#культура_на_часі

25 лютого відзначається День української жінки, також відомий як День українки, на честь народження видатної української письменниці та громадської діячки Лесі Українки, яка є символом незламності.

Свято вшановує силу, мудрість і невтомну працю українок, волонтерок, медиків, військових, а також видатних історичних постатей

 Українська історія — це не лише літописи про гетьманів та війни. Це також — і в першу чергу — історії жінок. Сильних, незалежних, вольових, розумних. Відомі жінки України відігравали ключову роль у становленні держави, культури, науки, освіти та боротьбі за свободу.

 ВИДАТНІ ЖІНКИ УКРАЇНИ

 Княгиня Ольга — перша жінка-правителька на Русі, яка не тільки зуміла утримати владу після загибелі чоловіка, а й провела масштабні адміністративні реформи. Вона вперше в історії розпочала активні дипломатичні стосунки з Візантією. Її візит до Константинополя та хрещення стали передумовами для майбутньої християнізації країни за Володимира Великого. Княгиня Ольга — приклад стратегічного мислення та далекоглядності в історії державотворення.

 Анна Ярославна — дочка великого київського князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції після шлюбу з Генріхом I. Її підпис на французьких королівських грамотах латинськими літерами та кирилицею — історичний доказ її освіченості та політичної ваги. Вона привезла до французького двору нову культуру, книги, візію справедливого правління. Анна була не лише символом дипломатичного союзу, а й уособленням високого інтелекту і ролі жінки у міжнародній політиці XI століття.

 Леся Українка — одна з найвидатніших постатей української літератури й культури. В умовах хвороби вона писала драми, поезію, публіцистику, які й сьогодні вражають силою думки й глибиною. Леся не тільки руйнувала уявлення про «слабку стать», а й створювала нову міфологію українського опору — інтелектуального, національного, духовного.

 Соломія Крушельницька — українська оперна співачка світового рівня, яку в Італії називали «найпрекраснішою і найрозумнішою». Вона виступала на найкращих сценах Європи й Америки. Її мистецтво було поєднанням бездоганної техніки, глибокого емоційного наповнення та культурного патріотизму — Крушельницька завжди підкреслювала своє українське походження й популяризувала українську музику за кордоном. Її життя — приклад того, як талант і принциповість можуть подолати кордони.

 Олена Теліга Не просто поетеса й страчена активістка, а яскравий приклад того, як жінки брали участь у національному русі не на другорядних ролях, а як лідерки думок. Теліга не боялася писати й говорити відверто про самосвідомість, честь і патріотизм у часи, коли за це розстрілювали. Її смерть у Бабиному Яру — символ спротиву тоталітаризмам обох таборів: і нацизму, і радянщини. Вона повернулась в окупований Київ у 1941 році свідомо, знаючи про ризик арешту.

 Ліна Костенко. Письменниця, яка стала прикладом для багатьох українців, а її вірші — натхненням. Все життя Ліна Костенко відстоювала свою точку зору поезією, не боялася репресій і завжди говорила, що думала про владу. Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів.

Юлія Паєвська - відома українська парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу "Янголи Тайри", який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців. Російські військові захопили Юлію Паєвську у полон у березні 2022, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів з оточеного російськими військами Маріуполя.

 Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок з інвалідністю "Боротьба за права". Вона була серед тих, хто однією з перших кинувся допомагати людям з інвалідністю після початку вторгнення. Юлія Сачук цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над планами евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців з інвалідністю.

 Українська математикиня Марина Вязовська цього року стала другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса. Цю нагороду часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки. Марина Вязовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв'язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.

 Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі. Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, щоб залишитися в реанімації з немовлятами, яких неможливо було евакуювати.

 "Госпітальєри" - волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуюють людей з поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон. Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько 6 тисяч евакуацій.

 Джамала. Неймовірно талановита співачка, яка володіє унікальним голосом. Джамала представляла Україну на 8 міжнародному конкурсі "Нова хвиля" 2009 року, а також 2016 року на "Євробаченні" і в обох здобула перемогу.

 Катерина Кухар. Прима-балерина Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, Заслужена артистка України, Народна артистка України і телеведуча.

 Оксана Забужко. Українська письменниця, поетеса, есеїстка та інтелектуалка, твори якої перекладені багатьма мовами. Саме її роман "Польові дослідження з українського сексу" був першим бестселером незалежної України і дав старт українському книжковому ринку.

 Ада Роговцева. Акторка театру і кіно, а також володіє не однією високою національною нагородою: Шевченківською премією, званням "Народна артистка України", Державною премією України імені А. П. Довженка і звання "Герой України".

 Наталія Сумська. Акторка театру і кіно, телеведуча, лауреатка Шевченківської премії, Народна артистка України. Зіграла у понад 40 фільмах і 30 театральних постановках.

 Оксана Линів. Перша жінка — головна диригентка Опери і філармонічного оркестру в місті Грац в Австрії. Входить до трійки найкращих жінок-диригенток сучасності.

 Оксана Караванська. Дизайнерка, постійна учасниця українських тижнів prêt-a-pоrter і членкиня Українського синдикату моди, входить у трійку найкращих дизайнерів України.

 Оксана Караванська. Дизайнерка, постійна учасниця українських тижнів prêt-a-pоrter і членкиня Українського синдикату моди, входить у трійку найкращих дизайнерів України.

 Відомі жінки України XXI століття — це ті, хто не лише адаптується до нових реалій, а й активно їх формує. Вони в науці й армії, в парламенті й на сцені, в школах, де навчають дітей, і в шпиталях, де рятують життя.

 

Жінки в історії України — це не тінь великих подій, а їх серцевина. Наша задача сьогодні — не лише захоплюватися ними, а й підтримувати, згадувати та вчитися в них.

 

#Акція

#Подаруй_книги

#культура_на_часі

Висловлюємо вдячність за тепло сердець, любов до книги та увагу до нашої бібліотеки.

 

 

#культура_на_часі

#Шевченка_бібліотека

#ШОК_Жива_бібліотека

24 лютого 2026 року для здобувачів освіти «Краматорського вищого  професійного металургійного училища» пройшла онлайн- зустріч у межах проєкту «Шабельківський осередок комунікацій -Жива бібліотека» та в рамках виховного заходу, присвяченого четвертій річниці початку повномасштабної війни росії проти України(організатори заходу: соціальний педагог Склярова Наталія та класний керівник Якимович Олена, гостем якої був громадський діяч, підприємець, Голова громадської організації «Клуб рибалок України», засновник Благодійного фонду «Все буде добре- Україна», голова Громадської спілки «Асоціації гуманітарний центр «Все буде добре» , володар ордену «Добре серце» Ярослав Бойко

«Жива бібліотека» – це унікальна ініціатива, започаткована в Данії.

Зустріч у форматі «Жива бібліотека» з волонтером — це діалоговий захід, де волонтер виступає «книгою», а відвідувачі — «читачами». Учасники спілкуються, руйнуючи стереотипи та дізнаючись унікальні історії з перших вуст. Формат передбачає сесії по 20 хвилин, групове або індивідуальне спілкування для кращого взаєморозуміння.

Ярослав  поділився своїми спогадами про перші години та дні повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, розповів про волонтерський досвід «Від шоку до системи, як будували стійкість, спираючись на досвід чотирьох років .

Говорили  про досвід перших тижнів і місяців 2022 року- швидкі рішення, міжсекторальна співпраця та самоорганізація ,що переросли у сталу систему підтримки й спільної стійкості. Йшла розмова про уроки того часу, які допомогли будувати ефективні рішення на майбутнє.

«За кілька годин після масованого вторгнення російської армії в Україну, Бойко зрозумів, що все, що було до 24 лютого 2022 року, залишилося у минулому. Тому треба було використовувати знання та зв’язки для порятунку людей. Перше, що було зроблено – чат, до якого Ярослав додав керівників відділень «Тато Хаб» та представників державних та місцевих органів влади. Вже о 16:00 24 лютого потужне об’єднання волонтерів Сходу України почало працювати.»Студенти активно долучалися до бесіди, ставили запитання.
Зустріч традиційно відбулася у теплій, емоційній атмосфері. Спілкування з Ярославом дало змогу краще зрозуміти, через що проходять волонтери, і ще раз підкреслило важливість, підтримки людей, які безоплатно допомагають іншим, ЗСУ чи тваринам. Дякуємо пану Ярославу за його добру місію,за безкорисливу працю, підтримку морального духу та виховання в громаді жертовності та людяності,за  відновлення нормального життя у найскладніших умовах.

Яскравим прикладом громадянського суспільства – є володар ордену «Добре серце»,  голова громадської організації «Клуб рибалок України – Юей Фішинг Клуб», засновник та керівник всеукраїнського проєкту «Простір відповідальних чоловіків «Тато Хаб», а зараз – керівник Асоціації гуманітарного центру «Все буде добре» Ярослав Бойко, з Краматорську.  Про те, як рух рибалок України перетворився на штаб порятунку мешканців прифронтових населених пунктів, Ярослав розповів на 7 «Форумі добрих справ «Непереможні, коли об’єднуємося» під час дискусійної панелі «Приклади громадської свідомості».

До війни пан Ярослав розвивав напрямок зміцнення сімейних відносин, шляхом спільних родинних справ . Це була і рибалка, і змагання, і толоки, і спільні вечері на природі перед багаттям. Громадська організація «Клуб рибалок України – Юей фішинг клуб» переважно займалася неформальною освітою дітей та молоді у напрямках екології, туризму та рибальства. Також велася робота у напрямках соціалізації та адаптації ветеранів АТО/ООС та людей з інвалідністю.

За кілька годин після масованого вторгнення російської армії в Україну, Бойко зрозумів, що все, що було до 24 лютого 2022 року, залишилося у минулому. Тому треба було використовувати знання та зв’язки для порятунку людей. Перше, що було зроблено – чат, до якого Ярослав додав керівників відділень «Тато Хаб» та представників державних та місцевих органів влади. Вже о 16:00 24 лютого потужне об’єднання волонтерів Сходу України почало працювати.

«За два дні на вокзалах Краматорську, Слов’янську, Лиману, Покровська стояло вже понад сто волонтерів від «Тато Хабу», які допомагали людям евакуюватися. Це було нелегке завдання. Ми розписували час подачі поїздів, кількість вагонів, кількість вагонів для людей із інвалідністю. Коли на вокзалі 7-10 тисяч людей, дуже тяжко посадити людей на потяг. У штовханині люди ламали руки та ноги, були й смертельні випадки. Тому координація була вкрай потрібна», – розповів під час Форуму Ярослав.

 На момент ракетного удару по краматорському вокзалу 8 квітня 2022 року, внаслідок якого загинули два волонтери Асоціації «Все буде добре», волонтери змогли надати допомогу понад 200 тисячам біженців.

«Волонтери наші працювали і вдень, і вночі. Тому що люди їхали навіть у комендантську годину, їх треба було нагодувати, дати зігрітися, посадити на потрібні потяги, супроводжувати тих, кому важко було самостійно пересуватися. Були такі випадки, коли мені вночі дзвонив начальник поїзда і повідомляв, що у них вже випили всю воду, адже у потяги, розраховані на 300 осіб, садили по три тисячі. Ми зв’язувалися з нашими волонтерами у іншому місті, ті піднімають місцеву владу, на базі грузили воду та продукти харчування, і це вчасно підвозилося до евакуаційного потягу», – згадує Бойко.

Під час терористичного акту Росії на Краматорськ, Ярослав був недалеко разом з американськими волонтерами. Вони миттю поїхали на вокзал, надавати допомогу людям.

«Там була величезна кількість поранених та загиблих. І спочатку не було зрозуміло, де поранені, де загиблі, де знепритомніли. Була плутанина. Добре, що там були працівники “Червоного Хреста” та медики, а потім швидко під’їхала поліція та МНС. Завдяки цьому вдалося багатьом допомогти», – згадує Бойко.

 

Того ж дня він зрозумів, що масова евакуація на залізничному транспорті припиняється. Постала проблема знайти у достатній кількості автотранспорт, щоб продовжувати рятувати людей від війни. Знову стали в нагоді контакти «Тато Хабу» – за півдня Бойко обдзвонив всю Україну і вже наступного ранку в межах Донецької області було 210 транспортних засобів для автоевакуації. Станом на кінець 2022 року волонтери Асоціацією «Все буде добре» вивезли із небезпечних районів 150 тисяч осіб. Серед тих, кого було ними евакуйовано – тисячі пацієнтів лікарень Луганської області.

Розгалужена система учасників «Тато Хабу», яка перетворилася на Асоціацію гуманітарного центру «Все буде добре», покрила гуманітарною допомогою всю підконтрольну Україні Донецьку та Луганську області. Наразі волонтери Асоціації допомагають мешканцям восьми областей, об’єднавши 260 громадських організацій та організації із ЄС, США, Японії, Ізраїлю.

Ці волонтери доправили тисячі тонн гуманітарної допомоги у найгарячіші точки сходу України – дуже часто туди, куди не наважуються їхати інші організації. Туди везуть все необхідне, звідти із розбитих населених пунктів забирали людей. Організували свої представництва і за кордоном, звідти прямують гуманітарні вантажі для розповсюдження областями, де продовжуються активні бойові дії.(Інтернет)

 

 

 

 

Брати Грімм (нім. Die Gebrьder Grimm)  - німецькі вчені, казкарі, мовознавці. (До 240  - річниці з Дня народження Вільгельма Грімма)

#культура_на_часі

#Pro_читання

#ювілеї_ письменників

                                                  Ми приносимо користь світу, бо в цьому весь зміст, вся радість життя. 

                                                                                                                                                Брати  Грімм

 Якоб Людвіг Грімм і Вільгельм Карл Грімм народилися відповідно 4 січня 1785 року і 24 лютого 1786 року в Ханау поблизу Франкфурта.

 В сім'ї було дев'ять дітей, лише шість з яких пережили дитинство. Вони провели своє раннє дитинство в «ідеалістичній» сільській місцевості.

• Дуже працьовиті: У школі брати закінчили 8-річний курс за 4 роки

 Обидва брата вступили у гімназію Фрідріха в місті Кассель, а потім обидва вчилися філософії й праву в Марбурзькому університеті.

 У 20 років брати почали лінгвістичні та філологічні дослідження, які завершиться потім законом Грімм та збором і виданням народних казок.

Перші книги У 1808 р., Якоб був назначений головним бібліотекарем короля Вестфалії, а в 1812 р. брати Грімм опублікували свої перші томи казок.

У 1830-х роках брати отримали посади в Геттінгенському університеті. Якоб був призначений професором і головним бібліотекарем в 1830 р., а Вільгельм став професором у 1835 р.

В останні роки брати працювали над словником німецької мови – Deutsches Worterbuch – , перший том якого опублікували в 1854 році.

Якоб був холостяком, але Вільгельм був у шлюбі з Доротею Вілд, дочкою фармацевта. В них було четверо дітей.

Праця до останнього подиху Вільгельм помер у Берліні 16 грудня 1859 р., в той час як Яків продовжував роботу над словником, аж до його смерті в Берліні 20 вересня 1863 року.

Місце поховання 

Брати поховані на цвинтарі при церкві Святого Матвія в Берліні (район Шенеберг).

В пам’ять казкарям- пам'ятник братів Грімм в Ханау

“Дитячі й сімейні казки” У 1812 р. брати опублікували збірник з 86 німецьких казок в збірці під назвою «Дитячі й сімейні казки». В 1814 р. вони опублікували другий том з 70 казок.

 Вони є одними з найбільш відомих казкарів Європи. Найбільш відомі їх казки: «Мізинчик», «Білосніжка і сім гномів», «Бременські музиканти», «Спляча красуня»,« Червоний капелюшок», «Попелюшка», «Заєць і їжак», «Вовк і семеро козенят», «Шість лебедів», «Шестеро увесь світ обійдуть», «Гензель і Гретель», «Три ледарі», «Розумна Ельза», «Дурень Ганс», «Семеро хоробрих», «Невдячний син», «Розумна дочка».

Цікаві факти 

Загальна кількість казок написаних братами Грімм досягає числа 200. Батьківщиною німецької «Червоної Шапочки» є місто Швальм. Саме тут брати Грімм записали цю казку. В місті Швальм є пам’ятник Червоній Шапочці та Сірому Вовку. А іще тут є дуже цікава традиція: всі дівчата на свята носять червоні шапочки, а юнки - маски вовків.

Загадковий ліс… В центрі Германії між містами Касселем та Геттінгеном знаходиться ліс Рейнхорд. В цьому лісі знаходиться замок Забабург, який був збудований ще в 1334 р. Саме тут брати Грімм записали казку «Спляча красня». Сьогодні тут знаходиться театр, отель та церкова, де можуть повінчатися закохані. Весною та влітку гостей замку зустрічають герої казки – Спляча красня та Принц. А навколо замку росте справжня колюча шипшина!

Відомий Бремен На півночі Германії в місті Бремен є пам’ятник чотирьом героям казки «Бременські музиканти», збудований з бронзи у 1953 році. Також цим героям встановлені пам’ятники в містах Сочі, Рига, Відуклє.

• Казки з уст людей: Історії розповідали переважно жінки, яких брати запрошували до себе.
• Знаменитий «закон Грімма»: Крім казок, брати були серйозними науковцями і вивчали, як змінюються слова в мові.
• 
  
  
  
  

Казки братів Ґрімм

• Королева бджіл (Брати Ґрімм)
• Кравець у раю (Брати Ґрімм)
• Щасливий Ганс (Брати Ґрімм)
• Семеро швабів (Брати Ґрімм)
• Мудрий Ганс (Брати Ґрімм)
• Лисиця й гуси (Брати Ґрімм)
• Лис і кіт (Брати Ґрімм)
• Маленькі чоловічки (Брати Ґрімм)
• Монах у тернику (Брати Ґрімм)
• Загадка (Брати Ґрімм)
• Соломинка, жарина і біб (Брати Ґрімм)
• Пачоси (Брати Ґрімм)
• Ледачий Гайнц (Брати Ґрімм)
• Три щасливці (Брати Ґрімм)
• Снігуронька (Брати Ґрімм)
• Пан Корбес (Брати Ґрімм)
• Салатний віслюк (Брати Ґрімм)
• Біляночка та Зоряночка (Брати Ґрімм)
• Пані Метелиця (Брати Ґрімм)
• Хоробрий кравчик (Брати Ґрімм)
• Горщик каші (Брати Ґрімм)
• Гансове щастя (Брати Ґрімм)
• Підземний гном (Брати Ґрімм)
• Русалка в ставі (Брати Ґрімм)
• Шестеро слуг (Брати Ґрімм)
• Лісова бабуся (Брати Ґрімм)
• Три прялі (Брати Ґрімм)
• Гензель і Гретель (Брати Ґрімм)
• Золота гуска (Брати Ґрімм)
• Бременські музиканти (Брати Ґрімм)
• Дванадцять лінивих робітників (Брати Ґрімм)
• Справжня наречена (Брати Ґрімм)
• Біла та чорна наречені (Брати Ґрімм)
• Ференанд Вірний та Ференанд Невірний (Брати Ґрімм)
• Три брати (Брати Ґрімм)
• Королевич, який нічого не боявся (Брати Ґрімм)
• Шестеро весь світ обійдуть (Брати Ґрімм)
• Злодій та його вчитель (Брати Ґрімм)
• Дванадцять мисливців (Брати Ґрімм)
• Три пера (Брати Ґрімм)
• Собака та горобець (Брати Ґрімм)
• Золотий птах (Брати Ґрімм)
• Старий Султан (Брати Ґрімм)
• Розумна Ельза (Брати Ґрімм)
• Сім круків (Брати Ґрімм)
• Три зміїних листочки (Брати Ґрімм)
• Вірні звірі (Брати Ґрімм)
• Заяча наречена (Брати Ґрімм)
• Ранець, шапочка та ріжок (Брати Ґрімм)
• Стоптані черевички (Брати Ґрімм)

https://derevo-kazok.org/koroleva-bdzhil-braty-grimm.html

https://derevo-kazok.org/kazki-brativ-grimm/

 

#культура_на_часі

#Щоденник_болю_війни

Щоденник болю, щоденник війни

Юрий Миронов

10 февраль в 22:23 ·

КЛЯТА ВІЙНА ЗАБИРАЄ НАЙКРАЩИХ

Клята війна забирає життя найкращих синів і дочок України, справжніх Героїв Батьківщини. Сумна звістка сколихнула усю шкільну родину. 9 лютого 2026 року, під час виконання військових обов’язків, загинув наш випускник Сергій Раковський. Він полинув до лав Небесного війська, продовжуючи оберігати свою родину – кохану дружину, п’ятьох діточок, рідну матусю, улюблену сестричку, усіх своїх близьких, Україну і свій народ.

Доброзичливий, безкорисливий, чесний, принциповий, відкритий, життєрадісний, завжди готовий прийти на допомогу - до останнього подиху він залишався саме таким. Навіть страшна війна не змогла відібрати щиру посмішку та душевне тепло нашого Сергійка, його людяність і порядність.

Сергій Раковський народився в 1977 р. У 1994 р. закінчив Шабельківську школу №32, а в 1999 р. – ДГМА. Службу в армії проходив у прикордонних військах. Протягом 21 року був директором ТОВ «ВІВАТ ТОР». У 2017 р. повернувся до рідної школи і став викладати дітям географію, одночасно навчаючись у Луганському педагогічному університеті. Учні дуже любили слухати його цікаві розповіді та повчальні історії.

Усе своє життя Сергій був завзятим мисливцем: почавши ходити на полювання з батьком ще з п’яти років, потім не одне десятиліття полював на диких звірів та птицю.

Коли почалася повномасштабна війна, він не міг залишатися осторонь, бо завжди пам’ятав присягу, яку давав народові України під час служби в армії. Тому з перших днів війни зробив свідомий вибір - пішов на фронт добровольцем, ставши морським піхотинцем.

Більше трьох років Сергій Володимирович Раковський прослужив у 38-й окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Його відданість військовій справі відзначена багатьма високими нагородами. Серед них – почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» II ступеня (2022 р.), відзнака Президента України «За оборону України» (2022 р.), почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь» (2024 р.).

Наш відважний Воїн-Герой Сергій Раковський віддав найдорожче – своє життя, щоб ми могли прокидатися у своїх теплих ліжках і без остраху розмовляти рідною мовою, щоб наші діти (і також його наймолодший синочок, якому виповнилося 2 рочки) росли під мирним небом та будували гідне майбутнє.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від цієї втрати. Нехай добра пам’ять про нашого випускника стане сильнішою за смерть і назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег, побратимів, вчителів, учнів, односельців - усіх, хто знав його, любив і шанував.

Дякуємо Тобі, Сергію! Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирают

УНІАН 

1 дн. ·

У бою за Україну загинув воїн із Краматорська Сергій Раковський. Він був серед тих українців, що першими стали на захист країни у перші дні повномасштабної війни.

На повернення Героя чекали дружина, п'ятеро дітей, мама та сестра.

Вічна памʼять.

Kramatorsk Post

23 август 2025 г. ·

Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчання

Сьогодні згадуємо Євгена Войтенка.

Євген народився 30 жовтня 1989 року у Краматорську.

У 2004 році закінчив загальноосвітню школу 32. Потім навчався у Краматорському професійному ліцеї № 47, за спеціальністю авто – слюсаря , закінчив навчання у 2007 році.

Працював на будівництві. У 2017 році поїхав працювати за кордон до Польщі.

На початку повномасштабного вторгнення повернувся до України та 24 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ. Стояв на захисті Донецької, Харківської, Запорізької областей.

Загинув 31 жовтня 2024 році під час виконання бойового завдання в районі села Новодарівка, Запорізької області.