Ми в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка запускаємо системний курс медіаграмотності та цифрової безпеки «Цифровий імунітет» спеціально для людей 60+.

Додаток

📱 1. Контент для методички: Пам'ятка «Безпека у Viber без зайвих слів»

(Великий шрифт, мінімум тексту, чіткі інструкції)

🛑 ПРАВИЛО №1: Хто мені пише?

Якщо вам пише незнайомий номер (немає в контактах) і пропонує гроші, субсидії чи лякає блокуванням картки — це шахраї.

·         Що робити: Натисніть кнопку «Заблокувати» у верхній частині екрана.

🔗 ПРАВИЛО №2: Сині посилання — зона небезпеки

Синій текст у повідомленні (наприклад, [www.dopomoga-vsim.com](https://www.dopomoga-vsim.com)) — це адреса, яка веде на інший сайт. Шахраї роблять сайти, дуже схожі на Дію чи ПриватБанк.

·         Що робити: Ніколи не натискайте на сині посилання від незнайомців.

·         Запам'ятайте: Справжній банк чи Пенсійний фонд ніколи не надсилають посилань для виплати грошей у Viber!

🔒 ПРАВИЛО №3: Захищаємо свій Viber (Налаштування безпеки)

Зробіть це разом із тренером прямо зараз:

1.      Натисніть «Додатково» (три крапки внизу екрана).

2.      Оберіть «Параметри» (або «Налаштування»).

3.      Оберіть «Конфіденциальність».

4.      Знайдіть пункт «Закриті групи» або «Хто може додавати мене в групи» ➔ Оберіть «Мої контакти» (щоб чужі люди не додавали вас у підозрілі чати з "виграшами").

🏛️ 2. Контент для методички: Шпаргалка «Дія — ваша цифрова книжка»

❓ Що таке Дія?

Це ваш безпечний електронний гаманець, де зберігаються ваші документи (паспорт, пенсійне посвідчення, єДокумент) прямо в телефоні. Вони мають таку ж юридичну силу, як і паперові.

🛡️ Головні правила безпеки в Дії:

1.      Дія не збирає ваші гроші і не зберігає реквізити ваших карток.

2.      Код входу (4 цифри): Це ключ від вашої квартири. Його не можна говорити дітям, онукам, сусідам і тим паче — людям по телефону.

3.      Дія.Підпис (зелене коло, що сканує обличчя): Коли додаток просить вас покрутити головою або кліпнути очима — це створення вашого цифрового підпису. Увага: Робіть це лише тоді, коли ви особисто замовляєте якусь довідку. Якщо хтось по телефону каже вам «покрутити головою перед камерою» — це шахраї намагаються взяти на вас кредит!

📢 3. Тексти для соцмереж (Запрошення слухачів)

Оскільки літні люди рідше читають інстаграм, але активно користуються Facebook (або оголошення можуть побачити їхні діти й онуки), робимо два варіанти тексту.

Варіант 1: Для Facebook (Пряме звернення до літніх людей)

👵👴 ** Смартфон без страху та шахраїв! Безкоштовний курс у бібліотеці**

Здається, що весь світ перейшов в онлайн, а розібратися з телефоном стає все важче? Втомилися просити дітей підказати, як надіслати фото у Viber чи перевірити пенсію? Боїтеся натиснути "не туди"?

Бібліотека [Назва] запрошує вас на затишний та зрозумілий курс «Цифровий імунітет»!

Чого ми навчимося БЕЗ ЖОДНОГО СЛЕНГУ та крику: ✅ Як впевнено користуватися смартфоном/планшетом і не боятися його "зламати". ✅ Як безпечно спілкуватися у Viber та Facebook і розпізнавати шахраїв. ✅ Як без черг записатися до лікаря та користуватися додатком "Дія".

☕ Навчання безкоштовне. Обіцяємо теплу атмосферу, підтримку волонтерів та смачний чай із печивом на перервах!

📅 Старт першої групи: [Дата] о [Час] 📍 Місце зустрічі: Бібліотека [Адреса] 📞 Запис обов'язковий (кількість місць обмежена): [Номер телефону] або просто прийдіть до бібліотеки і запишіться у бібліотекаря!

Варіант 2: Для Instagram/Facebook (Звернення до дітей та онуків)

💙 Подбайте про цифрову безпеку ваших батьків, дідусів та бабусь!

Скільки разів на тиждень ви чуєте: "Ой, а куди тут натиснути?" або "Мені прийшло якесь дивне SMS про виграш, що робити?". На жаль, через брак досвіду наші рідні часто стають жертвами телефонних шахраїв чи фейків.

Ми в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка запускаємо системний курс медіаграмотності та цифрової безпеки «Цифровий імунітет» спеціально для людей 60+.

Ми навчимо їх всьому тому, на що у вас часто не вистачає часу чи терпіння: від базових кнопок до роботи з Дією та захисту від кібершахраїв. М'яко, повільно, з повагою та... чаєм.

🎁 Подаруйте рідним спокій та впевненість! Запишіть ваших бабусю, дідуся чи батьків на безкоштовний курс за телефоном:+380504250547.

Ці матеріали повністю закривають візуальну та інформаційну частину старту програми. Успіхів вам! Якщо знадобиться щось підкоригувати — пишіть.

АНКЕТА УЧАСНИКА / УЧАСНИЦІ КУРСУ "ЦИФРОВИЙ ІМУНІТЕТ"

Шановний учаснику! Будь ласка, дайте відповіді на кілька запитань. Це допоможе нам оцінити ефективність програми та покращити наступні курси. Анкета є конфіденційною.

Ваш вік: ____ років.

Чи проходили ви подібне навчання раніше? 🔲 Так 🔲 Ні

Блок 1: Психологічний комфорт та впевненість

Оцініть ваше ставлення до сучасних гаджетів (смартфон, планшет, комп'ютер):

1. Як ви почуваєтеся, коли вам потрібно скористатися новою функцією у смартфоні чи додатком?
• 🔲 Страх, тривога, боюся щось "зламати" або видалити.
• 🔲 Невпевненість, завжди прошу про допомогу дітей/онуків/сусідів.
• 🔲 Спокій та інтерес, намагаюся розібратися самостійно.
2. Чи вмієте ви самостійно оплачувати комунальні послуги або записуватися до лікаря через інтернет?
• 🔲 Ні, не вмію і боюся це робити.
• 🔲 Вмію, але тільки під наглядом або за допомогою інших.
• 🔲 Так, роблю це повністю самостійно.

Блок 2: Медіаграмотність та безпека (Тест на навички)

3. Вам у месенджері (Viber/Telegram) прийшло повідомлення: "Усім пенсіонерам виплачують по 5 000 грн допомоги від ООН! Переходьте за цим посиланням, щоб отримати". Ваші дії?
• 🔲 Одразу перейду за посиланням і введу свої дані, щоб не втратити гроші.
• 🔲 Перешлю це повідомлення своїм друзям та знайомим, щоб вони теж дізналися.
• 🔲 Не буду переходити. Зайду на офіційний сайт ООН або Мінсоцполітики, щоб перевірити інформацію.
4. Вам телефонує людина, представляється службою безпеки банку і каже, що з вашої картки прямо зараз хтось знімає гроші. Для блокування картки просить назвати три цифри на звороті (CVV-код) або код з SMS. Що ви зробите?
• 🔲 Назву всі коди, щоб врятувати свої заощадження.
• 🔲 Покладу слухавку. Самостійно зателефоную на гарячу лінію банку, яка вказана на моїй картці.
5. Як ви визначаєте, чи можна довіряти новині в інтернеті або фейсбуці?
• 🔲 Якщо новина має яскравий заголовок (наприклад, "Терміново!", "Шок!"), то це точно правда.
• 🔲 Якщо про це написав відомий блогер або знайомий у фейсбуці.
• 🔲 Перевіряю, чи є посилання на офіційні джерела (державні органи, офіційні ЗМІ) та чи немає в тексті надмірних емоцій.

Дякуємо за ваші відповіді! Разом ми будуємо безпечний цифровий простір!

 

Магія документального кіно: як Мережа DOCU/CLUB змінює людей і громади в Україні

Нещодавня Конференція модераторів Мережі кіноклубів DOCU/CLUB стала для нашої спільноти майданчиком для підбиття річних підсумків, обміном натхненням та поширенням дієвих змін. Масштаби діяльності кіноклубів за минулий рік вражають: у спільноті відбулося 2 812 подій в онлайн-, офлайн- та комбінованому форматах. Це означає, що щодня в різних куточках України та за її межами проходило в середньому 8 показів та обговорень документальних стрічок, які об’єднали 36 297 глядачів та глядачок. Наразі наша Мережа налічує вже 615 кіноклубів у 22 країнах світу.

2 липня 2026

Команда Мережі підготувала для учасників та учасниць конференції огляд найкращих кіноклубних практик у різних напрямах. Критерій відбору був простий, але водночас глибокий: кожен і кожна із цих модераторів/-ок зуміли вийти за межі звичайного перегляду фільмів та зробити свій кіноклуб інструментом прямої дії. Вони продемонстрували унікальну гнучкість та стійкість, працюючи в абсолютно різних умовах – від затишних ліцеїв на Заході України до прифронтових бібліотек Донеччини та складних аудиторій в установах виконання покарань.

 

Досвід саме цих людей є для нас уособленням того, як документальне кіно допомагає створювати місцеві програми розвитку, захищати довкілля, повертати засуджених людей до нормального життя в соціумі та впроваджувати інновації в освіту. Це готові, успішно протестовані «рецепти змін», які будь-яка інша громада може взяти за основу й реалізувати у себе.

Пропонуємо познайомитися з ними ближче.

Кіноклуби при бібліотеках: мандрівні кінозали, екологія та безбар’єрність

Сучасна бібліотека перестала бути просто сховищем книжок, вона перетворилася на живий майданчик для правопросвіти та адвокації.

Кіноклуб «Промінь» при Шосткинській міській центральній бібліотеці  працює з 2015 року. 2024 року його команда під керівництвом Анжеліки Пєнкіної успішно реалізувала адвокаційну кампанію з медіаграмотності для жителів громади та внутрішніх переселенців. Попри безпекові виклики сьогодення, модераторки Галина Москаленко та Валентина Макуха продовжують роботу. «Промінь» залишається одним із найбільш «мандрівних» кіноклубів – модераторки регулярно везуть кіно у віддалені громади.

Кіноклуб «Феміда» при бібліотеці-філії у с. Шабельківка поблизу Краматорська на Донеччині вражає своєю роботою. Попри близькість до лінії фронту, модераторка Світлана Садова продовжує об’єднувати людей навколо кіно як онлайн, так і під час живих зустрічей. Її робота – це наочний приклад стійкості та неймовірної сили культурних ініціатив у надскладних умовах.

Кіноклуб Docudays UA при Дніпропетровській обласній бібліотеці для дітей працює з червня 2023 року. Його модераторка Тетяна Дороніна сміливо обирає для учнівства і студентства непрості теми – про війну, Майдан, Голодомор, Голокост чи булінг. Вона має унікальний досвід залучення до показів вимушених переселенців, що допомагає людям повернути відчуття дому й спорідненості. Після перегляду фільму «Мова» режисера Сергія Лисенка у бібліотеці навіть організували мовні курси з вивчення української для людей старшого віку та вимушених переселенців. 

 

Модераторки кіноклубу Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці Віра Карпінська та Катерина Алексєєнко демонструють унікальний для Мережі досвід роботи з темою інклюзії та проведення інклюзивних показів. Вони втілили два важливі адвокаційні проєкти: «Інформаційна доступність для людей незрячих та слабозорих» та «Інтеграція неповнолітніх суб’єктів пробації у соціокультурне життя громади». Співпраця з підлітками на обліку пробації активно триває й зараз.

Екоініціативи Хмельниччини. Модераторки кіноклубу Docudays UA при Хмельницькій обласній науковій бібліотеці Зоя Філіпенко та Альона Радецька давно і системно працюють з екологічною тематикою. Зоя Філіпенко була учасницею першої програми «DOCU ДІЄ» та адвокатувала вирішення проблеми сортування сміття у громаді. Модераторки шукають нестандартні підходи: наприклад, на обговорення фільму «Заповідник Асканія» режисера Андрія Литвиненка вони запросили переселенців – колишніх працівників заповідника. А їхні колеги, модераторки кіноклубу Docudays UA при Чемеровецькій центральній бібліотеці Марія Кульпінська та Ольга Галак у 2024 році реалізували масштабну екологічну адвокаційну кампанію. Завдяки їхній роботі з мешканцями та анкетуванню в громаді сформувалася активна екоспільнота, а селищна рада офіційно затвердила напрацьовану ними Програму природоохоронних заходів...

Щиро, команда Мережі DOCU/CLUB

 

 

20 червня - День біженця в Україні

Щороку 20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців (World Refugee Day) – міжнародну дату, присвячену людям, які були змушені залишити свої домівки через війни, збройні конфлікти, переслідування, порушення прав людини або природні катастрофи. 

 Для українців Всесвітній день біженців має особливе значення. За останні роки мільйони громадян України особисто пережили досвід вимушеного переїзду, адаптації до нового середовища та пошуку безпеки далеко від дому. Саме тому цей день є нагадуванням не лише про глобальні виклики, а й про важливість підтримки, людяності та міжнародної солідарності у складні часи.

Історія Всесвітнього дня біженців

 Всесвітній день біженців був офіційно запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Вперше його відзначили 20 червня 2001 року – у рік 50-річчя Конвенції про статус біженців 1951 року, яка стала одним із найважливіших міжнародних документів у сфері захисту прав людей, що шукають притулок.

 Дата 20 червня була обрана не випадково. Раніше цього дня в багатьох країнах Африки відзначався День африканського біженця, а згодом ініціативу було поширено на глобальний рівень.

 Сьогодні Всесвітній день біженців підтримують уряди, міжнародні організації, благодійні фонди та громадські об'єднання по всьому світу.

Підтримка біженців починається з доступу до інформації

 Що можуть зробити бібліотеки для цієї категорії користувачів

Всесвітній день біженців (20 червня) — це важлива нагода для бібліотек підкреслити свою роль як безпечних, інклюзивних та гостинних просторів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців. Бібліотеки вже давно перестали бути просто книгосховищами; сьогодні це хаби соціальної адаптації та інтеграції.

Ось конкретні та дієві кроки, які  наша бібліотека  реалізує для підтримки цієї категорії користувачів:

1. Інформаційна та правова підтримка

Найперше, чого потребують люди на новому місці — це чітка та зрозуміла інформація.

 Створено інформаційну полицю «Гід переселенця»: бібліотека надає  контакти місцевих гуманітарних штабів, центрів зайнятості, соціальних служб, медичних закладів та психологічних служб. Є роздатковий матеріал.

Юридичні консультації: Організація безкоштовних онлайн-зустрічей із юристами (у співпраці з правозахисними організаціями або центрами безоплатної правової допомоги) для вирішення питань відновлення документів, отримання виплат чи житла.

Цифрова грамотність: Навчання користуванню державними електронними послугами (наприклад, застосунком Дія для оформлення статусу ВПО чи допомоги).

2. Соціальна та культурна інтеграція згідно обставин в місті

Бібліотека є містком між новими мешканцями громади та місцевим населенням.

Краєзнавчі онлайн-екскурсії: Знайомство з історією, культурою та традиціями нового для переселенців міста чи села, що допомагає швидше відчути себе «своїм».

Творчі майстер-класи та арт-терапія: Спільні заняття з рукоділля, малювання чи ліплення для дорослих і дітей, які допомагають знизити рівень стресу. В останній час проводимо онлайн.

3. Простір для дітей та молоді(призупинено)

Діти-переселенці часто найбільше страждають від втрати звичного кола спілкування.

Бібліо-няня та ігрові зони(призупинено): Облаштування безпечних куточків з настільними іграми, конструкторами та книжками, де батьки можуть залишити дітей на годину-дві, щоб вирішити адміністративні справи.

Гgroups з підготовки до школи чи допомоги з домашніми завданнями: Залучення волонтерів (студентів, педагогів-пенсіонерів) для допомоги дітям, які пропустили частину навчання через переїзд.

Плануємо продовжити Інтерактивні онлайн-читання та ляльковий театр(спільно з ПК «Ювілейний»): Казкотерапія як інструмент психологічного розвантаження.

4. Психологічна допомога та коворкінг

Психологічні тренінги: Організація груп підтримки, зустрічей із професійним психологом для подолання травми війни та переїзду.

Безкоштовний коворкінг: Забезпечення робочих місць із безперебійним інтернетом (Wi-Fi) та комп'ютерами для тих, хто шукає роботу, працює дистанційно або навчається онлайн.

Головне — робимо бібліотечні послуги максимально доступними. Наприклад, спростити процедуру запису до бібліотеки для ВПО (дозволити реєстрацію за довідкою ВПО або цифровими документами в Дії), а також активно поширюємо інформацію про заходи у місцевих волонтерських чатах . Робота проводиться згідно обставин в регіоні.

 

#Безпека_громада

#ГромадськіРадникиУкраїни

#Шевченка_бібліотека

#культура_на_часі

Абетка безпеки від бібліотеки

 Коли в сім’ї народжується дитина, дорослі піклуються про неї й оберігають від усіляких небезпек. Та малюк швидко росте й щодень стає кмітливішим і самостійнішим. Щоб дитина не завдавала шкоди своєму здоров’ю, не  наражалася на небезпеку, вона має вміти користуватися побутовими приладами, знати правила дорожнього руху та пожежної безпеки.

Час від часу в різних куточках Землі трапляються стихійні лиха. Люди навчилися їх передбачати, однак не можуть від них захиститися. Та, на щастя, стихійне лихо не таке вже й часте явище. Прикро те, що частіше за все ми самі створюємо небезпечні ситуації. Хтось не закрив каналізаційний люк, не закріпив вантаж або не прибрав кригу на тротуар, не відремонтував гальма свого автомобіля –список подібних прикладів може бути нескінченним.

І навіть коли ти надзвичайно розумна, слухняна і обережна дитина, не буде зайвим навчитися правилам безпеки.

 

 Вузлики на пам’ять

Метрополітен

Треба:

на екскалаторі стояти праворуч, обличчям у напрямку руху, тримаючись за поручень;

проходити по екскалатору з лівого боку;

В очікуванню поїзда стояти подалі від краю платформи.

Не можна:

Спиратися ліктем і класти речі на поручень;

Бігати по екскалатору і платформі;

Заходити за обмежувальну лінію краю платформи;

Підходити до вагона до повної зупинки поїзда;

Новобудова

Не можна:

гратися на територіях фабрик, заводів, будівельних майданчиках, підстанціях;

копати ходи у великих купах піску, гратися в ямах.

 

Громадський транспорт

Треба:

чекати автобус, трамвай, тролейбус на зупинках;

входити до трамвая, тролейбуса, автобуса і виходити лише на зупинках і тільки після повної зупинки транспорту;

входити у транспорт спокійно, за чергою, через задні двері;

пропускати літніх людей, пасажирів з маленькими дітьми ,інвалідів;

виходити обережно, не штовхаючись, за чергою, через передні двері;

автобус і тролейбус обходити позаду, трамвай – спереду;

Світлофор

Віра Паронова

В світлофора  на три боки

є по три кругленьких ока.

Ними світить недаремно:

як подивиться зеленим –

йди скоріше! Не зівай!

Світить жовтим – зачекай,

а  червоним – стій, не йди,

на зелене підожди.

Небезпечна прогулянка

Світлана Крупчан

Плаче зайченя-малюк –

провалився він у люк.

Ледве-ледве не втопився,

а злякався, а забився!

Знає хай дитина кожна:

наступать на люк

не можна!

Нерозумне ведмежа

Світлана Крупчан

Нерозумне ведмежа

крадькома взяло ножа.

Ой, порізавсь, – плаче стиха. –

Ну й дістану на горіхи!

Мама сина не сварила,

ранку йодом помастила.

Мудра порада

Світлана Крупчан

Їжачиха сукню шила,

всі голки свої лишила.

Тут як тут їжаченята –

нумо, сукню дошивати.

Ножиці, голки та клапті –

все розкидали по хаті.

Ось зайшов сердитий тато:

Що за ігри в вас, малята?

Знають діти, безперечно,

що голки – це небезпечно!

Бібліотекари  пропонують дітям, прочитати книги про безпеку,порадник безпеки.

 Безоплатна юридична допомога

Українці можуть отримати безоплатну юридичну допомогу (первинну та вторинну) через державну систему БПД, а також звернувшись до перевірених громадських організацій, спеціальних онлайн-сервісів або ботів.

Найбільш надійні та перевірені варіанти:

🇺🇦 Державна система безоплатної правничої допомоги (БПД)

Державна мережа надає безкоштовні консультації. Вразливі категорії громадян також можуть розраховувати на допомогу зі складанням документів та представництвом у суді за рахунок держави.

• Єдиний номер: Зателефонуйте на 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних в межах України безкоштовні).
• Для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41.
• Офіційний сайт: Знайдіть найближче бюро та ознайомтесь з послугами на порталі Безоплатна правнича допомога.
• Додатковий інструмент: Використовуйте Юридичний супровід від партнерів.

🤖 Онлайн-платформи та чат-боти (швидка допомога)

Для отримання консультації в режимі реального часу скористайтесь зручними цифровими інструментами:

• ЮрШтаб: Отримайте швидку допомогу в месенджерах, перейшовши за посиланням Безкоштовні юридичні консультації через боти - ЮрШтаб.
• Dopomoga24: Проконсультуйтеся онлайн з різних галузей права на платформі Dopomoga24 – Безкоштовна консультація юриста.
• Юристи.UA: Задайте своє питання фахівцям на сайті Консультації юристів онлайн - Юристи.UA.

🎖 Ветеранські послуги та специфічні запити

• Якщо ви є ветераном, учасником бойових дій або членом їхніх сімей, ознайомтесь зі спеціалізованою програмою на сторінці Безоплатна правова допомога – для кожного.

Розкажіть, якого саме питання стосується ваша проблема (наприклад: сімейне право, трудове, пенсійне, питання ВПО чи мобілізації)? Це дозволить мені підказати більш вузькоспеціалізовані ресурси.

Як отримати консультацію юриста безкоштовно?

Огляд від ШІ

Отримати безкоштовну консультацію юриста в Україні найпростіше через державну систему безоплатної правничої допомоги (БПД). Звернутися можна за телефоном 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні), через офіційний сайт Безоплатна правнича допомога або в найближчому бюро правової допомоги

Юридична консультація по телефону безкоштовно?

Огляд від ШІ

Отримати безкоштовну юридичну консультацію телефоном в Україні можна через державну систему безоплатної правничої допомоги (БПД) або профільні громадські організації. Вони надають роз'яснення законодавства та допомагають розібратися у різних правових питаннях.

Основні безкоштовні телефонні лінії:

·        Єдиний контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні. З-за кордону телефонуйте за номером +38 (044) 363 10 41 (за тарифами вашого оператора). 

Безоплатна правнича допомога

·        Гаряча лінія ГО «Юридична Сотня»: 0 800 308 100. Лінія працює з понеділка по суботу з 9:00 до 20:00. Консультації є конфіденційними та орієнтовані на захист прав ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин

Хто має право на безкоштовну юридичну допомогу?

Огляд від ШІ

Безкоштовну (безоплатну) правничу допомогу від держави гарантує Закон України «Про безоплатну правничу допомогу». Обсяг послуг залежить від того, чи це загальна консультація (первинна допомога), чи повноцінний захист у суді (вторинна допомога). 

Дія.Безбар'єрність +1

1. Безоплатна первинна правнича допомога

Хто має право: Усі особи, які перебувають під юрисдикцією України (громадяни, іноземці, особи без громадянства, біженці).
Що включає: Юридичні консультації, роз'яснення прав, а також допомога у складанні заяв та скарг (крім процесуальних документів для суду). 

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції +2

2. Безоплатна вторинна правнича допомога (судовий захист)

Хто має право: Цей вид допомоги (призначення адвоката за рахунок держави) надається лише певним категоріям громадян: 

Безоплатна правнича допомога +2

·        Малозабезпечені особи (з доходом нижче прожиткового мінімуму)

·        Особи з інвалідністю (що отримують пенсію/допомогу менше двох прожиткових мінімумів)

·        Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України

·        Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

·        Діти (зокрема, сироти та діти, позбавлені батьківського піклування)

·        Потерпілі від домашнього насильства або насильства за ознакою статі

·        Особи, засуджені до позбавлення волі 

Безоплатна правнича допомога +2

Як отримати допомогу або перевірити своє право на адвоката:

·        Зателефонуйте на Єдиний контактний номер системи безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103 (дзвінки в межах України безкоштовні).

·        Зверніться до найближчого бюро правової допомоги у вашому місті.

·        Ознайомтеся з повним переліком категорій та інструкціями на офіційному порталі Системи надання безоплатної правничої допомоги. 

·        Гаряча лінія безоплатна правова допомога?

·        📌 Плануєте стати донором крові або вже здаєте кров? У картках розповідаємо, що важливо знати кожному донору. Для отримання консультації юристів системи надання БПД: 📞 Телефонуйте 0 800 213 103 ✍️ Напишіть приватне повідомлення цій сторінці 📍 Або зверніться до найближчого з наших бюро https://legalaid.gov.ua/buro.

·        Як подати звернення для отримання безоплатної вторинної правової допомоги?

·        З метою отримання безоплатної вторинної правової допомоги Ви можете зателефонувати до Контакт-центру за безкоштовним номером 0 800 213 103.(Інтернет)