Поиск по этому блогу

суббота, 21 ноября 2020 г.

 


В умовах карантину нашим користувачам пропонуємо згадати театральні постанови за творами українських  класиків, які можна подивитися онлайн  або послухати.

Підвалини українського класичного театру закладалися драматургією І. Котляревського, де музика використовувалася не тільки для оздоблення п’єси, а й для розкриття характерів її героїв. Саме тому згодом вистави за п’єсою «Наталка Полтавка» могли природно переростати з музично-драматичних в оперні музичні номери. Постановки української класики в сучасному українському театрі вже давно переросли образ дівчини у віночку та вишиванці і будуть цікавими для всіх.

четверг, 19 ноября 2020 г.

 







Не забудь !

23 листопада бібліотека-філія ім. Т. Г. Шевченка разом із НВК провела годину пам’яті «Страшні роки». Завідуюча бібліотеки Садова С.І. розповіла учням 9- А класу ( вчитель Колтишева В.П.) про голодомор 1932-1933 р.р., привела жахливі цифри геноциду, запропонувала переглянути книги на тему: ««П`ять колосків – до життя не пройдених п’ять кроків»». На виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.Учасникам заходу було запропоновано переглянути документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна».

Молодша бібліотечна ініціативна група прийняла участь у виготовленні квітки незабудьки - символу пам‘яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років,яка нагадує нам і нашім дітям , що ми не маємо права забути мільйнів жертв Голодомору.

Знак квітки незабудьки , як символа пам‘яті жертв Голодомору , розроблений у 1986 році учителями цілоденної школи св. Софії в Миссиссара в Канаді.

Тендітна блакитно – жовта квітка кличе нас : Не забудь! Не забудь ! жертв страшного Голодомору 1932 -1933 років в Україні.

24 листопада буде проходити в селищі акція «Запали свічку»:о 16 годині долучимося до Всеукраїнської акції «Запалимо свічку пам’яті».

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.