Послуги цифрового Хаба бібліотеки- філії ім. Т. Г. Шевченка м. Краматорська

Бібліотека ім. Т. Г. Шевченка м. Краматорська приєдналась до мережі Хабів цифрової освіти Національного проєкту Дія. Освіта, що є результатом спільної роботи Міністерства цифрової трансформації, Google.org та Фонду Східна Європа. Ця ініціатива покликана сприяти розвитку освіти в Україні та забезпечити вільний доступ до якісної цифрової освіти для всіх охочих. 

Для побудови  цифрового суспільства в Україні її громадянам необхідно вміти  ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі, навчанні, проведенні вільного часу для комфортного життя, професійного і особистісного розвитку.

Інтернет-центр  бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка пропонує кожному громадянину послуги Хаба:

 

-        Вільний доступ до мережі Wі–Fі; 

-        Замовлення та отримання державних онлайн-послуг через Єдиний портал державних послуг  Дія.Послуги; 

-        Групові та індивідуальні перегляди освітніх серіалів на єдиній державній платформі з цифрової грамотності Дія. Освіта з наданням консультацій бібліотекарем;

-        Групове навчання основам роботи на комп’ютері для літніх людей 60+;

-        Індивідуальне навчання роботі на смартфоні для літніх людей 60+;

-        Індивідуальне навчання роботі на смартфоні в Viber, Telegram, WhatsApp для літніх людей 60+.

 

Допоможемо:

-        Реєстрація особистого кабінету на сайтах підприємств з надання житлово-комунальних послуг;

-        Реєстрація ВПО з питань отримання виплат;

-        Функціональні можливості мобільного застосунку Дія;

-        Отримати електронний підпис через Приват24;

-        Оплата комунальних через системи інтернет банкінгу;

-       Придбання квитків на транспорт;

-       Реєстрація для участі в НМТ;

-       Запис в електронну чергу до сімейного лікаря;

-       Бронювати ліки в аптеці;

-       Безпечна робота в інтернеті;

-       Реєстрація електронної поштової скриньки, облікового запису Google;

-       Створення, заповнення та надсилання Google форми;

-       Оплата проїзду в транспорті за допомогою смартфона;

-       Онлайн банкінг в Приват24;

-       Створення презентації Power Point;

-       Створення і редагування документів Word;

-       Реєстрація на сайті Пенсійного фонду України;

-       Реєстрація в інтернет магазинах Rozetka, OLX; 

-       Реєстрація на сайтах знайомств;

-       Перенесення інформації на електронні носії;

-       Створити або приєднатися до електронних петицій;

-      Створення е-звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через сервіс Урядового контактного центру;

-       Пошук офіційної публічної інформації через сервіс «Законодавство України» Верховної Ради України;

-       Реєстрація у соціальних мережах; 

-       Відео-конференції Skype, Zооm, Google Meet; 

Роздрук матеріалів, сканування та копіювання документів, перенесення інформації на електронні носії (платна послуга);

 

#календар_подій

#культура_на_часі

#Шевченка_бібліотека

День Землі (22 квітня) — це міжнародне свято, започатковане у 1970 році для захисту природи. В цей день нагадуємо дітям і дорослим про необхідність берегти наш "спільний дім", економимо ресурси та зменшуємо сміття. Наша планета — єдина відома у Сонячній системі, де є життя, і вона на 70% вкрита водою.)

У календарі міжнародних свят існує два Дні Землі -  один відзначається в День весняного рівнодення, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий - екологічну.

Цікаві факти про Землю для дітей:

• 
  Вік планети: Земля утворилася приблизно 4,5–4,7 мільярда років тому.
• Водна планета: Понад 70% поверхні вкрито водою, саме тому з космосу вона здається блакитною.
• Унікальна назва: Земля — єдина планета, яка не названа на честь грецького чи римського бога.
• День збільшується: Мільйони років тому день тривав всього 22 години, але зараз через уповільнення обертання Землі він становить 24 години.
• Місяць — наш щит: Якщо б у Землі не було Місяця, день на планеті тривав би не більше шести годин.
• Дихання планети: Озоновий шар захищає все живе від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.
• Космічний дім: Ми не відчуваємо, але Земля летить навколо Сонця зі швидкістю близько 107 000 км/год. 

Що можна зробити у День Землі:

• Посадити дерево або квітку.
• Прибрати сміття в парку або біля дому.
• Вимкнути світло, коли виходите з кімнати, щоб заощадити електроенергію.
• Зробити годівничку для птахів.
• Символом цього дня є грецька літера 

 (Тета) зеленого кольору на білому тлі.

Основна мета цього дня - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного. Це день є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.

  

Практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:

1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.

2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).

3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.

4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.

5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.

6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.

7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.

8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.

9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.

10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.

11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.

12. Даруйте непотрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.

13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.

 

До Дня Землі (22 квітня) актуальними є книги про екологію, захист довкілля та свідоме споживання. Популярні видання включають «Дім — нуль відходів» Б. Джонсон, «Книжка про сміття» Г. Ткачук, «Привіт, Новий світе!» (екопроєкти) та дитячі видання про природу. Ці книги вчать сортувати сміття, берегти ресурси та розуміти планету.

• «Книжка про сміття» (Галина Ткачук): пізнавальна книга для дітей про те, куди зникає сміття.
• 
  
  
  
• «Вода», «Вогонь», «Земля», «Вітер» (серія): видання від Yakaboo Publishing, що плекають любов до природи. 
• 
  
  
  
Матеріали для дітей до Дня Землі:
• Книжка-саморобка «День Землі» (22 квітня): цікаві завдання та вироби.
• Тематичні добірки для 1-4 класів: матеріали для занять, доступні тут.

 

"Як можна зберегти водні ресурси?"

Безпека питної води 

#культура_на_часі

#Шевченка_бібліотека

До Дня екологічних знань розгорнуто книжкову виставку "Як можна зберегти водні ресурси?"

Міжнародний день екологічних знань щороку відзначається 15 квітня(з 1992 р.) для підвищення обізнаності про стан довкілля, формування екологічної культури та популяризації знань про захист природи. Цей день підкреслює важливість еко-освіти для сталого розвитку, розв'язання проблем зміни клімату та збереження біорізноманіття

За даними ООН, вже до 2026 року з проблемою нестачі питної води на планеті зіштовхнуться близько 3 мільярдів людей. Головні причини цього — зміна клімату, та втручання людини у природні процеси: осушення водно-болотних угідь, забудова заплав, модифікація русел, створення бар’єрів на річках тощо.
Загроза нестачі прісної води є актуальною як для бідних, так і для багатих країн світу. І у нас ще є шанс зберегти прісноводні ресурси планети. Але діяти необхідно вже зараз.
Скільки води ми витрачаємо?
В Україні ми схильні думати, що брак питної води — проблема інших, далеких країн. Але це не так.
Достатньо подивитися на мапу світу, розроблену експертами WWF на онлайн-ресурсі Water Risk Filter, яка показує ризики пов’язані із прісною водою.

У порівнянні з центральною або північною Європою, частина території України має інтенсивне забарвлення — це говорить про підвищений ризик різноманітних проблем пов’язаних з нестачею прісної води. Саме тому й компаніям й пересічним громадянам вкрай необхідно щодня уважно слідкувати за її використанням. 
 
Виробництво кожного продукту, який ми купуємо, від одягу, шматка хліба й до електроприладів, потребує використання прісної води. Розберемо приклад звичайної футболки. У цьому випадку вода необхідна спочатку для вирощування бавовни, а потім, безпосередньо, для  виробництва і фарбування. Загальний об’єм витраченої води на одну футболку складає близько 2 700 л. 

Ці прості, на перший погляд, поради можуть значно скоротити наше споживання прісної води і допомогти зберегти наші прісноводні ресурси для нащадків.

Цікаві факти:

Незважаючи на те, що поверхня Землі на 71% вкрита водою, лише 2,5% з цієї води є прісною. А з цього відсотка більшість води знаходиться у формі льодовиків або під землею.

Кожен з нас має можливість внести свій вклад до цієї справи. Наприклад у нашому повсякденному житті ми можемо виконувати прості, але важливі і ефективні дії, які допоможуть в вирішенні проблеми раціонального використання та зменшення рівня забруднення води, зокрема:

Як покращити ситуацію?

·        Використовуйте менше води у повсякденному житті та зменшіть свій Водний слід, купуючи менше  товарів.

·        Регулярно перевіряйте крани в своєму будинку. Один кран, що протікає, призводить до втрат 75 літрів води на день. Загалом це 2 250 л на місяць, або 20 ванн.

·        Вимикайте кран, поки чистите зуби. Таким чином можна зберегти 6-14 л в день. Те ж саме стосується прийому душу - коли намилюєтесь, можна закрити кран.

·        Приймайте душ замість ванни. Швидкий душ використовує значно менше води, ніж ванна. 

·        Їжте менше м'яса. Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15 000 л води. Кіло курятини вимагає 3 900 л.

·        Використовуйте безпечні миючі засоби. Фосфатні миючі засоби, викликають цвітіння води в наших водоймах, що призводить до загибелі водної рослинності і тварин. 

·        Не використовуйте туалет, як сміттєвий бачок. Кожне змивання води в туалеті витрачає 3-6 л. води. Залишки їжі, косметики та іншого побутового сміття треба викидати в сміттєвий бак.

·        Не купуйте зайвого. На виробництво кожного товару витрачається значна кількість води. Те ж стосується і продуктів харчування — не купуйте зайвого і намагайтесь доїдати їжу в своїй тарілці.

·        Збирайте дощову воду, щоб використовувати її для поливу саду і городу.

·        Не кидайте сміття у річку чи озеро. 

 

Водні ресурси є ключовими для забезпечення сталого розвитку, здоров’я і благополуччя людини. Всесвітній день водних ресурсів нагадує нам про нашу відповідальність перед природою і майбутніми поколіннями.

 

 Бажаємо збереження 

 і дбайливого ставлення до водних ресурсів. 

 Нехай чиста вода 

 завжди буде доступна і корисна для всіх! 

Безпека питної води — це відповідність епідемічним, радіаційним та хімічним нормам (pH 7,0-8,0), що забезпечує здоров’я, прозорість, відсутність запаху та оптимальну мінералізацію. Основні ризики пов'язані з вірусами, бактеріями та нітратами, особливо у колодязях. Для гарантування безпеки використовують фільтрацію, кип'ятіння та очищення. 

Основні вимоги до безпеки питної води:

• Епідемічна безпека: Відсутність патогенних мікроорганізмів, вірусів та бактерій.
• Хімічна нешкідливість: Оптимальний рівень pH (7.0–8.0) та відсутність шкідливих хімічних речовин (наприклад, нітратів).
• Радіаційна безпека: Відповідність радіоактивним нормам.
• Органолептичні властивості: Вода повинна бути прозорою, без стороннього запаху, присмаку та кольору. 

Як забезпечити безпеку питної води вдома:

• Фільтрація: Встановлення побутових фільтрів (вугільних, зворотного осмосу) для видалення забруднень.
• Кип'ятіння: Ефективний спосіб знезараження води від більшості бактерій, хоча вона втрачає смакові якості.
• Зберігання: Воду слід зберігати у скляних або пластикових ємкостях у темному та прохолодному місці не більше 24 годин. 

Контроль якості:

• Контроль здійснюється на державному рівні, проте рекомендується регулярна перевірка джерел води (колодязів, свердловин) у лабораторних умовах.
• Питна вода з пунктів розливу повинна мати сертифікати відповідності та відповідати санітарним нормам

 

 Про Великдень

Великдень 2026: цікаві факти про свято, які знає не кожен

Великдень – це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн, яке полюбляють, як дорослі, так і діти. І хоч дата щороку змінюється, воно завжди випадає на останній день тижня у квітні чи травні. День, що присвячений воскресінню Ісуса Христа через три дні після мученицької смерті, має в Україні має дуже багато традицій. У цей день прийнято ласувати смачними пасками та обмінюватися різнокольоровими крашанками.

Витоки свята сягають перших століть християнства

Великдень почали відзначати ще у перші століття після подій, пов’язаних із розп’яттям і воскресінням Ісуса Христа (близько 30 року нашої ери). Водночас традиції свята формувалися під впливом не лише християнства, а й давньоєврейських та навіть язичницьких звичаїв.

Спочатку існувало два варіанти святкування — 14 нісана, одночасно з юдейським Песахом, та у найближчу неділю після цієї дати. Згодом єдиним правильним встановили другий варіант. Однак із визначенням конкретної дати свята майже одразу виникли труднощі.

Оскільки єврейський календар побудований за місячно-сонячним принципом, більшість християн у побуті користувалися юліанським календарем, який є сонячним. Ці два календарі не співпадали, і у результаті кожного року дата святкування Пасхи змінювалась.

Спочатку християнські громади консультували з юдейськими, щоб дізнатися початок місяцю нісана і вже далі встановити дату святкування Пасхи. Однак з часом такий підхід зазнавав все більшої критики. Давалися взнаки релігійні протиріччя та нарікання, що єврейські громади періодично помиляються у своїх підрахунках. Тож врешті християнські богослови почали самостійно вести підрахунки. Однак у різних регіонах вони часто не співпадали, і Пасху в різних місцях могли відзначати з різницею у кілька тижнів.

У 325 році перший Вселенський собор у місті Нікея схвалив перехід до самостійних обчислень та постановив, що усі християни мають святкувати Воскресіння Христове в один день. Щоправда, на втілення цього рішення пішло кілька століть.

У святі збереглися елементи язичницьких обрядів

З поширенням християнства багато стародавніх весняних свят трансформувалися у нові релігійні традиції. Наприклад, паска — круглий, золотистий хліб — символічно пов’язується із сонцем, яке шанували давні слов’яни як джерело життя.

Писанки та крашанки: яйце в язичництві символізувало сонце, всесвіт та початок нового життя. Писання візерунків — це магічні знаки-обереги, а червоний колір символізував вогонь та сонце.

Великодній вогонь: обрядове запалювання багать або свічок напередодні Великодня символізувало очищення, прославляння сонця (Дажбога) та пробудження природи.

Веснянки та гаївки: це стародавні обрядові пісні, які закликали весну, забезпечували родючість землі та вшановували природу, що прокидається.

Поминальні обряди (Навський Великдень): віра в те, що навесні душі предків (нави) повертаються на землю, тому існували звичаї поминання, зокрема “гробки”.

Ігри з яйцями (“битки”): звичай битися крашанками, що символізував боротьбу світла і темряви, життя і смерті.

Дата Великодня щороку змінюється не випадково

Дата Великодня змінюється щороку, оскільки вона заснована на місячному календарі та часі весняного рівнодення. Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, яка настає слідом за весняним рівноденням. Місячний календар, заснований на місячних циклах, трохи коротший за сонячний. В результаті дата весняного рівнодення, що знаменує початок весни у Північній півкулі, може змінюватися з року в рік. Для розрахунку Великодня необхідно визначити дату весняного рівнодення, а потім вести відлік до наступної повні. Неділя, що наступає за цією повнею, буде Великоднем.

Великодні страви у світі дуже відрізняються

В Україні на Великдень прийнято готувати паски, крашанки, малювати писанки, пекти ковбасу, робити холодець та інші страви. Але кулінарні традиції цього свята різняться у різних країнах. У США запікають баранину або шинку, варять яйця і печуть хрестові булочки. В Італії великодня трапеза часто включає страви з макаронів, сир та овочі. Десерти можуть включати солодкий хліб або тістечка, такі як коломба (пиріг у формі голуба) або пастьєра (пиріг із рікоттою та пшеницею). У Греції на Великдень готують цацики, фаршироване виноградне листя та фаву (пюре з жовтого колотого гороху). У Чехії господині печуть баранчиків із тіста та шоколаду.

 

Великдень неодноразово намагалися заборонити

Протягом усієї історії були часи, коли політичні чи релігійні лідери намагалися придушити чи перешкодити святкуванню Великодня. Наприклад, у перші роки християнства Римська імперія переслідувала християн і намагалася викорінити їхні релігійні обряди, включаючи великодні. Також досягти цього намагалися деякі комуністичні уряди, включаючи СРСР.

“Два найстрашніші для партії свята були, звичайно, Різдво та Великдень. Тоді всіх партійних працівників та педагогів піднімали в ідеологічну “рушницю”. Їх виставляли на чергування біля храмів із завданням переписувати поіменно всіх, хто відвідував службу. Потрапити на гачок було дуже небезпечно , тому що твою історію потім розбирали на комсомольських зборах, могли виключити з інституту, вигнати з роботи. Бути християнином за радянських часів – це був своєрідний героїзм”, – розповіла Людмила Філіпович, завідувачка відділом філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди.

Цікаво знати:

– найстаріші писанки, знайдені археологами, датуються кількома століттями тому і вважаються справжніми оберегами.

– у багатьох країнах існує традиція «полювання на яйця» для дітей — її особливо люблять у США та Європі.

– в Україні писанка вважається не просто прикрасою, а символом життя, відродження та захисту від зла.

Великдень — це не лише релігійне свято, а й поєднання історії, культури та вікових традицій, які передаються з покоління в покоління.

Вітаємо зі Світлим Воскресінням Христовим. Нехай Великодні дзвони принесуть Україні ─ мир, а кожному з вас ─ радість, благополуччя, родинний затишок та тепло. Міцного здоров’я, щастя та Божого благословення! Христос Воскрес! (Інтернет)