#ДеньБезпечногоІнтернету2026
#культура_на_часі
Що робити, якщо Ви або Ваші близькі зазнали кібернасильства?
Сьогодні онлайн-сервіси стали невід'ємною частиною нашого життя: ми
користуємося ними для банкінгу, доставки, бронювання замовлень, публікацією
інформації про себе та своє дозвілля, комунікації з друзями тощо.
Однак, разом із розширенням цифрового простору зростають ризики
стикнутися з кібернасильством та протиправними діями в інтернеті. Найбільш
частими серед яких є:
·
Порушення конфіденційності.
·
Доступ до контенту з
елементами насильства та іншого неналежного контенту.
·
Інтернет-шахрайство.
·
Грумінг, сексуальні
зловживання та експлуатація.
·
Існування шкідливих
програмних чи технічних засобів.
·
Порушенням авторських та
суміжних прав тощо.
Ці ризики є актуальними, особливо у воєнний час, коли кібернасильство
стає інструментом маніпуляцій та дезінформації.
В Україні розвиток цифрового середовища супроводжується поступовою
адаптацією чинного законодавства до безпекових викликів, з якими стикаються
громадяни. Ключовими документами про які варто знати кожному є:
1.
Закон України «Про основні
засади забезпечення кібербезпеки України». Визначає поняття «кіберзлочин» як суспільно небезпечне діяння у
кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена
законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином
міжнародними договорами України. Стаття 4 Закону встановлює, що об’єктом
кібербезпеки, зокрема, є конституційні права і свободи людини й громадянина.
2.
Кодекс України про
адміністративні правопорушення (КУпАП). Наприклад,
стаття 173-2 передбачає відповідальність за насильство за ознакою статі,
зокрема психологічне.
3.
Кримінальний кодекс України
(ККУ). Постраждалі від насильства в інтернеті можуть
захистити свої права на підставі таких правових норм ККУ, як: Стаття 182 — відповідальність за порушення
недоторканності приватного життя; Стаття 129 —
відповідальність за погрози вбивством (до двох років ув'язнення); Стаття
156-1 — криміналізація домагань дитини для сексуальних цілей, включно
через цифрове середовище; Стаття 301 — ввезення, виготовлення,
збут і розповсюдження порнографічних предметів; Стаття 301-1 —
одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення,
перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження.
Перелік норм не є вичерпним.
Окремо варто зупинитись на статті 156-1 ККУ, адже діти
є однією з найбільш вразливих до насильства категорій. Відповідна стаття
визначає ознаки вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та
недоторканості особи, а саме з використанням інформаційно-телекомунікаційних
систем або технологій.
Загалом існує низка чинників, які впливають на виникнення явища
кібернасильства щодо дітей:
·
доступність гаджетів;
·
особливість підліткового віку та брак уваги з боку
дорослих;
·
брак знань щодо можливих наслідків, зокрема,
віртуальних стосунків;
·
маніпуляції з боку онлайн «друзів»;
·
діти з «групи ризику», які можуть бути найбільш
вразливі: відчувають труднощі у спілкуванні з однолітками, мають низьку
самооцінку, тощо.
Водночас важливо зазначити, що насильницькі дії, що вчиняються в
інтернеті або за допомогою технологій, не можна називати окремою формою
насильства — цифровим насильством. Адже за своєю суттю воно є проявом форм
насильства (фізичного, психологічного, сексуального, економічного), які вже
існують, але сфера їх реалізації — не реальне життя, а цифрове. Тобто «поле», у
межах якого відбуваються ці порушення (фізичне, психологічне, сексуальне,
економічне насильство), може бути розширене.
Як захиститися?
Насамперед важливо навчати як дорослих, так і дітей цифровій
грамотності. Адже нерідко люди можуть не замислюватися про наслідки своїх дій в
онлайн-середовищі та стати легкою мішенню для кіберзлочинців.
Якщо ви постраждали від кіберзлочину або помітили ознаки шахрайства
в інтернеті:
·
Фіксуйте докази: скріншоти, записи листування або інші матеріали.
·
Повідомляйте про випадки
кібернасильства: зверніться у поліцію за телефоном 102 або
подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
·
Проконсультуйтесь з
юристом: для правильної кваліфікації випадку і
звернення до суду. Для цього Ви можете звернутися до Центру безоплатної
правничої допомоги за телефоном: 0 800 213 103, чи онлайн за посиланням: https://legalaid.gov.ua/
Факт розголосу може налякати і зупинити кривдника/кривдницю.
Також за порадою та підтримкою можна звернутись на Урядову “гарячу
лінію” 15-47.
Звернувшись до поліції, ви:
·
Зможете претендувати на відшкодування шкоди. Це
можливо, якщо буде доведена провина кривдника/ці і притягнуто його до
відповідальності. Наприклад, якщо ви зазнали серйозної психологічної шкоди і
були вимушені звертатися до психотерапевта.
·
Якщо є інші постраждалі від дій кривдників, ваш
досвід може допомогти розслідуванню у їхніх справах, довести систематичність та
суспільну небезпеку його дій. Або навпаки — попередити такі його дії щодо
інших.
Кампанія проводиться за ініціативи Офісу Віцепрем’єрки з питань
європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства юстиції України
спільно з Національною поліцією України, Кіберполіцією України, Координаційним
центром з надання правничої допомоги за сприяння Урядової Уповноваженої з
питань гендерної політики, в межах «16 днів проти насильства».
Департамент кіберполіції
Національної поліції України
