Вшанування пам’яті жертв фашизму

У другу неділю вересня весь прогресивний світ традиційно вшановує Міжнародний день пам’яті жертв фашизму.

Відзначення Міжнародного дня пам'яті жертв фашизму започатковано у 1962 році саме у вересні (друга неділя), тому що на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення.

День пам’яті жертв фашизму - це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду

Враховуючи воєнно-політичну ситуацію,  коли Україна знову зазнає військового вторгнення і на Сході країни гинуть наші солдати, утвердження у суспільній свідомості ідеалів миру стає як ніколи актуальним.

В Адміністрації  Президента України прийнято рішення посилити увагу до вказаної події  та проводити просвітницьку і виховну роботу у закладах освіти та установах культури.

Українським інститутом національної пам’яті підготовані методичні матеріали на цю тему.

Методичні матеріали щодо вшанування пам'яті жертв фашизму (зокрема у зв’язку з Міжнародним днем пам'яті жертв фашизму, 13 вересня)

Рекомендована символіка вшанування пам’яті жертв фашизму

У 2015 році у Києві на офіційних заходах з нагоди річниці Перемоги над нацистською Німеччиною вперше було вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні - Червоний мак.

Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України.

Графічне втілення-алюзія (з одного боку - червоного маку, з іншого кривавого сліду від кулі) передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих.

Червоний мак — водночас є символом європейським та українським. Історично червоний мак є символом пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

В українській традиції, зокрема у народних піснях та переказах, маки є символом пам'яті за полеглими у бою і зацвітають там, де пролилася козацька кров.

Видається доцільним популяризувати цю символіку та використовувати у подальшому під час вшанування пам’яті жертв фашизму.

Втрати України від фашизму

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни — як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення - вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти — складають понад 8 мільйонів осіб.

Внесок України у боротьбу проти фашизму

Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року — разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року.

Українці ж як народ зустріли війну одними з перших - 1 вересня 1939 року, - а завершили одними з останніх — 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни - Японії - від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.

Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак - у всій війні: саме тут діяло в різний час від 50 до 75% всіх дивізій вермахту і половина всіх радянських сил (4 фронти та 54 армії).

Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої світової війни: Вестерплятте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли фашизму.

Не менш як 100 тисяч українців в складі Війська Польського стали на боротьбу із нацизмом у вересні 1939 року і не менше 8 тисяч з них загинуло. Найбільше українських солдат (до 6 мільйонів) нараховувала Червона армія, близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та СІЛА.

Українська повстанська армія від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів з теренів України наприкінці 1944 року, брала активну участь у боротьбі проти німецької окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.

Отже у  роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

§125. Визволення України від німецько-фашистських загарбників

Підсумок німецько-радянської війни

http://uk.wikipedia.org/wiki/Друга_світова_війна

Внаслідок німецько-радянської війни загинуло понад 30 мільйонів осіб. Це був найкривавіший театр воєнних дій під час Другої світової війни. В боях було задіяно найбільше наземних сил за всю історію воєн 20 століття. Конфлікт суповоджувався великими втратами як серед військового, так і цивільного населення. Характерною ознакою протистояння була ідеологічна боротьба — комунізму і націонал-соціалізму, яка сприяла жорстокості у війні. Під час конфлікту обидві сторони широко застосовували тактику «випаленої землі», масові розстріли, знищення населених пунктів тощо.

Жертвами цієї війни стали, за деякими оцінками, близько 27 млн громадян СРСР. (Офіційна кількість втрат з боку Німеччини — 13 млн осіб.) За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн. українців, у радянських партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб[45].

На території України німці спалили разом із мешканцями 250 сіл. У 230 концтаборах і гетто, а також в інших місцях масового знищення від рук нацистів загинуло 5,5 млн осіб. Близько 2,5 млн полягло на фронтах. З 2,8 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, близько 2,4 млн були з України. Втрати українського народу у війні становили 40-44 % від загальних втрат СРСР[46].

Актуалізація загрози фашизму у XXI столітті

Ключовими ознаками фашизму є: культ особистості, зневага до ліберальних цінностей, систематичне нехтування правами людини, однопартійна система, мілітаризм, культ війни та сили, тотальний контроль спецслужб, антисемітизм та ксенофобія, державна пропаганда в ЗМІ, зовнішня агресія. Ці ознаки об’єднують і Третій Рейх у минулому.

Одним із виявів зазначених ознак у випадку є  агресія проти України. Українці протистоять цій агресії, але, як і у випадку з фашизмом у середині XX століття, протистояти потрібно, об’єднавши сили всього демократичного світу. Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю і є запорукою перемоги.

Cпільний проект бібліотеки ім. Т. Г.Шевченка і НВК м. Краматорська "Комп`ютер та книга допомагає в навчанні"

Дякую УБА за можливість професійного зростання !
Львівський бібліотечний форум: різний для кожного бібліотекаря
14 Вересня
Мені пощастило взяти участь у VІ Львівському бібліотечному форумі, що відбувся 8-12 вересня 2015 р.,організований Українською бібліотечною асоціацією у межах 22-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові».
Цьогорічна тема Міжнародного Бібліотечного форуму – «Бібліотек@ – стратегія розвитку». Серед учасників були гості із Літви, Німеччини, Польши, Хорватії, Франції, Швеції, які ділилися з українськими колегами досвідом стратегічного розвитку европейських бібліотек (фоторепортаж Форуму).
Програма форуму була дуже насичена засіданнями, круглими столами, майстер - класами тренінгами, акціями.
Дякую організаторам форуму ! Це була складна робота, адже у форумі взяли участь більше 220 бібліотекарів з усієї України та десятки запрошених гостей. А учасники повинні були встигнути взяти участь у всіх заходах. Кожний мав змогу обрати собі секцію за бажанням та інтересами.
Дуже хотілося відвідати якнайбільше заходів Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові», який розпочався 10 вересня.
Мої власні враження щодо Львівського форуму:
“Поки не визначилися, де є ваша границя, не можна будувати стратегію”
Відкриттям форуму для мене стала лекція Олександра Саврука, канд. екон. наук, декана Києво-Могилянської Бізнес Школи.: “Природа сучасної стратегії”,яка вразила новизною і незвичістю ідей. Ось деякі нотатки :
“У бібліотеки немає границі фізичної, вона не обмежується приміщенням. Змінивши границі – Ви отримаєте іншу логіку”.
“Примітивно “змінити людей”, необхідно шукати людей, які змінять систему”.
Друге враження: Львівські бібліотеки і бібліотекарі, які приймали гостей. Були як у великих і старовинних бібліотеках, як Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Іван Франка, так і у маленьких, як урбан-бібліотека.
Вразила центральна бібліотека Львова з першою Львівською медіатекою. Вона здивувала відкритими просторами, модульними меблями, креативністю ідей у оформленні бібліотеки, відсутністю помпезних книжкових виставок. Як сказала бібліотекар читального залу: “У нас немає завдання заставити меблями кожний сантиметр бібліотеки. Навпаки, намагаємося звільнити простір для людей. Нас підтримує, а часто і наполягає на цьому, міська рада”.
У бібліотеках відчувається дух свободи, не показний, а справжній патріотизм, який проявляється на кожному кроці у любові до рідного міста та його людей. Львівські бібліотеки все більше стають схожими на європейські за своєю місією.
Креатив-майстерня у Першій Львівській медіатеці. За словами працівників, у медіатеку люди приходять з несамовитими проектами , багато бажаючих провести заходи в медіатеці
Просторі зали центральної бібліотеки м. Львова
На Форумі зібралися бібліотекарі зі всіх куточків України, щоб визначити майбутнє бібліотек України. Завдяки професіоналізму робочої групи, для обговорення були представлені матеріали до стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року “Якісні зміни бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України”. Цією темою були пронизані всі заходи форуму. Питань було набагато більше, ніж часу на їх обговорення.
Дійсно вразило відношення місцевої влади до бібліотеки Жовтневого району Миколаївської обл. На форум разом із бібліотекарем приїхав Сергій Розсоха, голова Бармашівської сільської ради з Миколаївщини, щоб розповісти всім, наскільки важлива бібліотека у їхньому селі. Це ще раз підтверджує, що лише за розуміння значення бібліотек для формування громадянського суспільства в Україні та за підтримки влади у бібліотек є майбутнє.
На форум приїхали бібліотекарі та представники влади із польського м. Вроцлава. Вони розповіли, що в Європі ставка на взаємодію з громадами робиться через публічні бібліотеки, а можновладці вважають, що добре освічений бібліотекар – скарб для громади.
Обговорення якісних змін у бібліотеках
Дуже приємо було зустріти колег з усіх куточків України, з якими працювали у різних проектах і які стали справжніми друзями. Це Черкащина та Івано- Франківськ, Херсонщина та Слов’янськ, Полтава та Львів. Дякую за приємне спілкування, подарунки!
Форум – місце зустрічі з друзями
Львів! Ну як можна не приділити час прогулянкам вуличками цього загадкового міста, на яких у дні Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові» можна було зустріти всіх, чиїми книгами зачитуються сучасні українці.
І нарешті – Форум видавців. Тут дійсно було шкода, що не можна зробити декілька своїх копій, щоб відвідати одночасно десятки заходів. Але те, що вдалося, принесло справжнє естетичне задоволення. Відвідавши форум, придбали нові книги, поцікавилися новинками різних видавництв, відвідали автограф-сесії.
22-й Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові»
Запам’яталася формула “АБВ”, яку запропонувала Оксана Бруй під час виступу за темою “Реклама книги у соціальних мережах: взаємодія бібліотеки і видавництва”. “АБВ” – це “Автор + Бібліотека + Видавець”.
Є над чим подумати, чим поділитися з колегами, над чим працювати.
Дякую УБА за можливість професійного зростання. Особлива подяка колективам Львівської обласної бібліотеки для дітей, Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Іван Франка
Садова Світлана - завідуюча бібліотекою ім. Т. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська , учасник 6 – го Львівського бібліотечного форуму.

Ось і закінчився і мій книжковий форум !
Це моя здобиччя: мої 9 новинок, куплено далеко не все , що хотілося ...

  

До 50-річчя прем’єри фільму «Тіні забутих предків»

Читальний зал бібліотеки ім. Т. Шевченка ЦСПБ м. Краматорська пропонує користувачам книгозбірні книжково-ілюстративну виставку „Тут пам`яті й любові стежки переплелись ”.

Перебуваючи 1910-1912 рр. на Гуцульщині, видатний український письменник Михайло Коцюбинський був глибоко вражений красою цього краю і на місцевому матеріалі написав прекрасну повість «Тіні забутих предків» про нещасливе кохання представників двох ворогуючих родів - Івана Палійчука та Марічки Гутенюк. А через півстоліття у Криворівні геніальний режисер Сергій Параджанов створив справжню гірську казку - однойменний фільм про гуцулів.

Зйомки культового фільму тривали протягом 1963-1964 рр. і проходили у найживописніших місцях Карпат. В ньому знято старовинні гуцульські церкви, хати-гражди, мистецькі вироби, музику, танці, пісні, звичаї, обряди і традиції гуцулів. Прем'єра фільму відбулась 24 серпня 1965 р. у Верховині та у вересні цього ж року - у Києві.

Головні ролі у кінострічці виконували талановиті актори: Іван Миколайчук (Іван Палійчук) та Лариса Кадочникова (Марічки Гутенюк). У масових та обрядових сценах знімалися мешканці с. Криворівня Верховинського району. У їхньому виконанні звучать також народні пісні й закадрові тексти.

Стрічка мала приголомшливий успіх та отримала найвище міжнародне визнання, одержавши більше сотні різних нагород. Адже вперше показала світові талановите і горде плем'я гуцулів, яке свято зберегло матеріальну і духовну культуру своїх далеких предків.

Всіх, хто бажає більше дізнатися про історію створення кіношедевру, ознайомитися із спогадами учасників зйомок щиро запрошуємо до перегляду виставки „Тут пам`яті й любові стежки переплелись ".

До 50-річчя прем’єри фільму «Тіні забутих предків»

У вересні 2015 року виповнюється 50 років з дня прем'єри   найвідомішого українського фільму "Тіні забутих предків, який було знято в 1964 році режисером С.Параджановим за мотивами 

однойменної повісті Михайла Коцюбинського, 151-річницю якого також святкують 17  вересня. Стрічка увінчана багатьма престижними кінонагородами. Вона принесла міжнародну славу не тільки режисерові, а й операторові, художникові та акторам. До цієї події в читальному залі бібліотеки ім. Т. Шевченка було оформлено тематичну полицю„Тут пам`яті  й любові стежки переплилися»"для тих, хто бажав більше дізнатися про історію створення кіношедевру, ознайомитися із спогадами учасників зйомок  

«П’ятдесят років фільму – це, по суті, 50 років своєрідної творчої лабораторії, якою є “Тіні”, і наша тематична полиця  розповідає   читачам про той вплив, який картина мала на європейський кінематограф і, звичайно, про ті впливи, що “Тіні” відчули на собі.

«Знаймо і шануймо свою державу».

Нема в людині місця дорожчого, ніж те де вона народилась, землі, на якій зросла.

Щоб по – справжньому любити рідний край , його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову , культуру.

Сьогодні в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка відбувся перший урок – година громадської освіти «Знаймо і шануймо свою державу».

Класний керівник 9 – А класу НВК – Майстренко М. В  доповіла дітям про значення слова «Патріотизм -( з грец. - Батьківщина) –любов до батьківщини, відданість своєму народові, провела опитування «Що означає  бути патріотом?»

З історією селища, виникнення школи та бібліотеки в селищі  познайомила завідуюча бібліотеки ім. Т. Шевченка – Садова  Світлана Іванівна,провідний бібліотекар – Яковенко О.О. провела вікторину «60 запитань, що повинна знати дитина про свою державу». Учні читали вірші про рідний край,співали пісні, прослухали відеозапис  на пісню Світлани Весни  «Мій рідний край»

Проблема виховання громадянина – патріота постала перед людством тоді, коли виникла перша держава, і актуальною вона буде до тих пір , поки держава існуватиме як соціальний інститут.