# ювілеї_2026_135 _Євгену_Коновальцу

#культура_на_часі
#Шевченка_бібліотека

Життя і смерть полковника Коновальця.

«Хто не знає минулого,

той не вартий майбутнього»

М. Рильський

 

Євген Коновалець, людина, чиє ім’я без перебільшення є величним в українській історії. Все своє життя без останку полковник Коновалець присвятив справі визволення України.

Коновалець став героїчною постаттю не через свою трагічну смерть. Він став лідером нації, що бореться, задовго до цього. Постать полковника-провідника, великого патріота і борця, для якого доля України була понад усе, для якого не існували приватні інтереси . Постать великого організатора і людини непохитної волі ,притягає і притягатиме погляди людей сучасних і наступних поколінь.

До дати смерті Євгена Коновальця приурочене свято – День Героїв. Було обумовлено, що саме у травні пішли з життя “кращі сини України ХХ століття”.

 Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, Жовківський р-н, Львівська область.

У 1901-1909 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові.
•З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету.

Початок громадської діяльності
З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 р. Коновалець брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув А.Коцко.
У 1912 р. став секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади».
Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії.

Війна
На початку Першої світової війни 2 серпня 1914 р. Коновалець був мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони Львова). В червні 1915 р. під час боїв на Маківці Коновалець потрапив у російський полон. У 1915 — початку 1916 рр. перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру, а з кінця 1916 — у таборі в Царицині.

Розбудова української армії

Приблизно в кінці липня 1917 р. Є. Коновалець приїжджає до Києва.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин армії УНР.
В січні 1918 р. Коновальця після проведення було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. В період діяльності УЦР Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1-2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ.

 

Січові Стрільці полковника Євгена Коновальця.
Є. Коновалець і Стрілецька Рада у 1920 р.
Присяга січових стрільців. Старокостянтинів. 1919

Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.
У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив у польський табір для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину.
У серпні 1920 р. за безпосередньою участю Коновальця було створено Українську Військову Організацію (хоча сама організація як єдине ціле утворилась лише восени 1921 року).
20 липня 1921р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, розуміючи його безперспективність.
Розбудова української армії

Еміграція
Із грудня 1922 року Коновалець мусив жити в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.

Еміграція
28 січня — 3 лютого 1929 на першому Конгресі українських націоналістів у Відні було створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.
Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції.
Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

Загибель
23 травня 1938 Коновалець загинув у Роттердамі , в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угрупування» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов.
Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937 Судоплатова прийняв особисто Сталін й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесений смертний вирок.
23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

Євген Коновалець похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Вшанування пам'яті
В ряді міст України є вулиця Коновальця. Зокрема у Києві, Білій Церкві, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі, Стрию, Тернополі та Рівному.

21 жовтня 2012 року в Івано-Франківську був урочисто відкритий Пам'ятник Євгену Коновальцю.
На честь Дня народження Євгена Коновальця на його малій Батьківщині у селі Зашків Жовківського району Львівської області проводиться національно-патріотичний фестиваль "Зашків - земля героїв"

 

Євген Коновалець – герой України. Це унікальна фігура української історії, яка зуміла поєднати в собі і політика, і військовика, і підпільника. Важлива риса його, це вміння проявити себе, як політика, який вміє об’єднати дуже різні сили. Євген Коновалець стоїть в нашій історії в одному ряду із великими попередниками, борцями за волю України, тому місце його в нашій історії – вічне. Він заради незалежності власного народу свідомо зрікся багатьох життєвих благ, став на шлях борця і мученика, жив заради майбутнього власного народу, фактично спроектував перебіг визвольного процесу і залишив нам приклад синівського ставлення до рідної землі:

« - Наші попередники вірили в самостійну Україну, працювали, змагались, мучились по в’язницях і на засланнях, а про те, їм багатьом не пощастило дожити до того щасливого дня, щоб побачити Україну самостійною. Ми мали те виняткове щастя що ми бачили, жили і боролись, обороняючи нашу самостійну Україну. Можливо, що нас зустріне така сама доля, як наших попередників, але нашим обов’язком є вести нашу визвольну боротьбу далі, в непохитній вірі, що Україна буде знову самостійною державою…»

У цих його словах, сказаних незадовго до смерті, є і його світогляд, і заповіт ідейним однодумцям, і пояснення, чому Євген Коновалець зайняв  таке визначне місце в історії боротьби України за її незалежність.

Євген Коновалець — видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, засновник та перший голова ОУН. Він створив найбоєздатніший підрозділ та об'єднав українське підпілля в єдину мережу, ставши головною ціллю для радянських спецслужб.

Найцікавіші факти про життя лідера ОУН:

• Потрапив до війська зі студентської лави. Коновалець не був кадровим військовим за освітою, але завдяки своїм талантам та розумній моделі управління став полковником. Він блискуче делегував рішення штабу, залишаючи за собою загальний контроль.
• Не боявся відстоювати справедливість. Ще навчаючись у гімназії, він продемонстрував свою принциповість. Коли його товаришу погрожувало залишення на другий рік через математику, Коновалець прийшов на урок і простояв увесь час на ногах, поки вчитель не звернув на нього увагу та не дозволив другу перескласти предмет.
• Пройшов крізь російський полон. У червні 1915 року під час боїв на горі Маківці він потрапив до російського полону, де перебував у таборах до 1916 року. Саме під час Лютневої революції він разом з іншими старшинами долучився до українського державотворення.
• Здійснив успішну дипломатичну місію. Після еміграції Коновалець багато подорожував Європою з литовським паспортом. Він докладав титанічних зусиль, щоб знайти союзників і привернути увагу Ліги Націй до українського питання.
• Загинув від унікальної спецоперації НКВС. 23 травня 1938 року в Роттердамі (Нідерланди) радянський агент Павло Судоплатов передав Коновальцю вибуховий пристрій, замаскований під коробку цукерок із вишиваним орнаментом. Як тільки Коновалець перевернув коробку в горизонтальне положення, пролунав вибух, який обірвав його життя на 47-му році.

Поховали видатного провідника на голландському цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. Більше деталей про його доленосні рішення для України можна дізнатися з історичної довідки УІНП.(Інтернет)