Всеволод Нестайко
1930, 30 січня - у Бердичеві народився Всеволод Нестайко,
якому судилося стати одним із найпопулярніших у світі дитячих письменників. За
55 років літературної діяльності він написав більше 30 повістей, романів і
збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури
України.
«У дитинстві в мене не було дитинства», — зізнавався пізніше
письменник. Через постійні хвороби він не зміг виїхати з Києва, коли почалася
війна, тож два окупаційні роки випало пережити в столиці. «Неволя – це
найстрашніше, що може бути в світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся,
а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш
вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим,
напевно», - згадував пізніше Нестайко.
Бачив він і голод, і смерть. Однак навчився дивитися на світ
з оптимізмом і гумором. Як розповідав Всеволод Зиновійович, допомагали родинні
перекази — саме такими дотепниками, які викрутяться з будь-якої ситуації, були
його дідусь по материнській лінії Іван Довганюк та прадід письменника Семен
Довганюк.
Свій творчий шлях Всеволод Нестайко починав у дитячому
журналі «Барвінок», де друкувався разом з іншими класиками — Юрієм Яновським,
Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським. У 1956
році побачила світ збірка оповідань письменника під назвою «Шурка і Шурко». А
через два роки - казкова повість «У Країні Сонячних Зайчиків».
Найвідомішими книгами Всеволода Нестайка стали підліткова
трилогія «Тореадори з Васюківки», казкова казки про Країну Сонячних Зайчиків»,
оповідання «Одиниця з обманом», «П'ятірка з хвостиком», «Загадка старого
клоуна», «Чудеса в Гарбузянах» та багато інших. 1979-го року рішенням
Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з
Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із
найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у
Києві на Байковому кладовищі. На похорон сотні киян взяли із собою дзеркальця,
щоб провести улюбленого письменника сонячними зайчиками.
Комментариев нет:
Отправить комментарий