#культура_на_часі

#Щоденник_болю_війни

Щоденник болю, щоденник війни

Юрий Миронов

10 февраль в 22:23 ·

КЛЯТА ВІЙНА ЗАБИРАЄ НАЙКРАЩИХ

Клята війна забирає життя найкращих синів і дочок України, справжніх Героїв Батьківщини. Сумна звістка сколихнула усю шкільну родину. 9 лютого 2026 року, під час виконання військових обов’язків, загинув наш випускник Сергій Раковський. Він полинув до лав Небесного війська, продовжуючи оберігати свою родину – кохану дружину, п’ятьох діточок, рідну матусю, улюблену сестричку, усіх своїх близьких, Україну і свій народ.

Доброзичливий, безкорисливий, чесний, принциповий, відкритий, життєрадісний, завжди готовий прийти на допомогу - до останнього подиху він залишався саме таким. Навіть страшна війна не змогла відібрати щиру посмішку та душевне тепло нашого Сергійка, його людяність і порядність.

Сергій Раковський народився в 1977 р. У 1994 р. закінчив Шабельківську школу №32, а в 1999 р. – ДГМА. Службу в армії проходив у прикордонних військах. Протягом 21 року був директором ТОВ «ВІВАТ ТОР». У 2017 р. повернувся до рідної школи і став викладати дітям географію, одночасно навчаючись у Луганському педагогічному університеті. Учні дуже любили слухати його цікаві розповіді та повчальні історії.

Усе своє життя Сергій був завзятим мисливцем: почавши ходити на полювання з батьком ще з п’яти років, потім не одне десятиліття полював на диких звірів та птицю.

Коли почалася повномасштабна війна, він не міг залишатися осторонь, бо завжди пам’ятав присягу, яку давав народові України під час служби в армії. Тому з перших днів війни зробив свідомий вибір - пішов на фронт добровольцем, ставши морським піхотинцем.

Більше трьох років Сергій Володимирович Раковський прослужив у 38-й окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Його відданість військовій справі відзначена багатьма високими нагородами. Серед них – почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» II ступеня (2022 р.), відзнака Президента України «За оборону України» (2022 р.), почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь» (2024 р.).

Наш відважний Воїн-Герой Сергій Раковський віддав найдорожче – своє життя, щоб ми могли прокидатися у своїх теплих ліжках і без остраху розмовляти рідною мовою, щоб наші діти (і також його наймолодший синочок, якому виповнилося 2 рочки) росли під мирним небом та будували гідне майбутнє.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від цієї втрати. Нехай добра пам’ять про нашого випускника стане сильнішою за смерть і назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег, побратимів, вчителів, учнів, односельців - усіх, хто знав його, любив і шанував.

Дякуємо Тобі, Сергію! Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирают

УНІАН 

1 дн. ·

У бою за Україну загинув воїн із Краматорська Сергій Раковський. Він був серед тих українців, що першими стали на захист країни у перші дні повномасштабної війни.

На повернення Героя чекали дружина, п'ятеро дітей, мама та сестра.

Вічна памʼять.

Kramatorsk Post

23 август 2025 г. ·

Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчання

Сьогодні згадуємо Євгена Войтенка.

Євген народився 30 жовтня 1989 року у Краматорську.

У 2004 році закінчив загальноосвітню школу 32. Потім навчався у Краматорському професійному ліцеї № 47, за спеціальністю авто – слюсаря , закінчив навчання у 2007 році.

Працював на будівництві. У 2017 році поїхав працювати за кордон до Польщі.

На початку повномасштабного вторгнення повернувся до України та 24 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ. Стояв на захисті Донецької, Харківської, Запорізької областей.

Загинув 31 жовтня 2024 році під час виконання бойового завдання в районі села Новодарівка, Запорізької області.