Цьогоріч українці в четвертий раз відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина. Згідно з Постановою Верховної Ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ:

 

Працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки ще на початку 2010-х Богдан Гаврилишин дійшов висновку, що світ не є здоровий.

 

“Загальна декларація прав людини та жорстокі конкурентні відносини призвели до ситуації, де всі дедалі менше виграють, а більше програють. Світові потрібна допомога, щоб вилікуватись, оживити цінності свободи, людської гідності, верховенства права, соціальної справедливості, радше чим зосередження лише на грошах. Перехід від ситуації, де хтось виграє, а хтось програє, до ситуації, де всі щось виграють, є необхідним завдяки зміні взаємовідносин, діючи через почуття обов’язку та у дусі співпраці. Потрібна Універсальна декларація обовязків людини”.

 

Відгук на потенційну потребу Універсальної Декларації обов’язків людини був ініційований під час зустрічі членів Наглядової ради Світової академії мистецтва та науки, яка відбулась у вересні 2013 року в Оттаві, Канада. Разом із колегами з Академії Богдан Гаврилишин підняв питання потреби такої декларації та запропонував підготувати попередній список обов’язків.

 

“Коли світ перейде до нової парадигми, значно більша частина його населення буде спроможна користуватись своїми правами, як зазначено в Загальній декларації прав люлдини 1948 року.”

 

Богдан Гаврилишин

 

1. Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.

 

2. Підтримуй своє здоров’я у якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.

 

3. Вчися, розвивай свої таланти, здібності, навики протягом усього життя, щоб бути корисною частиною суспільства.

 

4. Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.

 

5. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле. Водночас продовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись, що він відповідає моральним та етичним принципам.

 

6. Прагни до гармонії між особистим, професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.

 

7.У прагненні реалізації своїх прав, не обмежуй прав інших членів суспільства.

 

8. Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління.

 

9. Обов’язки людини до сім’ї:

 

Бережи культурну спадщину своїх предків;

Стався до батьків з любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;

Стався до братів та сестер як до кращих друзів.

10. Батьків до дітей:

 

Люби своїх дітей, виховуй в них етичні та моральні цінності;

Сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів та особистостей, виховуй їх як вільних людей.

11. До суспільства:

 

Допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;

Сприяй добробуту усіх членів суспільства;

Зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною усієї світової спільноти.

12. До довкілля:

 

Економно та розумно використовуй всі ресурси, уникай забруднення біосфери. Допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.

13. До країни:

 

Будь законослухняним;

Допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для усього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.

14. До майбутніх поколінь:

 

Залиш навколишнє середовище у кращому стані, ніж отримав: із збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективним у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.

15. До світу:

 

Будь толерантними та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;

Вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;

Сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці і чесної торгівлі.

Богдан Гаврилишин

 

 

Володимир Савович Лис народився 26 жовтня 1950 року.

Навчався на журналістському факультеті Львівського держуніверситету. Після армії працював в різних газетах Західної України, а також в музично-драматичному театрі міста Рівне, де завідував літературним відділом.

Творчий доробок В. Лиса - романи «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня»; 

історичні романи-квазі біографії «Століття Якова» (2010), «Соло для Соломії» (2013);

своєрідні «саги поколінь» «Країна гіркої ніжності» (2015), «Діва Млинища» (2016);

іронічні романи «Іван і Чорна пантера» (2011); 

романи-детективи «І прибуде суддя» (2004, 2018); 

автобіографічний твір «Місяць, обмитий дощем» (2017); збірка автобіографічних новел і есеїв та «Із сонцем за плечима"

Події в романах В. Лиса відбуваються переважно у ХХ ст. (іноді торкаючись і ХХІ). Персонажі – зазвичай волиняни, найчастіше – мешканці села Загоряни, а іноді й мешканці міста.

Всі твори сповнені відчайдушних вчинків, дивовижних збігів, знахідок, розчарувань, бо як зазначив сам письменник, він намагається уникати шаблонів.

Письменнику також властива непередбачуваність розвитку подій.

 Кожен головний персонаж –  входить у дисонанс із зовнішніми подіями й партіями інших персонажів.

У текстах В. Лиса часто відбувається переривання подій одного розділу й переключення в іншому розділі на зовсім інший час/людей/місце. Динамічність розгортання сюжетів, чітка структура, чіткі описи дій без надмірного психологізму роблять майже всі твори Лиса потенційно добре відтворюваними в кінематографі.

 

                                                     

              

12-18 жовтня 2025 року  Тиждень наук про Землю

Гасло тижня Енергетичні ресурси для нашого майбутнього

(Earth Science Week)- це щорічна подія, яка відзначає чудеса науки про Землю та підкреслює важливість розуміння та управління нашою планетою. Цей захід є не лише святом, але й освітньою ініціативою, яка має на меті залучити громадськість до величезного світу наук про Землю.

Для України значення подвоюється через її унікальне географічне положення – від Карпатських гір до Чорного моря

Емоційний аспект не менш важливий – тиждень надихає на захоплення красою планети, від мерехтіння кристалів кварцу до потужних вивержень вулканів. У світі, де технології домінують, такі події повертають нас до коренів, нагадуючи, що Земля – наш спільний дім.

У 2025 році, коли кліматичні зміни стають все помітнішими, події цього тижня наголошують на ролі даних з супутників у моніторингу Землі, роблячи абстрактні концепції відчутними.

                                              

 

Всесвітній день хліба (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва. До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

Традиційно, у Всесвітній день хліба в багатьох країнах проходять різноманітні виставки хлібної продукції, зустрічі кулінарів, пекарів і кондитерів, ярмарки, майстер-класи, народні гуляння, а також безкоштовні роздачі хліба всім нужденним, благодійні акції та багато іншого.

Вітаємо зі святом всіх, хто любить хліб, хто шанує його, хто вкладає в його створення усього себе!

Існує безліч висловів та приказок про хліб:

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало

•             І рибка без хліба бридка.

•             Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти.

•             Будем постити, як хліба не стане.

•             Легкого хліба захотів.

•             Дав бог хліб, як зубів не стало.

•             Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.

•             Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.

 

З давніх-давен хліб прирівнювали до сонця, тому надавали йому круглої форми. Звідси й різноманітні назви: колобок, калач, калита. Розрізати хлібину дозволялося лише ниткою, аби жодна крихта не впала додолу.

Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.

Найсмачніший хліб од свого мозоля.

Як хліб буде, то і все буде.

Де є хліб, там є життя, де є життя, там є надія.

12 жовтня - День художника України

 

 

Найвідоміші українські художники

Класика ХІХ — поч. ХХ ст.

• Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
• Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
• Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
• Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
• Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
• Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
• Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
• Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.

Український авангард

• Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
• Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
• Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
• Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
• Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
• Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
• Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.

Народне мистецтво та неонаїв

• Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
• Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
• Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.

ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)

• Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
• Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
• Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
• Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.

Сучасне українське мистецтво

• Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
• Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
• Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
• Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
• Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
• Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
• Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
• Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

 

Всесвітній день мігруючих птахів

Кожної другої суботи та другої неділі травня святкується Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) – щорічна подія, яка підкреслює важливість захисту перелітних птахів та місць їхнього проживання. Це всесвітня ініціатива, яка ефективно підвищує обізнаність про проблеми, з якими стикаються перелітні птахи, про їхнє значення для екосистем і про глобальну співпрацю, необхідну для їхнього збереження. ¹

Всесвітній день мігруючих птахів відзначається двічі протягом року у травні та у жовтні.

Всесвітній день мігруючих птахів був започаткований у 2006 році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (African-Eurasian Migratory Waterbirds) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Secretariat of the Convention on the Conservation of Migratory Species). Передумовою святкування виступила Міжнародна конвенція захисту птахів, яку було прийнято у 1906 році. Святкування проходить за підтримки Конвенції по мігруючим видам та Африкансько-Азіатської угоди з перелітних птахів. Обидва документи є складовими Екопрограми ООН.

Спочатку ідея призначити день для мігруючих птахів виникла в Сполучених Штатах у 1993 році, коли Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи США, Смітсонівський центр міграційних птахів і лабораторія орнітології з Корнелла ініціювали святкування «Міжнародного дня мігруючих птахів» (International Migratory Bird Day). Тож засновниками свята можна вважати саме орнітологів з лабораторії Корнелла США, які запропонували відзначати цю подію.

Люди з усіх куточків світу відзначають цей день, проводячи різноманітні громадські заходи, такі як фестивалі птахів, освітні програми, виставки та подорожі для спостереження за птахами. Хоча ці заходи зосереджені навколо головних днів святкування у другу суботу травня та жовтня, насправді вони можуть бути організовані в будь-який час протягом року. Така гнучкість дозволяє врахувати піки міграції в різних країнах чи регіонах у різний час.

Подія є міжнародною, але святкові заходи проводяться здебільшого у Північній Америці. Основною метою свята є розширення знань людства про мігруючих птахів та звернення уваги на глобальні екологічні зміни, що руйнують екосистеми (зимові та літні) пташиного ареалу. Цього дня орнітологи закликають до відновлення природних умов, звичних перелітним птахам для міграції, розмноження та висиджування яєць.

Всесвітній день мігруючих птахів інформує людство про загрози, з якими стикаються перелітні птахи, та закликає усіх до міжнародної співпраці для збереження біорізноманіття.

·         Майже кожен десятий вид перелітних птахів заходиться під загрозою вимирання.

До таких птахів належать ластівки, лелеки, шпаки, зозулі, журавлі та інші, які навесні повертаються до своїх місць гніздування, долаючи тисячі кілометрів.