#Ювілейний календар_ ювілеї письменників                         

 

                                              «Сенкевич — це великий талант,

                         який зумів підняти дух свого народу в часи найбільшого   занепаду...

                                    Його слово має магічну силу оживляти минуле»

                                                                                       Іван Франко

 

 

ГЕНРИК СЕНКЕВИЧ - МАЙСТЕР ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ

5 травня - день народження великого польського письменника, відомого автора історичних романів, лауреата Нобелівської премії з літератури Генріка Сенкевича.

 Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької академії наук, Сенкевич був блискучим історичним романістом. Подібно В. Гюго, А. Дюма, він зумів описати великі події минулих епох, приділяючи увагу і особистості людини.

Пропонуємо цікаві факти з життя письменника.

Його повне ім'я - Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич.

Батько майбутнього письменника був власником кількох маєтків, а мати походила зі старовинного дворянського роду. Коли Генрик пішов в школу, його сім'я збідніла. Генрик процвітав тільки в літературі і польській мові. Він дуже сильно захоплювався романами Вальтера Скотта, Олександра Дюма і під їх впливом написав свій перший роман «Жертвопринесення». На жаль, рукопис цього роману не зберігся.

У 1866 р Сенкевич вступив до Варшавського університету, де обрав для себе право і медицину, але дуже скоро перейшов на факультет літератури і історії. Однак через повну відсутність грошей Генрик залишив навчання, так і не отримавши диплом.

За рік до цього Сенкевич вирішив спробувати себе в журналістиці. Він писав для декількох періодичних видань Варшави. Як кореспондент побував у Відні і Парижі. У колі польської інтелігенції придбав репутацію одного з найкращих журналістів Варшави.

Літературну діяльність почав дуже рано, але відомим став з 1876 р, коли, подорожуючи по Америці, надіслав звідти ряд подорожніх нарисів, кореспонденцій, новел, сповнених художньої правди і гумору.

Після повернення до Варшави Сенкевич став приділяти увагу більш серйозним творам. У 1882 р. у варшавській газеті «Слово» він розпочав друкувати роман «Вогнем і мечем» - перший роман трилогії, у якій дія відбувається у Польщі та Римської імперії епохи ранніх християн. 

Більшість читачів високо оцінили його. Незабаром вийшли наступні романи - «Потоп» і «Пан Володиєвський». Ці книги і стали початком підйому Генрика до слави і зробили його популярним не тільки на батьківщині, але і у всій Європі та Америці. Після їх виходу Сенкевич став польським письменником із найвищими заробітками - за право видання трилогії протягом 20 років він отримував від видавця 70 тис. рублів.

-Генрик пристрасно полюбляв різноманітні подорожі. Довгий час він проживав у Європі, часто бував у США. Навесні 1900 року він відвідав Львів. Ця подія стала однією з найпомітніших у суспільному житті міста і однією із знакових для польської частини львів'ян. Візит супроводжувався численними урочистостями, зустрічами з молоддю та інтелігенцією, офіційними прийомами.

-У 1905 р. Сенкевич «за видатні заслуги в області епосу» став володарем Нобелівської премії з літератури. У своїй промові письменник говорив, що це особливо цінна нагорода для сина польського народу.

-Особисте життя письменника не можна назвати щасливим. У нього було три шлюби і, що дивно, всі три дружини носили ім'я Марія. Першою дружиною була полячка Марія Шенкевич, яка народила йому сина Генрика Йозефа і дочка Ядвігу. Але після народження дочки вона померла від туберкульозу. У 1888 р анонімний шанувальник надав Сенкевичу 15 тис. рублів, на які він створив фонд імені своєї покійної дружини, з якого виплачується стипендія хворим на туберкульоз діячам культури. Через вісім років письменник знову одружився на 19-річній одеситці Марії Володкович (Романівській). Але цей шлюб швидко розпався, оскільки у подружжя були різні погляди на життя. Незабаром Сенкевич одружився зі своєю кузиною Марією Бабською.

 

Коли почалася Перша світова війна, Сенкевич поїхав до Швейцарії, де був головою комітету, що допомагав жертвам війни в Польщі. У цій країні, в місті Веве, його наздогнала смерть. Через вісім років його прах перевезли на батьківщину.

Письменник зображений на польській банкноті 500 000 злотих 1990 року.

У1896 році почалась Клондайська золота лихоманка, були проведені Олімпійські ігри сучасності та сталась велична подія в християнській літературі — Генрік Сенкевич написав роман «Quo vadis?» («Камо грядеши?»). Це класика польської історичної літератури, роман, в якому концентрація біблійних цінностей настільки велика, що запалює вогонь віри. Ще пропонуємо декілька  фактів про автора та його книгу. Paratus — готові?

-І завжди пам’ятай, що мармур, нехай найдорожчий, нічого не вартий, і що справжню цінність він отримує лише тоді, коли його перетворить в чудо мистецтва рука скульптора. Будь же таким скульптором … Недостатньо тільки любити, треба вміти любити і треба вміти навчити любові. Адже насолоду відчуває і плебей, і навіть тварини, але справжній чоловік тим власне від них і різниться, що звертає любов як би в благородне мистецтво і, насолоджуючись нею, знає про це, усвідомлює божественну її сутність і тим самим насичує не тільки тіло, але і душу (Цитата з книги «Quo vadis?»).

-В роду Генріка Сенкевича були татари-мусульмани. Народжений в селі Воля-Окшейська, в 1846 році, письменник проживав в домі родини матері. Пращури ж його батька походили від литовських татар. Попри поступову асиміляцію з поляками, більшість татар лишались мусульманами. Проте прапрадід Генріка — Міхал, прийняв Христа в 1775 році, відійшовши від ісламу. Попри змішану кров письменник ототожнював себе винятково з поляками, а татари були в його книгах антагоністами та загрозою цивілізованому світові.

 

Генрік Сенкевич.

Назва книги «Quo vadis?» є біблійною. Христос звелів любити людей сильніше, ніж ненавидіти зло, бо вчення його є любов, а не ненависть (Цитата з книги «Quo vadis?»).

Основною ідеєю книги — є протистояння фізичної та духовної сили. Основний фокус Сенкевича є на тому, аби змалювати життя перших християн Рима та описати перші на них гоніння часів Нерона. Сенкевич писав: «Вчитуючись в «Аннали», я не раз відчував, що в мені зріє думка дати художнє протиставлення цих двох світів, один з яких являв собою всемогутню керівну силу адміністративної машини, а інший представляв виключно духовну силу».

 Генріх Семирадський, Факели Нерона.

-Книга описує правдиві історичні події. Для цього Сенкевич опрацював первинні історичні джерела, серед яких були римські історики. Серед його героїв історичними є: Гай Петроній, імператор Нерон, Апостол Петро, Апостол Павло, Поппея Сабіна (друга дружина Нерона), Плавтій (воєначальник), Помпонія Греціна (дружина Плавта). Вигадані: Марк Вініцій, молодий римський патрицій, племінник Петронія, та кохана Вініція, Лігія.

-Книги Сенкевича набули міжнародного визнання. Величезний успіх цього роману сприяв присудженню Сенкевичу в 1905 році Нобелівської премії з літератури.

Перша екранізація книги була зроблена ще в 1901 році, у Франції. Найперша екранізація відбулась через 5 років після публікації книги, Фернаном Зеккою на кіностудії Pathé. Цікаво, що ця кіностудія була створена в рік публікації роману — в 1896 році. Пізніше була екранізація 1951 року, в США, а також у 1985 році, створена за співпраці трьох країн: Італії, Франції, Югославії — і в Польщі у 2001 році.

Поважати Христа недостатньо, треба ще жити згідно з його вченням, і тут опиняєшся ніби на березі моря, яке тобі велять перейти пішки. <…> І скажу тобі так: я не знаю, як влаштовуються християни, щоб існувати, але знаю одне: де починається їх вчення, там кінчається римське панування, закінчується Рим, закінчується життя, відмінність між переможеним і переможцем, багатим і бідним , паном і рабом, закінчується всяка влада, закінчується імператор, закон і весь світопорядок, і замість всього цього приходить Христос і якесь милосердя, якого досі не було, і якась доброта, невластива людям і чужа нашим римським схильностям (Цитата з книги «Quo vadis?»).

В Італії є церква «Quo vadis?». Церква, відома як Санта-Марія-ін-Пальміс (італ. Santa Maria in Palmis), знаходиться на південному сході Риму на Аппієвій дорозі. Символізує символічний заклик Ісуса до повернення Петра до Рима для завершення місії. Стоїть на місці де, за переказами, Петро зустрів Христа.

Книга виборола місце в ТОП-рейтингах світової літератури. Книга Сенкевича популяризувала польську літературу, була перекладена на понад 50 мов і донині є одним з бестселерів всіх часів.

Ці факти свідчать про те, що геніальні твори не народжуються з нічого. Трагічна історія християнства та боротьби за віру, особисті рефлексії автора та філософські питання людства є фундаментом цього твору. І нині, чи ви готові поставити собі питання: Куди я йду? – як Петро чи герої Сенкевича.

 З нагоди 180-річного ювілею письменника у бібліотеці відкрилася книжкова виставка «Лицар польської літератури». На ній представлені літературознавчі дослідження творчого спадку Генрика Сенкевича та історичні романи в українських та російських перекладах.

Чи можна відчути подих історії, просто розгорнувши роман? Книги Сенкевича доводять, що так. Він писав так, що сторінки оживали: гриміли битви, палали серця, а слово ставало опорою у найважчі часи.

-На нашій експозиції ми відкриваємо Сенкевича з різних сторін: Епічного майстра: автора легендарного «Вогнем і мечем» та античного «Quo Vadis». Тонкого психолога: автора роману «Без догмата», який і сьогодні дивує своєю сучасністю. Мандрівника: який надихався Львовом, Києвом та Поділлям, відкриваючи красу України всьому світові.

. «Поки в нації живуть пісні та пам'ять про героїв — вона непереможна», — ці слова Сенкевича сьогодні звучать для нас як ніколи актуально.

Запрошуємо усіх бажаючих поринути у захоплюючий світ історичних романів польського письменника. Книжкова вистава діятиме до кінця травня.

 

День пам’яті та примирення в Україні

#календар_подій

#культура_на_часі

Календарі різних країн: Україна

Всі дні та дати по темі: свята військових

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини.

Терпіння і відсутність такого координально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе.

Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе.

Для Європи, як і для всього Нового Світу, це було жахливе потрясіння. Це було потрясінням для України і всіх інших радянських республік, що входили тоді до складу СРСР, найближчого партнера і «об’єднувача пролетарів усіх країн», помічника Німеччини з впровадження псевдо соціалістичної каральної системи до середини 1941-го року. Слово «каральної» ми вибрали керуючись фразою: «Держава - апарат насильства в руках панівного класу» (пер. з рос. В. І. Ленін. Повне зібрання творів (третє видання). - М .: Политиздат, т.20, стр.20)

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу.

Але амбіції нікуди не поділися, просто перекачували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби. Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест з вимогами підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. Цей процес відбувся в передмісті Берліна Карлсгорсті, який був зайнятий радянськими військами. Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.

24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.

День пам'яті та примирення в Україні у 2026 році відзначатиметься у п'ятницю, 8 травня, присвячуючись вшануванню жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Ця дата символізує перемогу над нацизмом та європейську традицію вшанування, фокусуючись на пам'яті та недопущенні нових війн.

Основні факти про 8 травня 2026 року:

• Офіційна назва: День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
• Символіка: Червоний мак, гасло — «Пам'ятаємо. Перемагаємо».
• Вихідний день: Через дію воєнного стану додатковий вихідний у п'ятницю, 8 травня, скасовується; день буде звичайним робочим у державних закладах.

З Днем пам’яті і примирення!

 

 

А що можна почитати про Поліське???

27 квітня  у кіноклубі "Феміда" відбувся  перегляд фільму з обговоренням «Поліські тенета» – документальний фільм про невідомі сторінки Чорнобильської катастрофи. 

А що можна почитати про Поліське???

80-ті та 90-ті роки досить непогано зафіксовані у різноманітних державних архівах. Звичайно, більша частина інформації про Полісся пов’язана там із Чорнобильською катастрофою. Для ґрунтовного дослідження життя міста, важливо знайти усі можливі джерела. Які ж саме?

В публікації студії DocNoteFilms

Про пошук інформації про Поліське у   більш сучасних виданнях.

80-ті та 90-ті роки досить непогано зафіксовані у різноманітних державних архівах. Звичайно, більша частина інформації про Полісся пов’язана там із Чорнобильською катастрофою. Але оскільки нам необхідно ґрунтовно дослідити життя міста, важливо знайти усі можливі джерела. Які ж саме?

По-перше, нещодавно відкриті архіви СБУ. Галузевий державний архів СБУ видав книжку «Чорнобильського досьє КҐБ». Це надзвичайно важливий збірник, який дозволяє зрозуміти позицію КДБ, зокрема, щодо Поліського, його відселення, впливу ситуації на простих людей. Агенти КДБ регулярно відправляли доповіді керівництву про ситуацію в містечку та районі, звітували – хто веде «неправильні розмови», виявляє занепокоєння, підбурює людей до бунту. Почитати можна тут: : https://uinp.gov.ua/elektro.../knyga-chornobylske-dosye-kgb1 А також ця книжка є в фонді нашої бібліотеки- подарунок від  Українського інституту національної пам'яті

Подібне джерело – «Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)» від Інституту історії України НАН України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Це збірка протоколів та стенограм засідань Політбюро ЦК Компартії України, доповідних записок тощо, що розкривають позицію партійного керівництва в Києві. Знаходиться тут: https://archives.gov.ua/wp.../uploads/2019/12/chornobyl.pdf.

По-друге, чимало візуальних свідчень – хронік, відео- та фотоматеріалів – знаходяться у Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г.С. Пшеничного. Без відвідування архіву переглянути сюжети неможливо, проте можна хоча б зорієнтуватися, які взагалі існують матеріали про Поліське, Чорнобиль та Поліський район. І прийти на розвідку. Ми знайшли корисні кадри в каталогах «Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів» за 1896-1995 роки. Архіви – за посиланням: https://tsdkffa.archives.gov.ua/?page_id=7369.

А по-третє – приватні архіви. Їх насправді чимало, але багато хто просто не знає чи не пам’ятає, яким багатством володіє. Власні фотографії та відео на любительські камери, навіть якщо їх автору здається, що там немає нічого цікавого, можуть розповісти історії, яких не містить жоден архів. Більшість таких матеріалів ми знайшли в Переяславі, де є Музеї Поліського району та мешкає багато переселенців. Але хтозна, де ще вдасться віднайти забуті скарби?

#ПоліськийФокстрот #запідтримкиУКФ #DocNoteFilms

 Безпека в громаді

У разі радіаційної аварії головне —залишатися в приміщенні, герметизувати його, слухати офіційні повідомлення ДСНС/влади та провести дезактивацію (зняти одяг, помитися). Найбезпечніше місце — підвал або центр цегляної/бетонної будівлі, подалі від вікон та даху. Не панікуйте та не покидайте укриття до вказівки влади. 

Основний алгоритм дій:

1. Перебувайте в укритті:

1. Негайно зайдіть у будівлю. Найкраще — підвал або середину будівлі, оскільки радіоактивний матеріал осідає на зовнішніх поверхнях.
2. Заберіть із собою домашніх тварин.
3. Щільно закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори. Не підходьте до них без потреби.
4. Вимкніть системи кондиціонування та вентиляції.
1. Знезаразьте себе (дезактивація):

0. Обережно зніміть верхній одяг, намагаючись не здіймати пил. Це видаляє до 90% радіоактивних речовин.
1. Помістіть одяг у пластиковий пакет і тримайте його далі від людей та тварин.
2. Прийміть душ з милом, помийте голову шампунем. Не використовуйте кондиціонер для волосся — він фіксує радіацію.
3. Якщо душу немає, вимийте відкриті частини тіла з милом, скористайтеся вологими серветками.
4. Одягніть чистий, щільний одяг.
2. Підготуйтеся до перебування в укритті:

0. Зробіть запас води в герметичних ємностях (пляшки, банки).
1. Загорніть харчові продукти в плівку і покладіть у холодильник або шафу.
2. Підготуйте індивідуальні засоби захисту (респіратори, маски).
3. Слідкуйте за інформацією:

0. Увімкніть телевізор, радіо, стежте за офіційними каналами (ДСНС, місцева влада, поліція).
1. Не покидайте укриття, поки не отримаєте відповідних вказівок.
4. Йодний захист:

0. Вживайте калій йодид лише тоді, коли це офіційно наказано! Прийом без потреби загрожує здоров'ю. 

Чого НЕ можна робити:

• Панікувати.
• Виходити з укриття без потреби.
• Вживати воду з-під крана до перевірки її безпечності.
• Їсти продукти, що лежали відкрито.
• Користуватися кондиціонером. 

Примітка: Інформацію взято з офіційних рекомендацій ДСНС та МОЗ України

Якщо ви опинилися  у ситуації, де не знаєте, як діяти- ви завжди можете звернутися.

@Асоціаціягромадських радниківУкраїни

#громадські_радники_АГРУ

 

Чорнобиль 40 років потому: трагедія, що змінила світ

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня Чорнобильської катастрофи — найбільшої техногенної аварії в історії людства, яка стала глобальним символом ядерної небезпеки та нагадуванням про ціну людської безвідповідальності.

У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції під час технічного експерименту сталися два вибухи. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу, яка поширилася далеко за межі України, охопивши значні території Європи.

За оцінками міжнародних організацій, зокрема ВООЗ та UNSCEAR, наслідки катастрофи набули глобального характеру. Радіоактивне забруднення різного ступеня охопило до трьох чвертей території Європи.

Аварія спричинила довготривалі екологічні, медичні, соціальні та економічні наслідки: зростання захворюваності,

руйнування екосистем,

вимушене переселення сотень тисяч людей, психологічні травми,

масштабні втрати для держав.

Першими на ліквідацію наслідків стали пожежники, військові, інженери та медики. Вони діяли в надзвичайно небезпечних умовах, часто без повного усвідомлення ризиків, і фактично стали щитом для України, Європи та світу. Їхній подвиг назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.

Водночас Чорнобиль став і трагічним прикладом системних проблем: замовчування правди, ідеологічного контролю інформації та нехтування безпекою людей. Ці події стали одним із чинників суспільних змін і посилення демократичних та екологічних рухів, а також вплинули на подальші історичні процеси.

Особливе значення у поширенні правди про катастрофу відіграла українська діаспора, яка привертала увагу світової спільноти та сприяла винесенню питання Чорнобиля на міжнародний рівень.

У Краматорську проживало 300 ліквідаторів та постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС Чорнобильської катастрофи.

  З метою соціальної підтримки постраждалих осіб на місцевому та обласному рівнях

 у Краматорську, як і по всій Україні,  реалізується  державна програма соціального захисту та підтримки громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Станом на квітень 2026 року, діяльність цієї програми регулюється законодавством України та включає державні виплати, пільги та компенсації. 

"Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі – управління) повідомляє, що на 2026 рік за бюджетною програмою «Пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено кошти для виплати компенсацій, допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Для отримання лікарських засобів на пільгових умовах громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рекомендуємо звернутися до аптечного закладу:

·        Донецьке комунальне підприємство «Фармація» (Аптека №302), за адресою: вул. Дніпровська, буд.12, м. Краматорськ, Донецька область.

Послуги з безоплатного зубопротезування надаються Комунальним некомерційним підприємством «Міська лікарня №2» Краматорської міської ради, до складу якої належать стоматологічне відділення №1 та стоматологічне відділення №2, розташовані за наступними адресами: вул. Ювілейна, буд.4 та вул. Велика Садова, буд. 72, м. Краматорськ, Донецька область.

Для отримання консультації по забезпеченню безоплатного придбання ліків та безоплатного позачергового зубопротезування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пропонуємо звернутися за телефоном «гарячої лінії» управління 093 234 30 22"

Ми висловлюємо глибоку вдячність усім ліквідаторам за їхній подвиг і самовідданість, завдяки яким було врятовано мільйони життів.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Підтримуємо тих, хто живе з наслідками.

І передаємо правду наступним поколінням.