Великдень - головне свято року

Для всіх християн у світі  Великдень - головне свято року. В його основі лежить біблійна історія чудесного воскресіння Ісуса, який був розп'ятий на хресті. Свято широко святкується в усьому світі, і, звичайно ж, з ним пов'язано безліч легенд, історій, символів, незвичайних фактів, про які, можливо, багато хто навіть не здогадується. Гадаємо, що, прочитавши нашу сьогоднішню добірку, ви дізнаєтеся для себе багато нового та цікавого про це світле свято.

Найголовніше питання, яке стосується Великодня - чому його святкують у різні дні року? Здавалося б, воскресіння Ісуса Христа сталося в якийсь певний день року, чому б не відзначати цю подію саме в цей день? Але справа в тому, що дві тисячі років тому іудеї вели літочислення за місячним календарем. Тому богослови порадилися і вирішили, що святкування Пасхи також потрібно прив'язати до днів Місяця. Великдень святкують у першу неділю після першого весняного повного місяця. А першим весняним повним місяцем вважається перший повний місяць після весняного рівнодення. Крім того, якщо ця подія припадає на п'ятницю, суботу або неділю, то Великдень переноситься на наступний тиждень. Загалом, враховуючи складність всіх цих розрахунків, не дивно, що дати святкування Великодня варіюються у діапазоні з кінця

Традиціїї святкування Великодня

Святкування Великодня з часом обросло новими звичаями та традиціями. Але це не означає, що ми забули про старі обряди.

Ось, наприклад, в давнину першого великоднього дня всі господині залишались вдома та накривали стіл. Гостинці були заздалегідь готові для приходу гостей і стояли весь день. Натомість чоловіки ходили від хати до хати, вітаючи родичів та знайомих.

За святковим сніданком споконвіків збиралася уся сім’я, щоби триматися разом і наступного року. У цей час свати ходили один до одного. Молодята сідали в червоний кут, наречений звертався до своєї майбутньої дружини тільки на "ви" і пригощав її різними стравами.

А ще кажуть, якщо у четвер великоднього тижня викинути з будинку весь мотлох, то впродовж року у домі буде чисто. Це на замітку господинькам .

Великодня Світле Христове Воскресіння – дуже важлива подія для кожного християнина. Коли настає це свято люди вітають один одного радісним вигуком "Христос Воскрес!", на що завжди у відповідь чують – "Воістину Воскрес!". Традиційно у ніч світлого Христового Воскресіння всі віряни йдуть до церкви на великоднє Богослужіння. Своєю красою та урочистістю воно покликане відобразити радість і глибокий духовний зміст цього найбільшого християнського свята.  

 Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. 

Щороку наші господиньки готують паску, яка є чи не найголовнішим атрибутом у святковому кошику. Однак у кожної країни є свій аналог святкового хліба. Британці, наприклад, печуть великодній кекс.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ

За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме

таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

Найстаріший святковий кекс, котрий зберігся до наших днів, був приготовлений ще у 1821 році Вільямом Скіннером. Цікаво, що за стільки часу він навіть не запліснявів і досі пахне як свіжий. На ньому все ще видно зображення хреста. Реліквія належить пра-пра-правнучці пекаря, 91-річній Ненсі Тітман, яка планує передати її своїм дітям, внукам, а згодом і правнукам.

А якщо звернутись до древніх традицій, шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно. Це був символ багатства та удачі.

Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напастей.

 Якщо хтось хотів поспілкуватися з померлим родичем, він брав три червоних яйця і похристосувався з ним на його могилі, а самі яйця згодовував потім птахам.

КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ

В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.

Традиція розмальовувати писанки є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають.

Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоби захистити домівку від різних негараздів. Якщо хтось хотів поспілкуватися з померлим родичем, він брав три червоних яйця і

Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця. Одні пов’язують його з імператором Марком Аврелієм. Курка, що належала його матері, знесла яйце, всіяне червоними крапками, що означало народження майбутнього правителя. Римляни надсилали один одному фарбовані яйця як привітання.

Інші вважають, що після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, на якому серед інших страв була засмажена курка та зварені яйця. Один з присутніх заявив у ході розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: "Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють". На його подив так і сталось.

Ще одна легенда розповідає, що першою фарбувала яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса.

Хтось більше схиляється до версії, що все набагато простіше: колись (як і тепер) впродовж посту не можна було вживати багато продуктів, серед яких були і яйця. Бажаючи зберегти цінні харчі, люди варили їх, а щоб не переплутати із сирими, фарбували.

Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєм яйце. Коли вона розповідала йому про воскресіння Христа, той не повірив: "Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним". Так і сталось, яйце почервоніло, на що здивований імператор вигукнув "Воістину воскрес!"

До речі, найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8 м завдовжки, 5 м завширшки, а важить це чудо близько 2 тонн. Не дивуйтесь, вона така важка, тому що збудована з уламків літаків (хоч як не дивно це звучить). Подібно до флюгера, вона повертається за вітром, а видно її в радіусі кількох кілометрів. Створили це диво на згадку про перших українців, котрі приїхали на територію Канади багато років тому.

НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ

А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів