Вітаємо добровольців з їхнім святом і бажаємо якнайшвидшої перемоги України, щоб всі повернулися додому до своїх родин. Міцного здоров'я, надійних товаришів поруч і Божого захисту!

Щорічно 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця

Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників. І наш з вами обов’язок пам’ятати про їхній подвиг, пам’ятати про нашу історію, пам’ятати про тих хто чотири роки тому не побоявся взяти в руки зброю і піти боронити рідну землю.

14 березня в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 січня 2017 року №1822VІІІ «Про встановлення Дня українського добровольця» відзначають День українського добровольця. Це свято приурочено сучасним добровольцям, що 14 березня 2014 року започаткували формування першого батальйону добровольців. Сучасний український добровольчий рух пов’язаний з розгортанням Росією війни проти України.

Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців – замість того, щоб після багатомісячних боїв у Києві поїхати по домівках, рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії. У березні 2014-го добровольчі батальйони організовувалися у багатьох містах України.

Вже з часом добровольчий військовий рух буде інтегрований в Збройні сили України та структури МВС. На перший погляд досить дивним виглядає поява військових добровольчих формувань в Україні, яка мала свої збройні сили

Досить символічно, що в 100-ту річницю появи у Львові першого українського добровольчого формування – Легіону Українських січових стрільців, довелось відроджувати ці традиції в 2014 році..

А коли в серпні 1914 року розпочалось формування Легіону УСС, впродовж серпня зголосилось більше 25 тисяч добровольців у Львові, Стрию та інших містах. Військове командування Австро-Угорської армії дозволило формувати Легіон чисельністю до 2,5 тисяч осіб.

Власне історія творення УСС, це і історія розвитку українського волонтерського руху, без якого б не було і сучасних добровольців.

2-й батальйон спеціального призначення «Донбас»— підрозділ, що нині входить до 18-го полку оперативного призначення (в/ч 3057) Національної гвардії України. Сформовано у квітні-травні 2014 року з добровольців, як підрозділ громадсько-територіальної оборони, щоб забезпечити діяльність органів державної влади на території Донецької та Луганської областей, у тому числі, й для охорони державного кордону від прориву організованих груп диверсантів з Російської Федерації. Формування почалося 29 травня 2014 року, на базі 1-ї роти створювався 3-й резервний батальйон Національної гвардії (в/ч 3037). Першим місцем початку бойового шляху батальйону було Новопідгородне.

Засновником батальйону є Семен Семенченко, що до війни на сході України був підприємцем та громадським активістом.

Станом на вересень 2014 року було відомо про існування лише 44 батальйонів територіальної оборони ЗСУ, 32 добровольчих батальйонів патрульної служби міліції, 3 батальйонів особливого призначення Нацгвардії, а також кількох від Добровольчого українського корпусу. З них в активних бойових діях в Донбасі брали участь не всі: цивільний корпус повідомляв про 37 воюючих підрозділів.

Яка різниця між добровольцем і контрактником?

Контрактник– професійна служба, коли військовий має ширші можливості вибору посад та місця служби. Особа,яка підписала контракт, не може звільнитися у зв'язку з наявністю трьох і більше дітей. Доброволець укладає контракт у резерв.

В Україні зареєстровано понад 100 добровольчих формувань

Хто вважається добровольцем?

Доброво́лець, волонте́р, охо́тник, охо́чий — це особа, яка добровільно і безоплатно надає свій час, знання чи навички для виконання різноманітних благодійних, громадських або соціальних робіт.

Хто такі добровольці ЗСУ?

Добровольчі військові формування України (знані також як Добровольчі батальйони або Добробати) — військові, поліційні та парамілітарні формування, вступ до яких відбувався на добровольчій основі, створені з 2014 року у відповідь на російську агресію з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

Скільки людей в 1 батальйону?

Батальйон складається з декількох рот і окремих взводів. Залежно від національних особливостей військової організації, чисельність батальйону на сучасному етапі коливається в межах від 400 до 800 осіб. Штатним командиром батальйону є офіцер у ранзі майора або підполковника.

Кому підпорядковуються добровольчі батальйони?

Добровольці не є військовими, але підпорядковуються командиру найближчого батальйону тероборони.

Хто може бути добровольцем сил територіальної оборони ЗСУ?

Хто може бути добровольцем територіальної оборони

Членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони.

Що буде, якщо піти добровольцем в ЗСУ?

Йдучи до лав Збройних сил добровольцем, ви отримуєте можливість обрати напрямок та місце служби. Наприклад, піти в підрозділ, де вже служать друзі, а також вибрати військову спеціальність відповідно до власних навичок чи інтересів, мінімізуючи ризики розподілення в підрозділ без урахування досвіду, вмінь та бажання.

 

 Історія

Згідно призначення і підпорядкування розрізняються на чотири групи: створені під керівництвом Міністерства оборони України батальйони територіальної оборони, під керівництвом Міністерства внутрішніх справ — добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення, а також на незалежні від державних силових структур добровольчі формування.

З початком збройної агресії РФ проти України навесні 2014 року, Міністерство оборони України почало набір до батальйонів територіальної оборони (скорочено — БТрО), що формувалися при облдержадміністраціях з мешканців-добровольців областей. Оголошення про створення львівського 3 БТрО «Воля» було оприлюднене вже 18 березня 2014 року, у день прийняття Криму до складу РФ. Загалом було створено 32 батальйони територіальної оборони, серед яких: 24 БТрО «Айдар», 25 БТрО «Київська Русь», 39 БТрО «Дніпро-2», 40 БТрО «Кривбас».

Восени 2014 року батальйони територіальної оборони були переформатовані у мотопіхотні батальйони.

На повністю добровольчій основі формувалися також деякі підрозділи кадрових формувань Збройних сил України. Так була сформована ОЗШР «Карпатська Січ» в складі 93 ОМБР та 3-й аеромобільний батальйон «Фенікс» у Миколаєві.

Внаслідок переформування добровольчого батальйону Нацгвардії «Донбас», з військовослужбовців, що висловили бажання перейти під командування Збройних сил України, було створено 46-й батальйон спецпризначення «Донбас-Україна».

Станом на 15 травня 2014 з добровольчих батальйонів МВС в зоні АТО діяли лише «Дніпро-1» та «Азов».

 

День українського добровольця

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

Памʼятник воїну-добровольцю у Деснянському районі Києва, встановлений у 2016 році. Фото Данііла Шамкіна.
 

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

 Чому День українського добровольця відзначається 14 березня?

14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.
У боях 2014–2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом трансформувалися у військові частини силових структур.

Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – на початку 2022 років. На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.

 

День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. 
Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю. Серед добровольчих формувань, котрі гідно долучалися до відсічі ворогу в XX столітті, слід згадати загони Вільного козацтва та Гайдамацький кіш Слобідської України в часи Української революції 1917–1921 років, січовиків Карпатської Січі в 1938–1939 роках, воїнів УПА та партизан у часи Другої світової війни.  

Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. 

Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 
Українські добровольці – це символ звитяги, самопожертви та героїзму.

З історії сучасного добровольчого руху 

Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету. 

Одна з головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану, котрі вирішили боронити державність на фронті,  – бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Навесні того ж року при облдержадміністраціях було розпочато набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії. 

Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак по суті врятували Українську державність від загибелі.

Під час збройної агресії РФ на сході України добровольчі формування  брали участь в оборонних і наступальних операціях. Так, в обороні Донецького аеропорту поряд із спецпризначенцями 3-го окремого полку, бійцями 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних, 93-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 1-ї окремої танкової бригади, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійцями полку “Дніпро-1”, брали участь і бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйaону ОУН та інші. 

Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Вони були першими, хто став на захист держави в умовах збройної агресії. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

Новий виток розвитку добровольчому руху надав Закон України “Про основи національного спротиву”, що був ухвалений 16 липня 2021 року. Відповідно до цього Закону добровольче формування територіальної громади – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

 

 

Після того, як Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2021 року № 1449 затвердив Положення про добровольчі формування територіальних громад, в Україні почали створюватися перші добровольчі об’єднання для територіальної оборони. Розгорнулася ціла мережа таких формувань. Їхня діяльність здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом. 

24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор із перших днів завдає ударів по цивільному населенню та інфраструктурі. 

Відповіддю на вторгнення став, зокрема, масштабний добровольчий рух. З перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій.
  До українських добровольців, які зголосилися захищати свою державу, доєдналися іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

Указом Президента від 28 лютого 2022 року № 82 з 1 березня 2022 року запроваджено безвізовий режим в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави-агресора. В Україну продовжують прибувати добровольці з різних країн світу, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої країни. Зголосилися допомогти колишні військовослужбовці з Польщі, Швеції, Данії, Німеччини, Фінляндії, Великої Британії, США, Латвії, Литви, Японії, Нідерландів, Сирії, Лаоса, Індонезії і багатьох інших країн.

(Інформація-Український інститут національної пам'яті)

#культура_на_часі

 Щороку в Україні 9-10 березня відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті Великого Кобзаря.

До 211- річниці з Дня народження поета  бібліотека-філія ім. Т. Г. Шевченка  приймає участь в обласній експозиції «Багатогранний Тарас Шевченко»:

 

Ідеї національно-визвольної боротьби, державної незалежності, заклик до рішучих дій проти насильства червоною ниткою пронизують більшість творів Шевченка. Він розвіював ілюзії кріпаків щодо “доброго царя”, гнівно картав Петра І, Катерину II і свого сучасника Миколу І. До повалення самодержавно-кріпосницького ладу закликали його “

“Болить серце, – писав поет, – як згадаєш: старих слов’ян діти впились кров’ю…”.

Політичний світогляд Т. Шевченка у своєму розвиткові пройшов кілька етапів. Перший етап позначається романтизмом та певною ідеалізацією козацького минулого. Але вже й тоді він намагається з'ясувати причини тяжкого становища українського народу. В поемі «Гайдамаки» серед таких причин він називав, зокрема, внутрішній розбрат і чвари.

У другий, найплідніший період творчості, який тривав з часу повернення в Україну після звільнення з кріпацтва й до розгрому Кирило-Мефодіївського братства, Т. Шевченко пристрасно працює над проблемою відсутності єдності українського народу. Він різко засуджує не тільки самодержавство, що було притаманним для всієї його творчості, а й класове розшарування всередині самого українського народу.

Різко засуджуючи самодержавство, кріпаччину, соціальне розшарування, колонізаторство, Т. Шевченко мріяв про утвердження соціальної рівності й політичної свободи. Віддаючи перевагу буржуазній республіці перед самодержавством, він, однак, не розглядав її як ідеальний суспільний лад, бо і в ній є соціальна нерівність і насильство.

 Політичним ідеалом Т. Шевченка була демократична республіка — суспільство із самоврядуванням народу, колегіальною формою реалізації влади як гарантією від її сваволі. Вирішальна роль у такому суспільстві мала належати трудівникам, що працюють на своїй землі.

 

Щороку в Україні 9-10 березня відзначають Шевченківські дні, які пропадають на роковини народження і смерті Великого Кобзаря.

До 211 річниці з дня народження велетня духу й великого Українця Тараса Григоровича Шевченка у читальній залі бібліотеки імені Тараса Шевченка розгорнуто цикл тематичних книжкових виставок «На вічнім шляху до Шевченка»

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій… Найкращий та найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори», - писав про Великого кобзаря Іван Франко.

Для експозиції підібрано літературу, що презентує творчу спадщину Тараса Григоровича, його доробок як письменника, художника, мислителя і борця за волю України, а також тут представленні нові надходження.

Книжкова виставка призначена допомогти користувачам бібліотеки глибше усвідомити цінність Шевченкового слова, поглибити знання про його величну долю та стати інформаційним приводом для зміцнення рівня національної самосвідомості,і розв’язати його можна, лише постійно звертаючись до рядків із творів Кобзаря. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.

Геніальна поезія Т. Г. Шевченка окриляє душу українського народу. У його творах майстерно поєднані любов до України та нищівна критика українців за рабську німоту.

Заглибитись в духовну спадщину письменника, відчути його невмирущі слова та актуальність творчості і в наші дні, допоможе користувачам бібліотеки і виставка-поезія « Поезія Тараса Шевченка, якаорганізована працівниками бібліотеки.

#культура_на_часі

#культура_на_часі

Діти на картинах Тараса Шевченка

Тарас Шевченко мав важке дитинство. Хлопця травмувала низка обставин. Передовсім – рання смерть матері. Він мусив заповнити душевну пустку. Шукати десь порятунку. До когось горнутися.

 Тарас Шевченко змалку мусив боротися з багатьма дитячими труднощами. Особистий досвід, помножений на талант, дав йому славу, а згодом – статус Пророка серед нащадків.

“Він пристрасно любить маленьких дітей, а це прикмета добрячого незлобивого серця”, так характеризує Шевченко у своїм щоденнику вірного свого приятеля і земляка, кухаря Андрія Обеременка. Але ці слова можна віднести з рівним успіхом до самого поета.

 

 9 березня 2025 року- 211 річниця з Дня народження великого Кобзаря

 Фольклорна спадщина Лесі Українки