Поиск по этому блогу

пятница, 6 февраля 2026 г.

 






#docuclub

#docu_показ

З нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, який світова спільнота вшановує 27 січня, у кіноклубі Docudays Ua при бібліотеці ім.Т.Г.Шевченка"Феміда" відбувся показ стрічки"Зламані гілки"(2014) режисерки Аяли Шарот.

До онлайн- кінозали завітали користувачі бібліотеки і учні 9-х класів НВК32 разом з Татьяна Тесленко ,заступником директора НВК 32.

Модерувала подію Світлана Іванівна Садова . У фільмі розповідається про історію Міхаль Рехтер, яка у 14 років вимушено покинула свою домівку в Польщі і сама поїхала до Палестини напередодні Другої світової війни.

Це фільм особливий через те, що незвична форма подачі інформації через поєднання розповідей очевидців,елементів анімації,кадрів хроніки та фото 1939-1940-х років. Через життя Міхаль та її сім'ї показано трагедію єврейського народу в часи Другої світової війни.

Фільм триває лише 25 хвилин, але його глибина та проблематика вимагають рефлексії та використання різних форм роботи,

проговорення болючих тем та проведення паралелей із подіями в сучасній Україні. Із глядачів, хто захотів поділився своїми міркуваннями про Голокост,які права євреїв та інших національних меншин були порушені в результаті цієї страшної катастрофи минулого століття. Щодо порушення прав людини була коротка доповідь заступника начальника бюро правничої допомоги міста Краматорська Оксана Судак .

Історія повторюється, так і не навчивши людство запобігти війнам і кровопролиттю. І це дуже сумно...

Шана й пам'ять усім загиблим у цій м'ясорубці 20-го століття. Дякуємо ЗСУ за захист!

#культура_на_часі





 



День безпеки в Інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

В 2026 році День безпеки в Інтернеті припадає на 10 лютого. Гасло цього Дня- "Разом до найкращого інтернету"

 

 


Посольство Угорщини в Україні (м. Київ), Національна бібліотека України для дітей, Національна секція Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги UA_IBBY за підтримки Міністерства культури України, Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, Видавництва Mora (Угорщина), Видавництва «Pinzel» домовились організувати та провести Міжнародний літературний конкурс для дітей України «Ось як це було…» до 100-річчя від дня народження Єви Яніковські (далі — Конкурс).

Мета Конкурсу: вшанування 100-річчя від дня народження угорської письменниці Єви Яніковські шляхом заохочення дітей до творчого самовираження, розвитку читацької культури та популяризації її творчої спадщини; зближення українських дітей з культурою Угорщини через спільні людські цінності; підтримка літературної активності дітей, формування їхнього позитивного світогляду.

Умови проведення Конкурсу

·        Участь у Конкурсі беруть діти з України від 8 до 16 років у 3-х вікових категоріях:

– 8-10 років;

– 11-13 років;

– 14-16 років.

·         Конкурс проводиться з 1 лютого по 1 листопада.

·        Учасники Конкурсу готують прозовий твір.

·        Конкурсні твори направляються із коротким повідомленням про автора за згодою батьків чи офіційних представників: прізвище, ім’я у називному відмінку, повна дата народження, домашня адреса (поштова), мобільний телефон для зв’язку (телефон батьків або офіційних представників).

Вимоги до конкурсних творів

·        Кожен учасник Конкурсу готує власний короткий прозовий твір (оповідання, лист, щоденник, діалог, комікс, тощо) українською мовою.

·        Обсяг твору: до 2 сторінок формату A4 (TimesNewRoman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5).

·        Тематика творів: «Якби б ти був дорослим, що би ти робив по-іншому?», «Як би виглядав світ, якби діти приймали рішення?», «Чого ти навчився від дорослих і чого навчив би їх?», «Зі мною завжди щось трапляється».

·        Твори направляти електронною поштою janikovszky100@gmail.com з поміткою в темі листа Яніковські 100 – [ім’я, вікова категорія].

Для переможців Конкурсу в кожній віковій категорії встановлюються І, ІІ, ІІІ місця.

Головне журі оцінює прозові твори конкурсантів та визначає переможців, які будуть оголошені 1 листопада. Їх буде відзначено дипломами та пам’ятними призами від організаторів Конкурсу.

Урочисте нагородження переможців Конкурсу планується провести у Посольстві Угорщини (м. Київ, вул. Рейтарська, 33) 20 листопада 2026 року.

 

Положення: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11890&fbclid=IwY2xjawPtVypleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFLZkt5V2VQMWtaYTZicExnc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHnHV2HGkAhHTUysm_U58q4xxiF3aSU9Nl1end2titX7RYJkaRNEAqICtM4J9_aem_7ckscWVllumOGgsxTDBZsw

 

Тексти письменниці читайте: 

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%DF%ED%B3%EA%EE%E2%F1%FC%EA%B3+%AA%E2%E0

https://chl.kiev.ua/pub/Publication/Show/1081

https://chl.kiev.ua/pub/Publication/Show/1080

http://chytanka.com.ua/ebooks/files/knygy5/zavzhdy-v-mene-shos-ne-tak_260424.pdf

 

Єва Яніковськи – видатна угорська письменниця, редакторка, сценаристка, чиї твори стали класикою світової дитячої літератури.

   Народилася 23 квітня 1926 року в місті Сегед (Угорщина). Протягом 1944-1950 років вивчала філософію, фольклор, психологію та політекономію в університетах Сегеда та Будапешта, отримавши диплом педагога.

   Починала роботу в Міністерстві освіти, але з 1953 року пов'язала життя з видавництвом Móra, де пройшла шлях від коректора до головного редактора (1964-1987).

   Першу книгу опублікувала у 1957 році. Справжню славу їй принесли твори, написані у 1960-70-х роках, які вирізнялися новаторським підходом: розповіддю від імені дитини про складні стосунки з дорослими.

    Очолювала угорську секцію Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY) з 1978 по 1995 рік.

   Отримала понад десяток престижних нагород, зокрема німецьку Deutscher Jugendliteraturpreis (1973), угорські премії імені Аттіли Йожефа та премію Кошута. В 2003 року на її честь було названо школу в Будапешті, а з 2004 року існує фонд Єви Яніковськи.

 Письменниця померла 14 липня 2003 року та похована на кладовищі Фаркашреті в Будапешті.

 




Конкурс проводиться з 5 лютого по 22 квітня (Міжнародний день Землі) 2026 року в три тури:

·        перший – з 5 лютого по 8 березня – на місцевих рівнях у бібліотеках територіальних громад;

·        другий – з 9 по 31 березня – на обласному та міжнародному рівнях;

·        третій (підсумковий) – з 1 по 22 квітня – у Національній бібліотеці України для дітей.

Згідно з умовами, у Конкурсі беруть участь діти з України та інших країн світу до 18 років, оцінка малюнків яких здійснюється відповідно до вікових категорій:

·        до 7 років;

·        8 – 11 років;

·        12 – 14 років;

·        15 – 18 років.

Мета Конкурсу: привернення уваги до проблеми знищення природи України внаслідок війни; сприяння формуванню ідей зеленого (сталого) повоєнного відновлення природних екосистем; виховання у дітей екологічної свідомості та бережливого ставлення до довкілля; заохочення творчого осмислення теми відновлення і збереження природних ресурсів в Україні та світі як внеску у формування сталого майбутнього країни.

На Конкурс приймаються індивідуальні роботи у кожній віковій категорії.

Конкурсні роботи готуються за такими тематичними напрямами:

·        «Природа, за яку ми боремося: Україна після Перемоги»;

·        «Екосвідомість і відповідальність: мій внесок у майбутнє України»;

·        «Природа у моїй улюбленій книжці: джерело сили та надії»;

·        «Відходи та довкілля: як зберегти природу для наступних поколінь»;

·        «Зелена Україна після Перемоги очима дітей»;

·        «Майбутнє, яке ми відбудуємо разом з природою».

Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують малюнок формату А3 за обраним тематичним напрямом, виконаний у довільній художній техніці та будь-якими образотворчими засобами. Конкурсна робота має відповідати темі року та відображати авторське бачення шляхів поліпшення екологічної ситуації у світі й в Україні зокрема.

Малюнки, виготовлені учасниками Конкурсу на місцевому рівні, направляються до спеціалізованої обласної бібліотеки для дітей, юнацтва.

На обласному рівні організацією конкурсу опікується Донецька обласна бібліотека для дітей .

Для переможців Конкурсу в кожній віковій категорії встановлюються І, ІІ, ІІІ місця. Усі учасники, конкурсні роботи яких пройшли у підсумковий тур, отримають електронний сертифікат фіналіста Конкурсу. Малюнки переможців презентуватимуться на виставці у НБУ для дітей. За результатами Конкурсу буде підготовлено також Альбом творчих робіт, до якого увійдуть 100 кращих малюнків.

Детально про умови читайте у Положенні про Конкурс, розміщеному на сайті Національної бібліотеки України для дітей. Положення можна також завантажити у файлі pdf.

вторник, 3 февраля 2026 г.

 







Всесвітній день читання вголос

Вже протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос. Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос. Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Цьогоріч Всесвітній день читання вголос припадає на середу 4-го лютого. 
Свято спрямоване на те, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. В цілому, свято має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою.
Читання вголос – річ надзвичайно корисна. Воно стимулює розвиток мозку, наповнює словниковий запас дитини, розвиває дитячу увагу й уяву, залучає візуальне та слухове сприйняття. Під час читання вголос проявляється схильність людини краще запам'ятовувати інформацію.

Цього року читаємо екологічну казку Василя Сухомлинського"Камінь" для учнів 3-го класу  НВК №32.
Екологічні казки Василя Сухомлинського — це короткі, морально-етичні оповідання для дітей, що навчають любові до природи, дбайливого ставлення до всього живого та розуміння взаємозв'язків у довкіллі. Вони виховують екологічну свідомість через образи квітів, тварин та явищ природи, вчать бачити красу та відчувати біль природи.
Казка Василя Сухомлинського "Камінь"
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав:
"А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!"
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно і забив джерело.
Вода перестала заповнювати криницю.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів на інший луг.
Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем.
Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила студена криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмару пилюки.
"Де ж воно все поділося?" — подумав дідусь.
Читання оповідання «Камінь» В. Сухомлинського та обговорення
- Який учинок зробив хлопчик?
- Зачитайте, яким був хлопчик.
- До чого призвели пустощі?
- Зачитайте, як змінилась природа після цього негідного вчинку.
- Коли хлопчик прийшов на це місце?
- Зачитайте, що його здивувало.
- Як ви гадаєте, чи здогадався дідусь, що це саме він, своїми руками, причинив таке зло природі?
- Чого вчить нас це оповідання? (Перш ніж щось зробити, треба добре подумати.)
  Гра «Якщо ти добра людина, то маєш…»
·        Якщо людина має робити те, що я називаю, плескайте в долоні, а якщо – ні, опускайте свої голівоньки.
1)Допомагати мамі мити посуд.
2)Чинити комусь зле. Якщо цього ніхто не бачить.
3)Не вмиватися.
4)Берегти рідну природу та охороняти її.
5)Шанувати працю інших.
6)Галасувати, коли хтось відпочиває.
7)Бути вихованою, стриманою.
8)Насміхатися з чужого горя.
9)Добре вчитися, багато читати.
10)Не слухати батьків.
        Ще одна вправа:відвідувачі зможуть на камеру у «Відкритий мікрофон» почитати своїм рідним, друзям, домашнім улюбленцям, бібліотекарям або послухати поезію чи уривки з улюблених книг.
 А голосні сімейні читання – це найкраща форма залучення дитини до книги. Аудіоказки та аудіокниги не замінять читання і живе спілкування з батьками, під час якого створюється гарний настрій, формується характер дитини, розвиваються розумові здібності. 

Завдяки читанню дитина починає аналізувати, що таке добре і що таке погано, наслідує головного героя та зближується з батьками.

Тож читаємо вголос!

 


#Pro_читання

#культура_на_часі

Доброго зимового дня, дорогі друзі!

Місяць лютий нас вітає і від самого початку свята відкриває. Щорічно, у першу середу лютого світ .Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде  свято - Всесвітній день читання вголос.

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше - молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

Кажуть, якщо читати всього 15 хвилин кожен день, то за 5 років назбирається 27 375 хвилин читання, а це 456 годин реального навчання для дитини. Усього 15 хвилин на день дають максимальну користь у вигляді багатого словникового запасу, гарної дикції, грамотності, ерудованості, а найголовніше — близьких та довірчих відносин з батьками. Знаю, що бібліотекарі і вчителі  читають дітям, залучаючи до Книги, Слова і Літератури.

Чому важливо читати вголос?

А ще доведено, що коли людина читає вголос, то вона значно краще запам'ятовує інформацію👍. Не варто забувати і про «класичний зиск» від читання – тренування мозку, розвиток уваги, уяви, логіки, збільшення словникового запасу, емоційне задоволення тощо. Читати вголос корисно не лише малим, а й дорослим

Що розвиває читання вголос?

Читання вголос формує словниковий запас.

Під час сторітаймів діти дізнаються (і вчаться розпізнавати та вимовляти) значно більше нових слів, ніж під час звичайного спілкування.

Яку роль у житті людини відіграє читання?

Читання книг розвиває соціальні навички і здатність до співпереживання. Занурюючись в незнайомі ситуації і знайомлячись з різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних поглядів і починає краще розуміти інших людей.

Яку користь приносить читання?

збагачує словниковий запас;робить нас розумнішими (вдосконалення знань, умінь і практичних навичок);шліфує аналітичні здібності і вчить мислити, аналізувати; покращує пам'ять (для розуміння твору необхідно запам'ятати чимало назв предметів, явищ, ознак, персонажів, подій тощо)

Вчені дослідили, що після 6 хвилин читання нормалізується пульс та знижується тонус м'язів. Читання розвиває мислення та уяву, розширює словниковий запас, покращує пам'ять. Найчастіше батьки починають бити на сполох, коли помічають, що діти мають проблеми з усім загаданим

Чому читати це круто?

По-перше, цей процес зміцнює зв'язок «батьки-дитина». По-друге, збагачує словниковий запас дитини, стимулює появу цікавості та бажання вчитися. По-третє, читання розвиває пам'ять, творчі здібності, покращує концентрацію уваги.

Як читання змінює життя?

Згідно з дослідженнями,читання насправді змінює біологічну нейронну мережу, що впливає на нашу здатність швидше та «гостріше» мислити, пригадувати давно засвоєну інформацію. Це відбувається завдяки формуванню як нових зв'язків між різними частинами мозку, так і зміцненню вже наявних.

Як навчитись багато читати?

6 порад, як читати більше

  1. Плануйте час на читання
  2. Читайте кілька книжок одночасно
  3. Постійно майте книжку при собі
  4. Використовуйте кілька носіїв
  5. Тримайте книжки перед очима
  6. Кидайте книжки, які вам не подобаються

Що дає людині читання книг?

Так, згідно з дослідженням вчених Єльського університету,книги можуть продовжити життя людини на два роки. Утворюється міцніший зв'язок між клітинами мозку. А це своєю чергою зменшує ризик нейродегенеративних захворювань (хвороба Альцгеймера). Знижується рівень стресу до 68%

Яку роль в житті людини відіграє книга?

Книги — наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов'язані книзі. Вона вчить нас. бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей.

Як викликати цікавість до читання?

Щоб залучити їх до читання,домашня бібліотека, приклад дорослих, ритуали читання перед сном та дозвіллям, вибір книги дитиною та використання інтерактивних книг можуть бути корисними. Це допоможе створити у дітей позитивне ставлення до читання та розвинути їхні навички.

Хто більше читає той?

Хто більше читає, той більше знає.

Що буде, якщо кожен день читати?

Читання - це набутий набір навичок, який в буквальному сенсі змінює мозок, підкреслює нейробіологиня. Воно допомагає утворювати нові зв'язки між ділянками мозку, що відповідають за зір, мовлення, мислення та емоції. "Кожна людина, яка вчиться читати, створює нові нейронні зв'язки

Чому читати це круто?

По-перше, цей процес зміцнює зв'язок «батьки-дитина». По-друге, збагачує словниковий запас дитини, стимулює появу цікавості та бажання вчитися. По-третє, читання розвиває пам'ять, творчі здібності, покращує концентрацію уваги.