовий летіти, листи, котрі він нестиме, згортають вузенькою рурочкою, вкладають у спеціальну водонепроникну капсулу і обережно, тонкими, але міцними ниточками прив’язують до однієї з пір’їн на хвості. Таким чином голуб зможе доставити листа, не загубивши його та не нашкодивши собі.

Ось таким чином, завдяки голубам, у минулому підтримувався зв’язок у будь-який час. Саме їм ми повинні завдячувати тим, що вчасно передавали повідомлення, вчасно приходила допомога та бажані відповіді на листи. Тож, гадаю, не буде марним зайвий або незайвий раз кинути крихту хліба цим маленьким листоношам!