#Ювілейний календар_ ювілеї письменників                         

 

                                              «Сенкевич — це великий талант,

                         який зумів підняти дух свого народу в часи найбільшого   занепаду...

                                    Його слово має магічну силу оживляти минуле»

                                                                                       Іван Франко

 

 

ГЕНРИК СЕНКЕВИЧ - МАЙСТЕР ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ

5 травня - день народження великого польського письменника, відомого автора історичних романів, лауреата Нобелівської премії з літератури Генріка Сенкевича.

 Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької академії наук, Сенкевич був блискучим історичним романістом. Подібно В. Гюго, А. Дюма, він зумів описати великі події минулих епох, приділяючи увагу і особистості людини.

Пропонуємо цікаві факти з життя письменника.

23 Його повне ім'я - Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич.

Батько майбутнього письменника був власником кількох маєтків, а мати походила зі старовинного дворянського роду. Коли Генрик пішов в школу, його сім'я збідніла. Генрик процвітав тільки в літературі і польській мові. Він дуже сильно захоплювався романами Вальтера Скотта, Олександра Дюма і під їх впливом написав свій перший роман «Жертвопринесення». На жаль, рукопис цього роману не зберігся.

У 1866 р Сенкевич вступив до Варшавського університету, де обрав для себе право і медицину, але дуже скоро перейшов на факультет літератури і історії. Однак через повну відсутність грошей Генрик залишив навчання, так і не отримавши диплом.

За рік до цього Сенкевич вирішив спробувати себе в журналістиці. Він писав для декількох періодичних видань Варшави. Як кореспондент побував у Відні і Парижі. У колі польської інтелігенції придбав репутацію одного з найкращих журналістів Варшави.

ня Літературну діяльність почав дуже рано, але відомим став з 1876 р, коли, подорожуючи по Америці, надіслав звідти ряд подорожніх нарисів, кореспонденцій, новел, сповнених художньої правди і гумору.

Після повернення до Варшави Сенкевич став приділяти увагу більш серйозним творам. У 1882 р. у варшавській газеті «Слово» він розпочав друкувати роман «Вогнем і мечем» - перший роман трилогії, у якій дія відбувається у Польщі та Римської імперії епохи ранніх християн. 

Більшість читачів високо оцінили його. Незабаром вийшли наступні романи - «Потоп» і «Пан Володиєвський». Ці книги і стали початком підйому Генрика до слави і зробили його популярним не тільки на батьківщині, але і у всій Європі та Америці. Після їх виходу Сенкевич став польським письменником із найвищими заробітками - за право видання трилогії протягом 20 років він отримував від видавця 70 тис. рублів.

-Генрик пристрасно полюбляв різноманітні подорожі. Довгий час він проживав у Європі, часто бував у США. Навесні 1900 року він відвідав Львів. Ця подія стала однією з найпомітніших у суспільному житті міста і однією із знакових для польської частини львів'ян. Візит супроводжувався численними урочистостями, зустрічами з молоддю та інтелігенцією, офіційними прийомами.

-У 1905 р. Сенкевич «за видатні заслуги в області епосу» став володарем Нобелівської премії з літератури. У своїй промові письменник говорив, що це особливо цінна нагорода для сина польського народу.

-Особисте життя письменника не можна назвати щасливим. У нього було три шлюби і, що дивно, всі три дружини носили ім'я Марія. Першою дружиною була полячка Марія Шенкевич, яка народила йому сина Генрика Йозефа і дочка Ядвігу. Але після народження дочки вона померла від туберкульозу. У 1888 р анонімний шанувальник надав Сенкевичу 15 тис. рублів, на які він створив фонд імені своєї покійної дружини, з якого виплачується стипендія хворим на туберкульоз діячам культури. Через вісім років письменник знову одружився на 19-річній одеситці Марії Володкович (Романівській). Але цей шлюб швидко розпався, оскільки у подружжя були різні погляди на життя. Незабаром Сенкевич одружився зі своєю кузиною Марією Бабською.

 

Коли почалася Перша світова війна, Сенкевич поїхав до Швейцарії, де був головою комітету, що допомагав жертвам війни в Польщі. У цій країні, в місті Веве, його наздогнала смерть. Через вісім років його прах перевезли на батьківщину.

новПисьменник зображений на польській банкноті 500 000 злотих 1990 року.лено 22 лютого 2024 р.

У1896 році почалась Клондайська золота лихоманка, були проведені Олімпійські ігри сучасності та сталась велична подія в християнській літературі — Генрік Сенкевич написав роман «Quo vadis?» («Камо грядеши?»). Це класика польської історичної літератури, роман, в якому концентрація біблійних цінностей настільки велика, що запалює вогонь віри. Ще пропонуємо декілька  фактів про автора та його книгу. Paratus — готові?

-І завжди пам’ятай, що мармур, нехай найдорожчий, нічого не вартий, і що справжню цінність він отримує лише тоді, коли його перетворить в чудо мистецтва рука скульптора. Будь же таким скульптором … Недостатньо тільки любити, треба вміти любити і треба вміти навчити любові. Адже насолоду відчуває і плебей, і навіть тварини, але справжній чоловік тим власне від них і різниться, що звертає любов як би в благородне мистецтво і, насолоджуючись нею, знає про це, усвідомлює божественну її сутність і тим самим насичує не тільки тіло, але і душу (Цитата з книги «Quo vadis?»).

-В роду Генріка Сенкевича були татари-мусульмани. Народжений в селі Воля-Окшейська, в 1846 році, письменник проживав в домі родини матері. Пращури ж його батька походили від литовських татар. Попри поступову асиміляцію з поляками, більшість татар лишались мусульманами. Проте прапрадід Генріка — Міхал, прийняв Христа в 1775 році, відійшовши від ісламу. Попри змішану кров письменник ототожнював себе винятково з поляками, а татари були в його книгах антагоністами та загрозою цивілізованому світові.

 

Генрік Сенкевич.

Назва книги «Quo vadis?» є біблійною. Христос звелів любити людей сильніше, ніж ненавидіти зло, бо вчення його є любов, а не ненависть (Цитата з книги «Quo vadis?»).

Основною ідеєю книги — є протистояння фізичної та духовної сили. Основний фокус Сенкевича є на тому, аби змалювати життя перших християн Рима та описати перші на них гоніння часів Нерона. Сенкевич писав: «Вчитуючись в «Аннали», я не раз відчував, що в мені зріє думка дати художнє протиставлення цих двох світів, один з яких являв собою всемогутню керівну силу адміністративної машини, а інший представляв виключно духовну силу».

 Генріх Семирадський, Факели Нерона.

-Книга описує правдиві історичні події. Для цього Сенкевич опрацював первинні історичні джерела, серед яких були римські історики. Серед його героїв історичними є: Гай Петроній, імператор Нерон, Апостол Петро, Апостол Павло, Поппея Сабіна (друга дружина Нерона), Плавтій (воєначальник), Помпонія Греціна (дружина Плавта). Вигадані: Марк Вініцій, молодий римський патрицій, племінник Петронія, та кохана Вініція, Лігія.

-Книги Сенкевича набули міжнародного визнання. Величезний успіх цього роману сприяв присудженню Сенкевичу в 1905 році Нобелівської премії з літератури.

Перша екранізація книги була зроблена ще в 1901 році, у Франції. Найперша екранізація відбулась через 5 років після публікації книги, Фернаном Зеккою на кіностудії Pathé. Цікаво, що ця кіностудія була створена в рік публікації роману — в 1896 році. Пізніше була екранізація 1951 року, в США, а також у 1985 році, створена за співпраці трьох країн: Італії, Франції, Югославії — і в Польщі у 2001 році.

Поважати Христа недостатньо, треба ще жити згідно з його вченням, і тут опиняєшся ніби на березі моря, яке тобі велять перейти пішки. <…> І скажу тобі так: я не знаю, як влаштовуються християни, щоб існувати, але знаю одне: де починається їх вчення, там кінчається римське панування, закінчується Рим, закінчується життя, відмінність між переможеним і переможцем, багатим і бідним , паном і рабом, закінчується всяка влада, закінчується імператор, закон і весь світопорядок, і замість всього цього приходить Христос і якесь милосердя, якого досі не було, і якась доброта, невластива людям і чужа нашим римським схильностям (Цитата з книги «Quo vadis?»).

В Італії є церква «Quo vadis?». Церква, відома як Санта-Марія-ін-Пальміс (італ. Santa Maria in Palmis), знаходиться на південному сході Риму на Аппієвій дорозі. Символізує символічний заклик Ісуса до повернення Петра до Рима для завершення місії. Стоїть на місці де, за переказами, Петро зустрів Христа.

Книга виборола місце в ТОП-рейтингах світової літератури. Книга Сенкевича популяризувала польську літературу, була перекладена на понад 50 мов і донині є одним з бестселерів всіх часів.

Ці факти свідчать про те, що геніальні твори не народжуються з нічого. Трагічна історія християнства та боротьби за віру, особисті рефлексії автора та філософські питання людства є фундаментом цього твору. І нині, чи ви готові поставити собі питання: Куди я йду? – як Петро чи герої Сенкевича.

 З нагоди 180-річного ювілею письменника у бібліотеці відкрилася книжкова виставка «Лицар польської літератури». На ній представлені літературознавчі дослідження творчого спадку Генрика Сенкевича та історичні романи в українських та російських перекладах.

Чи можна відчути подих історії, просто розгорнувши роман? Книги Сенкевича доводять, що так. Він писав так, що сторінки оживали: гриміли битви, палали серця, а слово ставало опорою у найважчі часи.

-На нашій експозиції ми відкриваємо Сенкевича з різних сторін: Епічного майстра: автора легендарного «Вогнем і мечем» та античного «Quo Vadis». Тонкого психолога: автора роману «Без догмата», який і сьогодні дивує своєю сучасністю. Мандрівника: який надихався Львовом, Києвом та Поділлям, відкриваючи красу України всьому світові.

. «Поки в нації живуть пісні та пам'ять про героїв — вона непереможна», — ці слова Сенкевича сьогодні звучать для нас як ніколи актуально.

Запрошуємо усіх бажаючих поринути у захоплюючий світ історичних романів польського письменника. Книжкова вистава діятиме до кінця травня.